/dev/blog

Починаю тролити колег чи студентів, які шукають зарядку до своїх смартфонів. Як? Він у вас так швидко розряджається? Напевне, треба занести в сервіс, нехай поремонтують.

P.S. Раз у тиждень заряджаю.

Втрачаю потихеньку інтерес до блогосфери — зокрема, до ЖЖ. Може варто розшукати нових, цікавих блогерів для відновлення інтересу. Бо дивишся у стрічку друзів — то політота проскакує, то пропаганда — хоч, ніби і обирав кого читати. Однотипні фотозвіти — та і у мене теж, хоч намагаюся розбавити жартами. До речі про фотозвіти — треба і свої якось міняти — має бути зав'язаний сюжет, хоч навіть і вигаданий, а не просто множина фотографій. Треба, щоб вилучення одної світлини чи абзацу впливало на сприйняття наступних. Щось таке в мене вийшло у дописі про цікаву хімію.

Іще я завтра буду в Києві — якщо вийде злиняти із нецікавого заходу, то, може, щось пофотографую. Ну, може, захід буде цікавим, то тоді там пофотографую.

Одним із запитань при налаштуванні свіжої системи на комп'ютері є вибір його хостнейма. Хоч я і не ототожнюю обчислювальну техніку із живими істотами, проте, по перше, через мережу до них зручніше звертатися по імені, по друге, мене дратує типове ім'я, дане інсталятором. Тому і вигадую щось.

Перший нормальний настільний комп'ютер отримав назву numberworker — числопрацівник. Ця назва перекочувала і до нинішнього настільного ПК. Робочі комп'ютери я пообзивав іменами відомих фізиків — починаючи від Ньютона закінчуючи Шрьодінґером (вчительський комп'ютер).

А як ви називаєте свою обчислювальну техніку?

Я тут переглядав свої старі дописи та коментарі до них — у пошуках старих лулзів. Знаю, не мене одного обурюють написи deleted comment. Хоч бери і роби знімки екрану на всі цікаві дискусії.

Отже, я навіть куплю платний обліковий запис, якщо там буде можливість налаштовувати можливість чи неможливість вилучення коментарів. Наприклад, коментар блокується автоматично через 10-20 хвилин після публікації — ну, щоб можна було якусь описку виправити. Або блокується автоматично після того, як на нього відповіли. Або якщо і не блокується, то при спробі вилучення заміняється словами "Я не відповідаю за свої слова", "Я зливаю" чи чимось схожим. Звісно, відвідувачі мають бачити чесне попередження про це.

Як ви ставитеся до таких ідей?

Колись я трішки пробував займатися енікеєм — ходив до людей, заставляв їх комп’ютери нормально працювати. Спочатку до знайомих, а потім до не дуже знайомих. А ще пізніше я взагалі відмовився від цієї ідеї.

По перше, налаштовувати комп’ютер людям, які не вміють ним користуватися і не навчаються, собі дорожче — через тиждень вони нахапаються всяких mail.ru агентів та іншої зарази і будуть телефонувати знову. Можна було-б пояснити, що вони роблять не так, але так як люди навчатися не хочуть, то це марна справа. Особливо, якщо там неповнолітні діти, які тримають за пазухою мільйон іграшок. Поставити адміністративні обмеження

По друге, купувати ліцензійний софт ніхто, звісно, не хоче, очікують, що я принесу свій диск із піратською віндою. Я завважав таку справу досить стрьомною — ставити контрафактний софт незнайомим людям.

Звісно, є люди, у яких виходить усе це робити і ввічливо чи не дуже посилати ламерів, але я до таких не належу.

З'являються в мене думки про те, що поточний формат блогу, коли написане мною залежить від настрою лівої п'ятки, чи правої, не приносить особливих успіхів та аудиторії - ну, воно і не дивно. Але, наразі, я нікуди не мандрую і постачати щодня вас фотографіями можливості не маю. Та-й тревел-блоги самі по собі, останнім часом, піднабридли, хоча повністю від цього я не відмовлятимусь: якщо буде новий матеріал, то викладатиму. Квіточки, пташечки, метелики - також не варіант, банальщина.

Тому хочу надати блогу дещо практичного спрямування. Інструкції, огляди, поради - наприклад. В тім, чітко сформованої позиції на це я іще не маю, тому можу прийняти до уваги побажання та поради, якщо такі видадуться мені цікавими. Копіпаста мені не підходить апріорі - вкрай рідко я ділюся в блозі чимось знайденим в тирнетах.

Також, не заважало-б виконати ряд технічних робіт, як от привести вигляд ЖЖ під стиль стенделону, зробити гарний путівник по дописах із фотографіями, теги попрописувати, чим я лінуюся займатися останнім часом.

Зображення взято із Wikipedia

P. S. А, іще - на тИЦ та PR я не фапаю, перший у мене взагалі нульовий - Яндексу я не цікавий. Мене цікавлять коментарі.

Повітря наповнилося звуками та запахами. Десь палять листя, лагодять паркана, за домами торохтить трактор з плугом. Земля потихеньку зеленіє. Дорожники прилетіли з вирію - я сьогодні їх вперше побачив. На центральних вулицях міста.

Якщо ви багато друкуєте, у вас закінчується тонер в картриджі і з’являються білі смуги, то можна картриджа потрусити, що дасть змогу в економ-режимі виписати іще сторінок з двісті. Що я і робив - в приступах бюрократії згенерував 5 великих тек із паперами.

У небесній канцелярії також потрусили картриджа і надрукували нам іще снігу - потім понесуть його заправляти до наступної зими. А, іще - гарні снігопади у грудні також передувалися масовими моїми друкуваннями.

Цей допис може згодитися для тих, хто запускає під Windows програми, портовані з Linux. Як правило, вони йдуть в комплекті з cygwin та необхідним набором бібліотек - Gtk, Qt та інший мотлох. GIMP та Inkscape, наприклад, дозволяють обрати мову під час встановлення чи у налаштуваннях самої програми, але коли я вчора поставив digiKam під Windows, то не знайшов такої можливості. Програма використовувала англійську мову для інтерфейсу, хоча у нетрях її тек я знайшов набір локалізацій, у тому числі й українську.

У Linux така проблема вирішується просто - заданням певних змінних перед запуском програми, що можна прописати прямо у іконку запуску. У Windows цього зробити не вийде - у ярлик можна прописати лише одну команду. Можна створити bat-файл, але це відверта милиця, але у Windows також є системні змінні і їх можна прописувати у властивостях "Мого комп'ютера" (вікно "Властивості системи"). На вкладці "Додатково" є кнопка "Змінні середовища", у вікні, що відкрилося, натискаємо "Створити", у назві пишемо LC_MESSAGES, у значенні - uk_UA.UTF8. Зберігаємо все те і запускаємо потрібну програму. У випадку з digiKam даний фокус пройшов.

Інколи спостерігаю одне цікаве явище - людина прив'язується до якоїсь речі у тій формі, у якій ця річ була побачена вперше. За собою і не тільки. Наприклад, одному не подобається стрічковий інтерфейс 2007-го MS Office, бо почав він працювати із класичним інтерфейсом, хоча мені досить зручно з ним працювати і сповзти назад із 2010-го Офіса на 2003-й не вийде, навіть на 2007-й не захочу. Були аналогічні скарги на зміни в інтерфейсі Gmail, LiveJournal та інше.

Особисто в мене консерватизм проявляється більше до витворів мистецтва і, а до інформаційних технологій мало стосується. Наприклад, колись я почув заставку до передачі "В мире животных" - Alouette, зігране Полем Моріа і лише його виконання мені подобається - сучасні ремікси викликають нудоту бажання припинити прослуховування. Далі - першою грою із серії Heroes of Might and Magic, в яку я грав, була 3-тя частина. І вона мені сподобалася - ні 4, ні 5, ні, тепер, 6-та частина так не пре.

З іншого боку, якщо я вперше чую чи бачу саме перероблену версію, то вона мені сприймається нормально. Наприклад, пісню Poison вперше я почув у виконанні Тар'ї Турунен, хоча раніше її співав Еліс Купер. Слухав із задоволенням обидва варіанти.