На вихідних я прихопив із собою кольорові світлофільтри, щоб привнести трішки фарб у нашу сіру буденність.

1. Трішки фарб я зібрався привносити у печеру Млинки, що знаходиться коло села Залісся Чортківського району Тернопільської області. Вона така сіра та буденна.

Сіра печера

Взагалі, в печеру самому не потрапити — та-й не варто, вона дуже складна і розгалужена. Опікується нею спелеоклуб Кристал, до якого входить один наш товариш, який нас і повів.

2. Сіра буденна скульптура подарована Кристалу тернопільським спелеоклубом.

Сіра скульптура

Млинки — карстова печера, вимита у гіпсовій породі. Більше того, вона не має природного виходу на поверхню і її випадково відкрили, коли розробляли там родовище гіпсу. Хочете побувати у гіпсі, але не хочете ламати кінцівки? Відвідайте Млинки!

3. Дістаємо світлофільтри і все стає таке кольорове та святкове.

Кольорова скульптура

Відразу після входу ми потрапляємо в Центр — там відносно просто, водять усіх туристів. Дорогу нам перегороджували камінь Слимак, Тещин зуб, а по дорозі на Північ мусили протискатися через Чортове горло — вузький і звивистий лаз, куди треба заповзати, потім він повертає праворуч під прямим кутом, а далі строго догори. Для пролазу слід застосувати мізки, щоб повернутися правильно.

4. На жаль, скрізь знімати не виходило, тому знімків небагато. Але наступного разу треба дістати екстрім-камеру і назнімати складних ділянок. А поки вам кольоровий зал Спелеологів (здається).

Кольорова печера

5. Змінимо світлофільтри на інші і виходить іще крутіше.

Кольорова печера

6. Зробимо у GIMPi GIFку, вийде печерна дискотека.

Диско у печері

Я тепер іще хочу в печеру, мені сподобалося троглофото.

7. Перед входом у нас були красиві чисті сині комбінезони, але після кількох шкурників, розпірок та вузьких лазів, ми вже не були такими чистими.

Спелеолюбителі

Коли ми поверталися назад, то назустріч йшла свіжа група туристів — няшні дівчата в чистих синіх комбінезонах, а тут назустріч вилазять із дірки такі чорти.

8. Іще одни кольоровий зал на Півночі. Я поки в них слабко орієнтуюся, тому якщо вам припече з назвами, відправлю до провідника.

Кольорова печера

Наш провідник у дуже вузькому проході нас ненароком травонув, діватися там нікуди, так і нюхали.

9. Але на стінах там було повно кришталиків і навіть один великий ріс.

Кришталик

10. Сюди туристів не дуже то і водять, через Чортове горло не всі й пролізуть.

Спелеолюбителі

11. Після виходу спелео плавно переходить в алко. Місцеве Микулинецьке можна пити.

Спелеолюбителі вилізли

12. По дорозі назад зняв обламану каменюку у формі голови вовка.

Вовк

А на цьому в мене все, не перемикайтеся.