Туристичний елементаль

2. Чи ці пістолі.

3. Але ні, там є експонати значно сучасніші. Індустріалізація на марші, модель електричного трактора, чи то екскаватора.

4. І ще сучасніші експонати — радянський Walkman. Він може лише програвати музику. Ну, може записувати. Із спеціальних можливостей — може зажувати плівку. І все. Фотографувати він не може, дзвонити теж, фільма подивитися теж не вийде. І у вконтактик через WiFi вилізти теж не вийде. Ще-й до кишені не поміститься. І це, здається, найсучасніша штука в музеї.

5. Теплий ламповий звук в дерев’яному корпусі.

6. Піаніно з підсвіткою.

7. Ще більше піаніно — аж цілий рояль.

8. Такий годинник, тільки з іншим малюнком були в бабусі. Десь зараз на горі ще є.

9. Ткацький верстат також був у бабусі — навіть бачив у дії.

10. Вираз "коли трава була зелена, а дерева високими" можна переписати. Похвальна грамота десь так формату А2.

11. Але її так просто не давали. Інтернету не було, щоб качати реферати. Доводилося бідолазі школяреві тягати в ранці великі та важкі паперові книги. Хоча, в даному випадку, це щось типу довідника по населених пунктах.

12. Навіть гривні тоді були більшими.

13. Повернемося до козацьких часів — діорама битви під Корсунем.

14. Іще трішки зброї. Мушкети, здається.

15. Близькість до Богуслава означає що? Правильно, наявність експонатів стосовно Івана Нечуя-Левицького. Ось його чорнильниця.

16. Йдемо до картинної галереї. Там спекотно і не дуже цікаво. Враження псує виставка фоток чиєїсь дитини в стилі "Ми покакали", геть як буває у Вконтакті. Не фотографую.

17. Тарас Григорович дивиться на вас і просить згадувати його незлим тихим словом. Кажуть, що портрет оригінальний, тобто, очі художника бачили Кобзаря.

18. Ольга Лопухіна-Демидова — із місцевих поміщиків.

19. Ось чому я не люблю вбудованого спалаху. Чи, може підкажете, як із цим боротися?

20. Ну і ще Кобзар на останок.