Подивився я на всякі годинники — є із компасом, є з альтиметром, є, навіть такі, що глибину міряють. Але ціни в них захмарні. Можна, звісно замовити десь на Амазоні чи Ібеї — там значно дешевше, наприклад, вдвічі, але тоді треба думати, де замовити доставку в Україну, а в разі браку чи наєбалова — куди скаржитися і як повертати. Коротше, я, ніби такий сучасний і комп'ютеризований, проте іще не готовий замовляти товари через інтернети із-за кордону.

Іще я подивився, що нормальний кишеньковий компас можна купити гривень за 150, а десь за 550 можна розжитися на похідну метеостанцію з компасом, барометричним альтиметром, термометром і годинником вкупі. Крім того, компас можна безкоштовно позичити в однієї хорошої людини — він то мені потрібен пару раз на рік.

Тому єдина потрібна мені функція — підсвічуваня, є навіть у дешевих годинниках, отже, я собі щось куплю зі строгим дизайном і без наворотів.

Це — радянський годинник Електроніка 59:

Електроніка 59

Авторство знімка не встановив, поцупив звідси: http://my-cccp.ru/elektronnye-sovetskie-chasy/

Досить рідкісна, експортна модель, дуже красивий строгий дизайн корпуса — за винятком радянського герба та напису (вимовляти американським акцентом) Glasnost — Perestrojka. Такі колись були в мого татка — десь дісталися по знайомству, потім в середині 2000-х його поносив я — але заглючила електроніка, а пізніше я став ходити з мобільним телефоном. Хоча, годинник той і понині десь лежить.

Так от, до чого я це веду — хочу собі нового годинника, оскільки постійно тягати із кишені лопату не зручно. Біда в тому, що на відміну від фотоапарату чи ноутбука, до яких у мене були суто технічні вимоги і було начхати на дизайн, при виборі годинника грає велику роль суб'єктивний фактор "подобається — не подобається" і я не знаю напевне, що я хочу.

З одного боку я хочу годинник із функціями — компас, барометричний альтиметр, калькулятор (є в продажу такі комбайни), з другого боку хочу строгий дизайн, бо Casio G-Shock із 90-х мені не подобається, а з третього боку я не вельми грошовитий. От і переглядаю каталоги, вибираю.

Есть ли у вас план, мистер Фикс? — Есть ли у меня план? Есть ли у меня план? Да у меня целых три плана!
Містер Фікс

Є у мене один план. Враховуючи невдалий досвід збирання народу на екскурсію в депо Київського метрополітену ну і просто витягування у всякі поїздки, не буду стверджувати, що в мене він вийде, проте якщо не пробувати, то точно не вийде. Все-ж, може і на нашій вулиці колись перекинеться білий КамАЗ з коноплею.

План полягає в тому, щоб наступної весни, на майовки, зібрати шобло народу і поїхати в Міжрічинський парк, там відпочити і, головне, покататися по Десні на байдарках. Байдарки є — казав Андрій Сагайдак, що належать якомусь клубу, проте, думаю, домовитися можна.

Назбирати треба як мінімум на один легковий автомобіль — самого автомобіля у мене, щоправда, немає — а можна і більше: тоді поїдемо з "принципово іншим рівнем комфорту" із Романом Маленковим (він теж за).

Каякери на Росі

Фото з Росі, якщо що — спортивні каяки дуже вузькі і призначені тільки для гонок. Сплавлятися у своє задоволення краще в туристичних, які ширші.

Мені так ліньки фотографії обробляти та викладати, якби ви знали. В майбутньому ви побачите (може) Міжрічинський парк та реконструкцію давньоруського генделика під назвою парк "Обухівська Київська Русь".

Мене цікавить одне — скільки разів цього року я ще потраплю в Полісся? Іще треба було-б якось збити до купи бюджети своїх поїздок і приблизно прикинути, скільки грошей я врятував від знецінення шляхом конвертування у спогади та фотографії. А іще, для тих, хто начитавшись моїх попередніх дописів, прийшов до висновку, що туризм і алкоголізм — якщо не синоніми, то близькі за значенням слова, я покажу інші варіанти. Отже, найближчим часом у моєму блозі:

Доісторична Конічта Вурст в діорамі готується полювати на мамонта.

Первісні люди

Таємнича діжка стоїть під стіною старого будинку.

Діжка

Троє товаришів сплавляються на байдарці по Десні.

Ропуха

Не перемикайтеся, далі буде.

З одного боку, поки на сході орудують мавпи з гранатою, що за один постріл убивають майже 300 людей, не хочеться писати розважальних дописів, а інших я не вмію. З іншого боку, мій відгук є важливим та цікавим для певних людей, оскільки є досить ексклюзивним — в інтернетах мало фотографій з цих місць. Тому завтра я спробую написати допис без лулзів — напевне, він буде такий за стилем, як про Чорнобильську зону. Отже, скоро в моєму блозі ви побачите:

Мегаропуху

Ропуха

Мегапляшку

Велика пляшка

Мегапікселі

Телевики

Поки я впорядковую фотографії, мегаропуха давить тих, хто відмовився їхати з нами, а ви не перемикайтеся.

В Гідравлічному парку є прокат байдарок - одно та двомісних. Самому не цікаво, треба з кимось. Я у відпустці, можу в будь який день. Ціни, як на мене, прийнятні, дивіться на їх сайті, думайте, поїхали. Як варіант - коло Південного мосту, та-ж контора.

Це — Вільгельм Конрад Рентген. Зустрічатися з ним цілим за один раз — смертельно небезпечно. Можна за декілька років і потроху. Детальніше про це буде завтра, чи післязавтра — як не полінуюся. Фото поцуплено з Вікіпедії

Roentgen

Хочу придбати собі на початок сезону великий, більше ста літрів, наплічник для не екстремальних пішохідних прогулянок, щоб можна було туди засунути побільше речей.

З тим, що в ньому має бути, я більш-менш розібрався — каркас для жорсткості спинки, сіточки для вентиляції спинки та шлейок, регулювання самих шлейок — на поясі, на плечах, на грудях, RipStop, підвал та бічні кишені. Власне, в мене є невеликий наплічник, де все це є, але мені мало в ньому об'єму. Іще однією із моїх вимог є наявність всяких зовнішніх кріплень — щоб я міг вчепити, наприклад, чохол зі штативом, а на пояс — кофр із фотоапаратом. Колір не принциповий, аби не рожевий і не сильно бруднився.

Отже, питання перше — де в Києві, окрім спортмастера, можна купити таке добро за помірними цінами? Під словом помірні мається на увазі помірна націнка + менше переплати за бренд та непотрібні понти. Переплатити за надійність чи зручність я готовий. Власне, їх усі можна подивитися в інтернетах, проте добре було-б мати можливість поміряти вживу.

Ну і питання друге — може я щось пропустив, на що обов'язково треба звернути увагу. Можете хвалити свої власні наплічники, бажано з фотографіями. Наперед вдячний.

Цей допис призначено, перш за все, для друзів у традиційному значенні цього слова, тому він не підзамочний, оскільки не всі ЖЖ-френди є друзями. Будемо вважати друзями тих людей, яких я знаю і спілкуюся більш-менш регулярно в особистому просторі, хоча строго не обмежуюся цим колом осіб - буду радий мандрівникам, блоги яких я читаю. Тіму Таллєру 15-му я обіцяв повідомити - повідомляю.

Так ось, є можливою екскурсія на один із закритих об'єктів Київського метрополітену - я хочу у Дарницьке або Харківське депо. Власне, я до них додзвонився і отримав інформацію від людини, яка за це відповідає. Проблема полягає в тому, що такі екскурсії проводяться з вівторка по четвер о 10-й ранку і потрібно назбирати від 20-ти дорослих охочих щоб подати заявку, після чого узгодити дату. На сайті у них написано, що екскурсія безкоштовна. Якби на вихідні, то було-б легше. Якщо подавати заявку зараз, то екскурсія може бути з середини березня орієнтовно.

Друга проблема полягає в тому, що я маю бути впевнений у дисциплінованості моїх супутників, тому просто написати "набігай" не можу і, тим більше, набрати своїх студентів.

Отже, діємо наступним чином: ви називаєте можливі дні тижня, в які вам у березні вдасться вибратися, я збираю цю інформацію до купи і домовляюся на найбільш прийнятний для більшості день. Для заявки потрібно буде надавати список групи.

Сторінки