Тиждень тому знову понесло мене на виставку "Інноватика в сучасній освіті", про яку я писав в листопаді. Тоді я подивився на інтерактивні дошки і здивувався млявості дівчат-промоутерів, яких туди приставили. Цього разу я натрапив на фізику, про що і хочу розповісти. Хоч я і злий викладач інформатики, проте фізика є моєму дипломі, хоч я її ніколи не викладав — на практиці провів пару десятків уроків і все. Але лабораторні роботи я любив — виконувати. Проводити лабораторну в ролі вчителя заморочливо, треба стежити, щоб учні не побили мензурки і все таке. Але то я відійшов по темі — отже, фізичні прилади.

Рік тому в моєму блозі виникала розмова про шкільні фізичні прилади і було багато фотографій тих самих приладів, що збереглися в одному із кабінетів фізики одної української школи. Побачити їх можна за посиланнями: раз, два, три. Отже, сьогодні я покажу, що виготовляють сьогодні.

overfeeded Leo

В прагненні зробити вивчення англійської мови цікавішим, одні розумні люди побудували для цієї мети спеціальну соціальну мережу LinguaLeo. На момент реєстрації я цього не знав, проте тепер, на запитання студентів, чи зареєстрований я десь в соціалках, буде що відповідати.

Отже, сервіс вивчення англійської мови, що працює за моделлю Freemium. Якість, як на мене, краща, ніж у повністю безкоштовного Duolingo, бо, по перше, більша кількість видів завдань (кросворди, конструктор фраз, різні тестові завдання), по друге, наявність великої кількості автентичних матеріалів — англомовних текстів, музики, аудіокниг та відео, які, до речі, можна додавати і самому. Є граматика, але, здебільшого, доступна в преміальному режимі. Ну і спілкування.

В системі є ігрова валюта — фрикадельки. За фрикадельки можна додавати у свій словник невідомі слова на вивчення, активувати граматичні курси. Їх можна отримати в якості бонусів за різні дії і за запрошення друзів. Я, дурень, витратив їх цілу купу за ІТ-ні слова, які і так знаю. Взагалі, я виявив, що мій словниковий запас загальної лексики досить широкий і дозволяє повністю розуміти більшість текстів неспеціальної тематики. На крайній випадок доводиться підглянути пару слів.

Власне, я відійшов в сторону. В грі є персонаж Лео, якого ви годуєте шляхом виконання різних завдань. Угодованість Лео вимірюється у відсотках і скидається на нуль на наступний день, як би ви його не годували. Що цікаво, 100% — не межа. Власне, 100% — це дуже мало, оскільки я їх набираю хвилин за 5-10 словникової роботи (ну, слова то я знаю, так). Його можна розгодувати і на 200, і на 300, і на 800%. Власне, я одного дня вирішив подивитися, чим це закінчиться і чи не лусне Лео від переїдання, але на 822% мені набридло і я зробив знімок екрану щоб поставити за ілюстрацію до цієї статті. Отже, висновок який — не варто орієнтуватися на те, що наберете 100% і досить на сьогодні. Займайтеся, поки лізе.

Про преміальний режим — в ньому облік фрикадельок не ведеться, ви можете додавати необмежену кількість слів до свого словника (нагадаю, тренувати можна саме слова із свого словника, тому додавайте туди лише те, чого ви не знаєте), можна користуватися курсами граматики і використовувати більшу кількість режимів навчання. Коштує досить не дорого, за рік десь 700 російських рублів, може і візьму, штука цікава.

Тепер про соціальну складову — по перше, є прайди, щось типу кіл у Гугльплюсі, куди можна додавати інших учасників. Система показує їх прогрес і те, що ви самий крутий в прайді. Або не самий. Можна чатитися. До мене постукала одна мадам із Татарстану і запитала, що я роблю на LinguaLeo. Дивне запитання, враховуючи що в сайті одна основна функція.

Іще хочу додати про аудіо та відео. Медіаконтент не заливається на сам сайт, а використовується ембед із титруби та інших хостингів. До нього має додаватися англійський текст пісні чи відео, який можна читати по ходу перегляду чи прослуховування. Для невідомих слів тут-же доступний переклад і можливість додати до свого словника. Я дивився кліпи Еліса Купера — там все зрозуміло, дивився Металіку — там все важко зрозуміло, незважаючи на відсутність невідомих слів. Дивився Top Gear — там теж усе зрозуміло, якби ведучі говорили повільніше, то можна було-б і на слух все сприймати.

Ну і на останок. Присутні додатки для смартфонів, плагін для браузерів — дозволяє додавати невідомі слова прямо з сайтів, або просто юзати його-ж як словник. Можна іще приєднатися до проекту перекладу інтерфейсу сайту та додатків на різні мови — є і українська — в разі активної роботи можуть дати преміум. Ось і все.

P.S. У мене виникла цікава ідея — може, навіть, стартап на цю тему розпочати? Колись мої однокласники гралися в Тамагочі, де треба було годувати віртуального улюбленця, прибирати за ним та бавити його. В дітей це була дуже популярна іграшка. А якщо зараз викотити в продаж схожу іграшку, де всі ці самі дії будуть виконуватися шляхом проходження завдань з іноземної мови? Або, взагалі, з будь-якого предмету. Вигадати гарну анімацію, сюжет, все таке.

cover

Я на днях писав про заняття в системі Duolingo, наразі хочу продовжити свою думку про неї. Абсолютно ніяких претензій, оскільки заняття безкоштовні, більше того, на сайті не вилазить жодна реклама, тому тільки побажання.

Ну, по перше, словник. Написано, що я уже вивчив 501 слово (насправді, переважна більшість були мені відомими, тому назвемо це "пройшов"). Але "агласите весь список, пжалйста". Хоча це не критично — в системному лотку висить GoldenDict, там вони всі є. Більш критично те, що за весь час мене не попросили прочитати жодного граматичного правила. А артиклі в мене шкутильгають по крупному, а також різні has, had, have. І роблю помилки у фразах, які міг-би не робити. Сьогодні приставав до викладачки англійської мови, показав їй мобільний додаток Duolingo на Android, вона сказала, що того цілком досить щоб порозумітися на вулиці, але для здавання серйозних екзаменів не підійде. Я здавати нічого не маю, проте писати грамотно хочеться.

Тому я витрусив із полиці стареньку книжечку А. В. Петрової "Самоучитель английского языка" ще 1990-го року видання, придбане мені батьками, коли англійську мову я почав вивчати в школі. Що з того вийде, подивлюся. Може почну вести блог англійською.

В географії є такі поняття як позитивні та негативні форми рельєфу — я гадаю, що вони досить очевидні і не варто капітанити, кидаючи посилання на педівікію, а, там паче, писати це тут. Власне, до чого я це пишу — на роботі наші аудиторії використовуються для проведення обласних олімпіад з різних предметів, в тому числі і географії, що проводилася сьогодні. Я сидів там наглядачем з 8 класом, де одній учасниці це видалося неочевидним — і вона запитала — а це що, веселі форми рельєфу? Що інших повеселило, почулися фрази типу "Говерла травить анекдоти". Ну, ми дівчинку критикувати не будемо, справа у тім, що деякі райони інколи просто не можуть нашкребти достойних учасників для обласного туру, в чому я переконувався на олімпіадах з інформатики в минулі роки. Я просто використаю цей випадок щоб пригадати літню відпустку, саму позитивну форму рельєфу, куди я залазив і про те, що я туди хочу іще.

Говерла

А під катом анекдот від Говерли

На тижні доля занесла мене до Київського міського будинку вчителя. Там відбувалася урочиста церемонія, присвячена ХХ річниці Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України. Логічно виникає запитання, а навіщо там я і мої колеги, які до інституту відношення не мають? Отже, перед урочистостями я обходив всю глядацьку залу із смартфоном у пошуках халявного вайфаю, але такого там не виявилося, тому в залі я довго не затримався. Коли на сцену вийшла адміністрація інституту — літні дядьки, які почали один одного поздоровляти, нагороджувати нагрудними знаками і по-брєжнєвськи цілуватися, я звідти злиняв шукати що пожерти і що подивитися.

1. Прямо в будинку вчителя знаходиться невеличкий педагогічний музей — одна зала, небагато експонатів, відсутність головного — відра з березовою кашею. Але йти далеко не треба, вхід вільний, тому я зазирнув. Колись я тут уже був, коли іще навчався в університеті, але то було давно. Отже, розукомплектований фонограф Едісона — дехто з моїх читачів порадував мене цікавими варіантами відповіді на запитання про те, що це таке. Дякую. Власне, тут бракує трубки, в яку можна було говорити, а ваші звукові коливання записувалися на барабан, що обертався. Потім цей запис, за тим-же принципом їх відтворити.

Фонограф Едісона

Знайомив студенток із фотографією. Розповідав про режими фотокамери та чутливість, показував, що з них виходить. Для мотивації демонстрував фотографії Олега Стельмаха із нічним Києвом, Мандрівника із Дніпром і нічними Черкасами та Романа Наумова із Білою Церквою із дахів. В Рому, чи то у його фотографії, вони, здається, закохалися - довелося повідомити, що він давно сімейний чоловік. Свої фотографії деякі показував. В будь-якому разі, їм сподобалося.

1. Сьогодні мені довелося побувати на освітній виставці із гучною назвою — Інноватика в сучасній освіті. Взагалі, інноватика — це іще одне трендове слово у освітніх чиновників, як було із компетентнісним підходом. Ніяк не міг зрозуміти, що там можна виставляти, адже освіта — це, перш за все, процес, при чому тривалий. Його просто так виставити та огляд проблематично. В тім, на виставці було що завгодно, що має відношення до освіти — у павільйончиках були представники навчальних закладів — різних — від спеціалізованих шкіл до великих університетів. У них було купа буклетиків та іншої рекламної макулатури, телевізори чи проектори із роликами. Хто міг — представляв вироби своїх студентів чи учнів — якщо спеціальність пов'язана із виготовленням чогось. Військові заклади та мореходки виставили картоплю курсантів в парадних мундирах — коло них залюбки фотографувалися дівчата. Звісно, на стендах були представлені всеможливі медалі, кубки та нагороди, отримані важкою працею підопічних того чи іншого навчального закладу.

Загальний вигляд

Але це усе мені було не цікавим, то-ж я вирішив пошукати щось цікавіше на цій виставці. І, так, фотографії з людьми для Мариночки присутні.

Цікаво, як знайти межу розумної економії?

В минулі роки для нового комп'ютерного класу ми мали купити ліцензійний Windows + Office. На той час ще офіційно в продажу був Windows 7. Я списався із Microsoft, де мені роз'яснили всю процедуру придбання ліцензій для навчальних закладів. У виділені кошти ми вписувалися і я обрав редакцію Professional для учнівських комп'ютерів, а на вчительський захотів Windows 2008 Server - це дало-б мені можливість зробити домен із усіма можливими плюшками - централізоване оновлення, керування обліковими записами студентів, всякі там обмеження через політики безпеки. Різниця між простішим варіантом з Home Basic за академічними цінами була мінімальною - бо домашня версія продається тільки за повною ціною, тоді як на Professional вони добре скидають.

І я уже домовився з фірмою, яка може розповсюджувати академічні ліцензії (Дрібном'які на пряму не торгують з кінцевими споживачами), але на шляху стало дві перешкоди. Перша - держказначейство, яке, на зважаючи на наявність коштів на рахунках, може дуже затримувати проплати. Через це щось купувати у комерційних фірм проблематично, так як не можливо домовитися за конкретні строки оплати. Друга - директору хтось шепнув, що можна дешевше нашукати ліцензій на Windows XP. Зі словами "Навіщо вам такий крутий хакерський Windows, ми візьмемо дешевший" він усе це зупинив. Ліцензій на ХР відразу не знайшлося, але на наступний рік їх, таки купили - дешевшим він не виявився, бо купували за комерційною ціною.

З одного боку, з ХР теж можна працювати, але в ній зустрічаються деякі косяки, яких у сімці давно немає - з приводу стабільності і зручності. Крім того, кожен комп'ютер працює по своєму - оновлюється по своєму, налаштування свої - звести все до спільного знаменника тільки ручками, розкидати новий софт - тільки ручками на кожній машині. Ось така економія.

Даний відеоролик експортовано із презентації PowerPoint, створеної мною хвилин за 10-15. Це — задача обласного туру олімпіади з інформаційних технологій. Довелося помізкувати, як синхронізувати рух Місяця з Землею — PowerPoint не Flash і робити символи з власною анімацією тут не можна. Спробуйте і ви — це можна зробити і в 2003-му офісі. І в LibreOffice такий номер пройде, до речі. І звернуть увагу — Земля не крутиться з Місяцем.

Всякі там школярі та студенти іще догулюють останній тиждень, а їх викладачі уже наносять шкоду екології, переводячи багато-багато паперу. Дивишся за вікно, на дощову прохолодну погоду, вже, практично, осінь і щось всередині смокче по довгій відпустці, що закінчилася, По поїздках, по теплому літу. А попереду — робота, студенти, багато студентів. Колеги будуть прибігати із своїми питаннями, своїх питань буде купа. Цього року, хоч і зменшився набір, проте пішла від нас колега, тому годин має вистачати. Треба-ж за щось наступного року їздити.

На згадку про літо місток над Россю.

міст над Россю

Сторінки