Туристичний елементаль

1. Минулої п'ятниці я вирішив сходити в бар і познімати там дрони. Буквально познімати дрони, тобто квадрокоптери, а не напитися до вертольотів, як дехто думає. І, як виявилося, я не один такий дивний: в барі зібралася публіка з фотокамерами.

Це — дерев’яний сувенірний таймер-конструктор від українського стартапу uGears. Він не стільки цікавий в готовому вигляді, як у процесі його збирання. Як подарунок дуже непоганий варіант.

Українське представництво Acer замовило партію брендованих конструкторів для дарування, поділилося зі мною.

Це — 5 нерозкритих коробок із таким конструктором, лежать у мене під столом. І я готовий роздати їх своїм читачам. Умови під катом.

Продовжимо нашу прогулянку виставкою, цього разу будемо вже дивитися на експонати. Ясно, що всього я не обійшов, про геть усе написати не можу, тому якщо маєте щось доповнити — пишіть.

В суботу я відвідав виставку CEE 2016, що проходила на КиївЕкспоПлаза, неподалік від метро Нивки. Враховуючи успіх минулого року, організатор розширив площі, знявши весь павільйон та розширивши кількість учасників. З’явилося більше полігонів для випробування виставкової техніки, більше виробників представили свої експонати, більше людей прийшло на них подивитися.

Минулого року за умови попередньої реєстрації квиток був безкоштовним, цього разу зробили його по 25 гривень, а хто брав в останній момент — по 50. Проте якщо стежити за відомими виробниками в соціальних мережах, то можна було вихопити промо-код і прийти безкоштовно, що я і зробив.

На виставці було представлено величезне різноманіття товарів — від смартфонів та розумних годинників до тостерів та електроінструменту. Проте всі ці айфони-шмайфони не так цікаві, як люди, які тут головний капітал і для яких це все затівалося. Тому сьогодні мова піде про учасників та відвідувачів виставки, а про електроніку розкажу завтра. Поїхали.

Я тепер зрозумів, що означає нове гасло Canon "Прийди і подивися". Просто у них є що показати. Приміром, на цьому тижні вони представили нову версію їх популярної професійної камери Canon EOS 5D Mark IV. Але перед цим вони влаштували гучний перформанс.

Тож come and see: гучний перформанс, покатушки і швидкий огляд нової фотокамери.

Набридло все! Остогидли ноутбуки, монітори, фотокамери. Хочеться чогось живого, благородного, наповненого сонцем і любов’ю.

Людина з пивними чанами на аватарці в Фейсбуці нещодавно запросила мене туди, де можна спробувати щось живе, благородне, наповнене сонцем і, можливо, любов’ю. Місце називається "Винний бутік князя П. М. Трубецького", де я побував на дегустації.

Привіт. Сьогодні ми пригадаємо ті не дуже старі часи, коли я більш-менш регулярно їздив у подорожі і писав про них звіти. Бо я знову мав невеликий виїзд, фотографував там і пишу про це звіт.

Скучили? Хочу побачити вашу реакцію. Отже, сьогодні в моєму блозі:

1. Якісь люди фотографують зелені шишки.

2. Тягають оберемки очерету.

3. Їдять за столом.

Про все це детальніше, а також про волонтерів та Пирятинськиї національний природний парк далі допис з фотографіями.

Цього тижня я знайомився із йогою і їв здорову вегетаріанську їжу без термічної обробки. Ні, я не збираюся відмовлятися від м'яса, там його просто не подавали.

Цього тижня Lenovo презентувала свої нові ноутбуки сімейства Yoga та Ideapad і я не упустив нагоди похавати на халяву подивитися, що можна буде взяти на огляд. А там є що.

В цьому дописі я, також, згадаю добрим словом Canon.

Ревуть двигуни, шини димлять, дівчата пищать, затвори клацають. Що відбувається? Ясно, як білий день — в Canon викотили нову велику фотокамеру для зйомок двигунів, що ревуть та дівчат, які пищать.

Вітайте — Canon EOS 1D X Mark II.

Фото PR-служби Canon та мої.

В дитинстві я не мріяв стати космонавтом. Я мріяв стати фотографом National Geographic. Ну, не зовсім в дитинстві — свою фотокамеру я купив вже працюючи, під враженням від красивих фотографій в блогах (блоги — зло). Мріяв їздити цікавими місцями, бачити цікаві речі, робити з них яскраві знімки і ділитися ними з читачами.

Згодом я зрозумів, що за красивою фотографією стоїть важка праця. Сюжети самі не лізуть в кадр, дикі тварини не навчені дефіле перед фотографами, а Сонце прагне зіпсувати вам знімок. Та навіть щоб зняти та підготувати вдома жменю фотографій пристрою, що я взяв на огляд, витрачаю пару годин, а ще треба провести якісь тести, придумати текст, оформити все це.

Nikon Україна, щоб розвіяти всі залишки подібних мрій, організували зустріч фотографів із крутим фотографом. Уже знайомий нам Сергій Свєтлицький представляє публіці Віктора Лягушкіна, підводного фотографа, постійного фотографа National Geographic.