Політика та національні питання — класна штука. Для підняття відвідуваності блогу. Навіть такого безнадійного, як мій. Але, на відміну від попереднього, цей допис про те, що цікаве мені, тому не передбачає багато народу.
Так ось, недавно натрапив на свіжу гру Railworks 3. Взагалі, я скептично ставився до інших симуляторів, відмінних від Auran Trainz — бо MSTS давно застарів а те, що мені доводилося бачити — не витримувало критики, це десь як Virtual Sailor проти Ship Simulator. Але все я бачити не можу в один момент, а достойна уваги гра таки існує. І я у неї пограв. Судячи з невисокої ціни, можна придбати ліцензійну копію, от тільки з розрахунками карткою в інтернетах я не дружу, а замовити DVD в Україні нереально. Хоча, може колись зберуся і візьму — цяцька є на Steam. До речі, вона є нащадком того старого MSTS.
Я з грою не дуже ще ознайомився, але певні порівняння вже можна зробити. Ну, по перше, кількість контенту — у Trainz його значно більше, особливо нашого — срані електрички із маршруту Усть-Попєрдюєвсько — Мухосранськ у всіх варіантах та якостях виконання, вагони плацкартні та купейні — власне, я писав уже про це. У Railworks 3 цього немає, але наявний контент дуже якісний та гарно промальований — наприклад, у кабіні є тіні, що змінюються в залежності від положення локомотива та джерел світла. Дуже якісні, також, ігрові рівні, що йдуть із коробки. На пероні є пакси і вони ходять, навіть у двері заходять. Але один момент підкачав — прожектор головного світла. Він реально нічого не дає, тому грати нічні місії погано.
Графічний рушій більш адекватний — Auran Trainz при високих налаштуваннях гальмує навіть на моєму новому залізі, тоді як Railworks 3 на максимальних налаштуваннях і роздільній здатності працює плавно. Рівень графіки приблизно однаковий.
Отже, я почав із tutorial, який виявився повністю русифікованим — я не настільки гарно володію англійською, щоб швидко читати текст із залізничними термінами. Потім покатався по Германії — провів пасажирський потяг, зупиняючись на станціях та підбираючи паксів. Я спізнився на одну хвилину noddeat не встиг на інший потяг, тому у фіналі мені сказало, що я зганьбив славне ім’я Дойчебану і мені наполегливо пропонується покататися на газенвагені. Хоча, до слова, нарікань щодо комфортності поїздки не було, тобто гальмував та набирав швидкість я плавно.
Щодо реалізму та фізики — все-ж воно ближче до MSTS, бо дуже легко керувати потягом і ставати точно навпроти платформи. В Auran Trainz треба заморочуватися таким параметром, як тиск повітря в циліндрах та головному резервуарі — поки воно набирається та виходить, тому гальма реагують на мої дії не відразу і особливо важко їхати з гірки — я або перевищую швидкість, або загальмовуюся до повної зупинки. В Railworks 3 цього немає, а так як я граю не багато і не хочу сильно морочитися, то мені підходить така спрощена фізика.
Іще гра мені сподобалася наявністю "із коробки" тривалих пасажирських місій, де треба їхати далеко та швидко, а не плестися повільно з товарняком.
