Злий викладач притягнув додому старенького сканера, стягнув до нього дрова і ставить XSANE на ноутбук. Вгадайте, для чого?

scanner

Натрапив на смішні малюнки, потім — на ЖЖ автора, згадав, що колись малював і сам. Ну, фантазія моя не настільки звернута, але оточуючим подобалося. (Слоник, що топче болгарські ... ах-ха-ха ... помідори із банки, вигляд знизу — неодмінно шедевр!) Так ось, до моїх малюнків — розкопав я на Радикалі декілька сканів старих малюнків, згадав, як колись змальовував зошити карикатурами. Деякі покажу, інші — адресні, звісно, ні. Якщо не полінуюся розшукати пару зошитів, та посканувати — побачите ще.

Google Onotole

Відправляв я, якось, електронного листа через веб-пику Гугля. Спочатку додав вкладений файл, а потім почав писати тіло листа. Поки я це робив, зверху, коло вкладення, з'явилася прогрес-смужка, що ясно дала зрозуміти - для економії часу файл завантажується на сервер відразу, не чекаючи, доки я натисну кнопку відправлення листа.

Як людина, що трішки розбирається в цих технологіях і знаючи, що Google перевів свої інтерфейси на AJAX, розумію, що така зручність забезпечується Java Script. І виникає запитання - а чи може він, окрім того файлу, що я хочу відправити, зачепити ще-й інші файли, на свій розсуд, без мого відома? Раніше файли відправлялися шляхом POST-запиту засобами браузера і поставало запитання довіри лише до власного браузера. Це не так зручно, зокрема, не видно прогрес завантаження файлу.

В принципі, на домашній машинці юзається поштовий клієнт, тому там такого питання не постає. На робочій в мене просто немає таких файлів, які-б я від когось ховав. Та і на домашній немає - полуничку я дивлюся прямо з сайтів без запису кешу, куків та історії відео з домашньої камери нічого крамольного не містить. А до /etc/passwd система не пустить і так.

Геймери всього світу обурюються тим, що клапани ніяк не випустять Half Life Episode 3, чи то Half Life 3. А після того, як на LHC була помічена реальна людина, вкрай схожа на Гордона Фрімена (Ґуґль-мен теж, але та схожість натягнута за вуші, як на мене*) і мною був побачений один із фільмів Discovery про великі судна, все стало прояснятися. В плані реальності ігрових персонажів та подій.

Borealis

Згідно сюжету, судно Борей застрягло десь між льодами і туди мають ломанутися персонажі в третьому епізоді. Так ось, виявилося, що судно із такою назвою цілком собі існує, мало того, здійснює регулярні рейси між антарктичні льоди. Де все ніяк не застрягне. Та ще-й належить не Aperture Labs, а жабоїдам із Du Ponant, що називають його по жабоїдськи — Le Boreal. От, напевне, поршні і чекають, доки воно не затреться в кригу.

P. S. Жабоїди покатають до Антарктиди і вас за 5,5 кілоєвро.

Le Boreal

* Як на мене, то я бачив у білоцерківській маршрутці водія, вкрай схожого на Барні.

electronic store

Якщо ви хочете придбати якийсь товар народного вжитку, то маєте два варіанти. Припустимо, вам потрібен фотоапарат. Приходите в магазин і говорите продавцю щось типу "Мені потрібен рожевий компакт, в межах 4000 грн. і щоб знімав як дзеркалка". А далі на совісті продавця. Припустимо, магазин нормальний, продавець адекватний і ви отримали на свої гроші якісний товар. Тобто, ваша нова камера цілком успішно робить цілком якісні знімки. То навіщо тоді морочити собі голову і шукати щось іще? І тут ви виявили, що у вашого друга із вчорашньої вечірки вийшли куди кращі світлини, ніж у вас. На ваше превелике здивування, друг не фотограф, а його камера не дзеркалка. Як, обуритеся ви, у мене-ж такий гарний фотік з сенсорним екраном та WiFi, який придбано в такому іменитому магазині. Він має бути кращим, ніж у всіх!

Може, ваш фотік не кращий, ніж у всіх, але, принаймні, він нормальний. Але якщо ви підете другим варіантом вибору техніки, який я зараз запропоную, то зможете отримати як дійсно найкращий за ваші гроші товар, так і схопити найкращого облизня. Залежить, звичайно, від вашого інтелекту та стараності.

Другий варіант полягає в тому, що вам доведеться вникнути в основні принципи роботи товару. Якщо це фотоапарат, то познайомтеся із страшним словом "експозиція". Якщо ви у школі ходили на уроки фізики, то воно не таке і страшне. На сайтах великих інтернет-магазинів є статті типу "Як обрати собі %назва_товару%?". Ні, прочитання цієї статті вас не зобов'язує брати товар саме в тому магазині. Іще на сайтах тих-же інтернет магазинів є фільтр товарів - ви ставите галочки навпроти бажаних характеристик (в т. ч. ціни) і вам видається перелік товарів, що їм відповідають. Знову-ж таки, користування цим фільтром не зобов'язує купувати саме в тому інтернет-магазині. Навіть реєструватися не треба.

Іще є сайти-каталоги, де зібрані товари і ціни з багатьох магазинів. Там теж є фільтри. От тільки, буває, опис товару не точний - тоді гайда на сайт виробника. Ну і на останок - відгуки про товар. Вони є, починаючи від сайту інтернет-магазинів та каталогів (але там премодерація), закінчуючи сторонніми сайтами та форумами, які ви зможете нагуглити за назвою товару + слово "відгук". Якщо товар справді поганий, то відповідні відгуки знайдуться. Як і про хороший.

Повернемося до страшного слова "експозиція". Розуміння його та деяких інших супутніх понять не забере у вашому мозку багато нейронних ресурсів. Але дозволить зрозуміти, чому ваші вечірні фотографії такі розмиті, на які характеристики фотокамери варто заритися, а які є плодом творчості маркетоїдів. Так, навіть недзеркальною камерою можна робити чіткі фотографії увечері, без червоних очей, які не соромно буде викласти у вконтактик. Я не сказав, що це буде професійне фото, але, принаймні, на ньому буде видно те, що ви хотіли зняти.

Ну, так, вам доведеться потрудитися, пропустити через свою голівоньку чимало інформації. Врешті, витратити чимало часу. Але, якщо ви розберетеся в цьому самі, тільки тоді у вас з'явиться вибір. Без цього він буде виключно на совісті у продавця.

P.S. Своїм новим монітором, якого вибирав з місяць, задоволений. Вчора малював, запускав GIMP та Inkscape - казка. Максу, з його сувоями, напевне і 27" буде мало, але, принаймні, основне помістилося. Екранне меню взагалі оригінально зроблено - на кнопках нічого не написано, зате пишеться навпроти кожної прямо на екрані, типу як у банкоматах. 2 USB збоку прироблено зручно + 2 знизу для тих пристроїв, які підключені постійно. Дууууже зручна нога з підставкою на пружині - щоб припідняти монітор, досить знизу його пальчиком підіпхнути. Кольори та яскравість радують око - на фотографії приємно дивитися. Ну, от і все.

old electronic
webcam

В той час, коли за Уралом вже повним ходом гудуть суворі сибірські мужики, злий викладач закінчив готувати тазик олів'є та інших святкових ніштяків і сів за комп'ютер. Ні, зустрічати Новий рік він тут не буде, але гріх було-б не використати інформаційно-комунікаційні технології для вкрай дешевого зв'язку із віддаленими родичами. В даному разі VoIP - це не Voice, а Vodka over IP. Коротше, вже пішла така традиція на Новий рік звякати по Скайпу деяким людям.

Фігова-префігова вебка Logitech є однією із самих невдалих моїх придбань, тому лежить у шухляді. Натомість юзається Nokia C5-00 - благо під Symbian вистачає програмного забезпечення, що дозволяє перетворити телефон на вебку. Для ніщєбродів небагатих людей як я є SmartCam. Він GPL, тобто нахаляву, крім того кросплатформовий. Для його роботи достатньо мати комп'ютер з Windows чи Linux та адаптером Bluetooth чи WiFi - на вибір. І телефон з Symbian, Win Mobile 6 чи просто з JME. Ну і, звісно, має бути або WiFi, або Bluetooth - як і на комп'ютері.

Друга софтина - EpocCam дещо платна. На телефоні має стояти або Symbian, або Android, або iOS. На компі тільки вінда. Є пробна версія, що показує рекламку на екрані. Зате програма працює через USB, тобто, не садить батерейку і, в моєму випадку, дозволяє передавати кращої якості картинку, так як у мене WiFi на телефоні немає, а Bluetooth досить повільний.

wallpapers

Гугл знає все. І все дозволяє знайти. У мене, із моїм певним досвідом та навиками, до цих пір проблем не виникало - знаходив, що шукав. За умови, звичайно, якщо воно взагалі існує. Але сьогодні...

У попередньому моєму дописі, на малюнку, стіни коло крісла цегляні. Не затишно якось. Я хотів шпалери. Поліз в Гугл. Ну і що мені уводити, скажете? Слово wallpaper нині в інтернетах означає "фонова картинка для вашої стільниці чи на екран якогось гаджета". Paper wallpaper і wall wallpaper дали трішки кращий результат, але зовсім трішки. Отже, запитання - як правильно гуглити зображення паперових шпалер, що клеяться на стіну?

...на якому вже можна сидіти. Щось я уже почав трішки хімічити із матеріалами, хоча напівпрозорі в мене не виходять. І з світлом. Форми більш-менш навчився робити. Завтра поставлю туди столика. А, іще за створення поверхонь із кривих NURBS гарно було-б узятися.

P.S. Так-так, зі світлом ще не все гаразд.

lighted chair
cactus
Тут мав бути відомий жарт
від Миколи Фоменка, але то було-б
занадто цинічно з мого боку.

Інтернет-плюшкін 17_009 збирає до свого журнальчика всяку бяку з інтернетів, у тому числі і про обурення деякими ЖЖстами з приводу постійних змін та інновацій у їхній затишненькій Жежешечці. При чому, ці обурення виникають регулярно, тільки но SUP спробує щось поміняти. Так от, я, сидячи у своєму затишненькому стенделончику, хочу позлорадствувати з цього приводу. Звісно, цей пост потрапить і у ЖЖ, нехай почитають.

Злорадство номер раз мало вигляд фрази "А що буде, якщо SUP придбрає Вконтактик?". На цьому воно і завершилося.

Ну а злорадство номер раз-раз сформульоване у вигляді запитання до таких ЖЖстів. При чому, скоріше, не до тих, хто пише ті гнівні пости — не виключено, що то банальний тролінг, а до тих, хто в камєнти прибігає. Скажіть, мої хороші, а конкуренцію вже скасували? Тобто, якщо вас не влаштовує ЖЖ, то чому ви звідти не звалите. Це простіше, ніж "свалить из сраной рашки" — не треба думати про громадянство та інші мороки.

Ах, френдстрічка — ваш бложик, що переїде кудись інакше, ніхто не читатиме. Значить, він нікому і не цікавий. Як, наприклад, мій. Скажімо, цього камерада я читатиму, куди-б він не переїхав. Врешті, розумне людство давно придумало авторизацію по OpenID, Google, Vkontakte чи Facebook. А ще раніше придумало поштову підписку на новини та RSS. А ще кроспости — для тих, хто не хоче відразу рвати корені.

Ні, я не агітую всіх на стенделон — то моя така була забаганка і я про це не шкодую — дуже зручно. Не всі захочуть розбиратися у Drupal чи WordPress та пиляти тему оформлення вручну через HTML. Але-ж є інші блогосервіси, ви їх хоч спробували?

legalize

Уявіть, що дехто непогано покурив якісної трави. Ну, покурив, ну вставило добряче, ну, гі-гі-га-га, чи завтикав на годинку-другу. А от якщо так покурять програмісти. Коротше, анекдоти про програмістів із інтернету, то фігня повна. Справжній гумор від них має дещо інший вигляд. Особливо, від олд-скул програмістів. Може, я загнув і, насправді, ніхто нічого не курив — просто люди по життю такі.

Факт в тому, що Завжди молодий Близнюк Diablas (він і сам програміст) натрапив на онлайн-Тетріс від першої особи. Тетріс як Тетріс, стилізований трішки. Перед вами мрія школяра 80-х — Nintendo з телевізором за нею. Не екрані телевізора — він самий. Донизу опускається перша фігура, стрілками її рухаємо, намагаємося перевернути і ой! Разом із фігурою перевернувся весь світ разом із телевізором та приставкою. Коротше, ваша орієнтація весь час міняється. Для цікавості можна увімкнути нічний режим — тоді ніфіга не видно, окрім фігур — навіть рамки немає. І MIDI-музичка тих років. Напевне, Тетріс для космонавтів, якщо не боїтеся заригати клавіатуру — вперед. Я сам погрався трішки щойно.

Сторінки