Пінгвінчики нарешті доробили і опублікували відеоогляд наркоманської іграшки. Нагадую, що текстовий огляд тут. Щось гра акторів не дуже, вони можуть краще.

P.S. post-factum, там ведуча в кадрі, мого акценту немає.

P.P.S. а ту мівіну я потім з'їв.

Привіт, мої любі читачі, а тепер уже глядачі — сьогодні ви стали свідками неймовірної події: на моєму консервативному сайті з’явився перший відеоогляд. А все тому, що навіть мої самі віддані та консервативні читачі ... читають мій текст по діагоналі, або лише дивляться картинки. Так ось, отримуйте ... . Хоча, насправді, то пусте — просто я взяв на огляд відеокамеру Panasonic ейч-сі ве-ікс-еф дев’ятсот дев’яносто ... якось так ... коротше, просто відеокамеру Panasonic, про яку напишу окремий огляд.

закритий ноутбук

А ви вірите в магію чисел? Я — ні. Але вона є.

За роки роботи із студентами виявив залежність успішності від номера комп’ютера, за яким сидить людина в моєму кабінеті. Добре справляються із навчанням ті, хто сидить за другим, коло мене (нумерація починається з мого). Вони навіть усвідомлено програмують. За сьомим теж розумні особи сидять, тільки лінивіші за мене. Найуспішніші в моїх предметах сидять за одинадцятим комп’ютером — точно можу трьох пригадати із різних років, а якщо глянути по старих списках, то напевне і більше.

Ну і як це пояснити?

Якщо ви хочете купити неттоп Acer Veriton N і відразу вчепити його ззаду на монітор, а монітора у вас іще немає, то знайте — Acer уже зробили це за вас. Тож сьогодні мова піде про моноблок Acer Veriton Z4810G. Ви отримаєте такий же строгий дизайн, можливості розширення та стабільну роботу. Хочу зазначити, що оглянута мною модель вже не свіжа, наразі актуальною є Z4820G — по суті той самий комп’ютер із оновленими актуальними складовими.

Загальний вигляд

Раніше я вже мав справу із двома споживацькими моноблоками від Acer — Z3-600 та планшетоподібним Z3-700, проте вони були малопродуктивними, один на Pentium, інший взагалі на Celeron, тому я захотів на тест чогось більш продуктивного. Для тих, хто не читав мій огляд Veriton N4630G зазначу, що ці комп’ютери не призначені для домашнього використання, а розраховані на специфічні корпоративні потреби.

Речі, що мені потрібні:

  • NAS або неттоп на домашнього сервера. У зв’язку із тим, що в мене в руках буває багато чужих комп’ютерів, на яких генеруються файли (знімки екрану, результати тестів, документи з оглядами, інше), треба рішення для автоматичної синхронізації всього цього із моїм власним ноутбуком та настільним комп’ютером.
  • HDD caddy для ноутбука. Є вільний SSD, а поширені сучасні графічні оболонки на Linux вже дуже важкі (на спартанські варіанти я не згоден, погано налаштовуються), та й програми все більше займають.
  • Хорошу термопасту, змастити ноутбука, бо навіть при малому навантаженні температура процесора 45-55°С. Та, яку я використав, дуже дешева.
  • Дуже швидкісна карта пам’яті на 16-32 ГБ. Для тестових фотіків, щоб швидко серію RAW'ок зберігали. Кардрідер можна також, бо на моєму ноутбуці не працює вже.

Друге та третє я куплю найближчим часом, може і четверте, а перше поки ні — якщо купувати новий, то шкода грошей на гівно, а хороший коштує дорого. А вживані брати не любитель.

У нас було два бездротових контролера, п'ять блоків живлення, базові станції, спеціальний шолом та ціле море різноманітних кабелів, перехідників та з'єднань. Не те, що це все конче необхідне нам для гри, але якщо ти вже підсів на віртуальну реальність, то ставало дедалі важче зупинитися. Єдине, що мене непокоїло — це простір в кімнаті, я знав, що ми рано чи пізно перейдемо на рухливі ігри.
Короткий зміст цієї статті

1. Нещодавно в мої загребущі руки потрапила система віртуальної реальності HTC Vive. Це спільна розробка HTC та Valve, відповідно воно прекрасно працює із Steam. То ж на весь минулий тиждень я перетворював свою кімнату на венеціанську вулицю, кабіну космічного корабля, кокпіт боліда Формули-Е, темні страшні підземелля та всякі інші цікаві місця.

Загальний вигляд

Не дуже давно мені почав приходити спам від українського дистриб’ютора Xiaomi. Тобто, вони називають це розсиланням новин, знизу навіть є посилання на відписатися, але так як я на нього сам не підписувався, значить це спам.

Так як я злий і мстивий, то роздобув нову бездзеркальну фотокамеру від Xiaomi — Yi M1 з метою написати розгромний огляд. Але на сайті є грамотні читачі, то я не можу написати лажу чи просто обкласти камеру гіменцем, бо мене запідозрять в упередженості та необ’єктивності, тож доведеться якось викручуватися.

Загальний вигляд
— У нас було два командних диска, окремі селектори Drive та автофокусу, поворотний сенсорний екран, великий хват як у дзеркалки, хороший інформативний видошукач, непогана швидкодія та море різноманітних функціональних кнопочок і пімпочок на корпусі. Не те, щоб все це було так необхідно для щоденної зйомки, але якщо ти вже підсів на фотокамери від Panasonic, то ставало важко зупинитися. Єдине, що викликало занепокоєння це шуми на високих ISO: я знав, що рано чи пізно нам доведеться знімати при поганому освітленні.
Короткий зміст цієї статті

В кінці минулого місяця я нарешті дістався до офісу Panasonic Україна і взяв у них на огляд камеру Lumix DMC-G7. Можна було й раніше, адже познайомився я із представником іще на виставці — і можливо трійка номінантів на Золоту сову мала б трохи інший вигляд.

Загальний вигляд

Інтерес до фототехніки Panasonic виник тоді, коли я робив огляди інших камер і шукав їх конкурентів за характеристиками та ціною. Тоді натрапляв на досить цікаві моделі і мав бажання їх спробувати. Фотокамера Panasonic Lumix DMC G7 уже давно не свіжа — її було анонсовано іще навесні 2015 року, наразі має досить привабливу ціну за свої характеристики. Тому це буде, по суті, не стільки огляд, як знайомство мене і читачів із новою системою. Разом із камерою мені насипали жменю об’єктивів — комплектний 14-42, фікс на 15 мм і велику трубу 100-400 мм, з якою я ходив на пташечок. Також я порівнюватиму камеру із Nikon D5500, що зовсім трохи більше важить і коштує дещо дешевше.

Traffic! Traffic! Допис вийшов дуже довгим, як фокусна відстань у телевика, і в ньому багато фотографій. Всі знімки можна збільшувати.

Минулого року на виставці IFA 2016 Acer показали свій самий-самий великий ігровий ноутбук Predator 21X, куди запхали просто все, що можливо було туди запхати. Процесор Core i7 останнього покоління, здвоєна відеокарта GeForce GTX 1080, механічна клавіатура з незалежним RGB-підсвічуванням клавіш і увігнутий 21" дисплей із технологією Tobii для розпізнавання руху зіниць.

На днях вони повідомили про те, коли почнуться продажі і якою буде ціна. Ясно, що машинка подібного рівня буде дуже дорогою. Коротше, воно оголосили стартову ціну від 10000 євро (десять тисяч). Реально у нас за такі гроші можна купити новенький Renault Logan. А який настільний комп'ютер можна скласти!!!

Most expensive laptop

Я тут зайшов на Амазон і побачив, що самий-самий крутий MSI GT83VR Titan з аналогічною конфігурацією (теж механічна клавіатура, всі навороти, тільки екран 18") коштує майже вдвічі дешевше. І його можна ще й носити. Коротше, Predator 21X мені більше не цікавий.

Ось я беру камери на тест і кажу — О-о-о-о! Скільки тут кнопок та дисків! О-о-о-о! Який тут видошукач! Це-ж можна оперативно міняти налаштування, зручно керувати однією рукою! (на днях буде огляд такої камери).

Але один китайський виробник, що недавно почав агресивно завойовувати наш ринок пристроями за привабливу ціну і розсилати спам (за що йому горіти в грубі) привіз камеру, в якій кількість апаратних елементів керування зведена до мінімуму і вся взаємодія відбувається через сенсорний екран. Називається це чудо Yi M1, має телефоноподібний інтерфейс і покликане не налякати простого обивателя складними фотографічними штуками.

Yi M1

До слова, я вангував подібний апарат, проте гадав, що він буде від відомого південнокорейського виробника, який скоро по тому випустив щось подібне на Android. Тому, якщо бажаєте, можу спробувати дістати Yi M1 на огляд. Цікавить?

Сторінки