Сучасні телефони обладнують вібровикликом — і культурні люди ним користуються у тих місцях, де оточення не хоче чути крики "О, боже, какой мужчина!". Деякі старі телефони вібровикликом не були обладнані — видно їх тоді іще не придумали. Але що люди навколо не чули поліфонічного ремейку "Чорного бумера", телефони були обладнані генераторами сейсмічних коливань.

Я довго не купував мобільного телефона — уже всі мої одногрупники мали, навіть учні в школі, де я працював на старших курсах — мав якусь копійку до стипендії. Вони мене, навіть, запитували, чи я не з іншої планети — була тоді така реклама мобільного оператора по ящику. Ну і нарешті я купив — Nokia 1110. Прийшов у кімнату гуртожитку, поклав телефон на тумбочку — однокімнатник записав номер і набрав. Телефон загудів, разом із ним і тумбочка мало не поїхала. Потім я знайшов функцію будильника — навів на наступний ранок — звук Bullfrog із вібро. Щоб телефон не був на виду, поклав у шухляду, залишивши її привідкритою.

Вранці час настав — шухляда захрюкала і заревіла — фанерна коробка вийшла як резонатор. Тумбочка мало не підстрибнула, сусід скочив з ліжка і побіг умиватися.

Наступні мої телефони уже не мали такої сильної вібрації.