— Мы едем-едем-едем, в натуре два вагона!

Заєць із старого анекдоту.

Я довго думав, як впорядкувати велику кількість привезених із Закарпаття фотографій і як поділити весь матеріал на теми. Але всі варіанти мене не задовольняли, аж доки я не додумався до однієї геніальної думки — показати всі знімки по порядку — спочатку перший, а потім другий день поїздки в декількох дописах на 70 фотографій всього. Бонус — вони всі клацаються до повного розміру. Отже, найближчим часом, в моєму геніальному блозі ви побачите таке:

1. Іграшковий поїзд їде через поле.

Анця Кушницька

2. Біле напівсухе вино наливається у келих.

Біле напівсухе вино

3. Я фотографую ранковий Ужгород.

Схід Сонця над Карпатами

4. Отже, вранці повен Неоплан народу вивантажується, щоб подивитися на іграшкову залізницю та іграшковий потяг на ній. Ну, тобто, для місцевих це не іграшка, а часто єдиний спосіб пересуватися по селах, куди не прокладено нормальної асфальтової дороги.

Висадка з автобуса

5. Трішки чекаємо і з-за повороту показується Анця Кушницька. Чому Анця — не знаю, але поїзд колись ходив до села Кушниця, але наразі колія туди розібрана. Ми прокаталися від села Сільце до Іршави і назад через Хмільник до села Шаланки.

Анця Кушницька

6. Вузькоколійна залізниця знаходиться у підпорядкуванні у Львівської залізниці, від чого Львівська залізниця не в захваті і дуже не проти закрити все це задоволення, або, принаймні, скоротити, що частково і зробила.

Посадка на поїзд

7. До нас приїхав старенький тепловозик і в натурі два вагони, куди розмістився весь люд з одного Неоплану. Один Неоплан = два вузькоколійних вагони. Хоча, міг-би і не приїхати, проте деякі місцеві люди вважають, що старий поїзд це краще за старий Спринтер, Газельку чи Руту в ролі сільської маршрутки, тому заснували секту громадську організацію "Друзі Боржавської вузькоколійки". У них був сайт, який буквально на днях став недоступний — хоч Whois показує, що домен делеговано до середини 2015 року, але dig показує, що він обслуговується московським реєстратором.

ТУ-2

8. Проте у них є група в Пейсбуці, а охочі побачити мою шайбу, можуть там, серед свіжих фотографій, знайти фото зі мною. Так ось, чим краща Анця Кушницька за маршрутку, я вам покажу на наочних прикладах. Зокрема, в маршрутці не можна робити так:

Зацепінг

9. Наразі, друзі Боржавської вузькоколійки борються за її збереження, тому, не тільки штурмують органи місцевого самоврядування та Львівську залізницю, а-й допомагають з ремонтом рухомого складу. Зовсім скоро на підніжки стали виглядати всі, кому не ліньки і хто хотів зробити цікаві знімки на поворотах.

Зацепінг

10. Навіть діти долучаються до такого захоплюючого виду спорту, як зацепінг. Питання до знавців — чим цей знімок відрізняється від попереднього і що з'явиться в наступних дописах мого блогу?

Зацепінг

11. Потяг прибуває до станції Іршава, де ми зустрічаємося із великим другом Боржавської вузькоколійки Денисом Добра (не знаю, як його прізвище відмінюється).

Іршава

12. Локомотив робить оборот навколо вагонів, чіпляється з іншого боку щоб відправитися назад, в сторону Хмільника.

13. Іще одну причину, чим старенька вузькоколійка краща за маршрутку, ви бачите на наступній фотографії. Минулого року у нас було неформальне спілкування в трамваї, цього разу в поїзді. Цікаво, де я неформально спілкуватимуся наступного року?

Неформальне спілкування

14. Я думаю, що коли в світі не стане нафти, то Анця Кушницька продовжуватиме діяти — друзі Боржавської вузькололійки заправлять тепловоз місцевою па́ленкою і змастять мотор салом. Зараз цими продуктами заправляються туристи.

Закуска

15. Поки туристи заправляються, оглянемо трішки навколишніх красивих пейзажів. Середина листопада, а в Закарпатті гарна сонячна погода, +16 вдень і чудова пізьно-золота осінь. Колись куплю тут будиночок і буду мігрувати сюди на зиму.

Вузька колія

16. Циганські поселення і циганчата бігають попід рейками.

Цигани

17. Битва дудок — тепловоз проти вантажівки. Реально, цей Рено має десь таку-ж потужність, як і наш локомотив.

Renault Magnum horns

18. Контролер ходить по вагонах і перевіряє, чи у всіх є квитки. Тим, у кого немає — виписує штрафну.

19. А тих, хто не хоче штрафної, виштовхує з вагону. Хоча, нікого не виштовхав.

Ярко з пляшкою

20. Поїзд виконує регулярні рейси для місцевих жителів, проте, за наявності великої групи, можна замовити туристичний рейс. Взагалі, чим більше туристів, тим більше шансів зберегти вузькоколійку від покращення — а Укрзалізниці подвійна вигода, оскільки до Закарпаття туристи добираються її-ж поїздами. Зазвичай, окрім пасажирських вагонів, чіпляють і товарний "багажний" вагон, проте у вагонному депо Королево дізналися правду, для чого він використовується туристами і придумали відмазку про техогляд.

Вузька колія

21. Тим часом, ми доїхали до станції Хмільник, де стоять на запасній колії старі вагони Pafawag польського виробництва, а друзі Боржавської вузькоколійки мріють хоча-б пару з них відреставрувати.

Pafawag

22. Древня стрілка — на рейках тавро за 1909 рік. Вся система безпеки на цій залізниці здійснюється вручну та за допомогою простих механічних пристроїв. Навіть семафор десь зберігся, не кажучи вже про жезлову систему.

Стірлка

23. За станцією знаходиться залізничний міст через річку Боржава в тому місці, де в неї впадає річка Іршава. Міст не пристосований для пішоходів, проте ми по ньому пройшлися.

Міст в Хмільнику

24. Анна Кареніна, насправді, не хотіла коїти самогубство, просто хотіла хороший кадр. Фотографію Дениса можна знайти у тому-ж Пейсбуці.

Фотограф

25. Моя фотографія не така екстремальна.

Поїзд на мосту

Наша поїздка закінчилася в селі Шаланки, де контролер вигнав усіх безбілетників із поїзда пити штрафні у винному підвалі Ференца Ракоці №2, про що у наступному дописі. Не перемикайтеся.