Туристичний елементаль

В попередніх оглядах фотокамер я писав про те, що люблю великі чорні дзеркалки, проте двічі поспіль брав досить компактні зразки. Але я не хочу, щоб ви вважали мене базікалом, тому сьогодні виправлю ситуацію.

Іще, в коментарях до огляду Fujifilm X-E2s читачі скаржилися, що камера досить дорога. Воно і справді, ви можете купити якийсь недорогий Canon EOS 1200D чи Nikon D3300, що по цифрах в характеристиках ніби такі само, тільки менш компактні, та взяти до них пару недорогих об’єктивів.

Лише тільки коли ви берете в руках Fujifilm, то розумієте, що ті двадцять з лишком тисяч гривень — цілком нормальна ціна за камеру, якою можна легко знімати птахів в польоті на фоні ясного неба відразу у JPEG.

Сьогодні я розповім, на що вам і справді доведеться спустошити свою кишеню і гарно подумати, чи потрібен вам такий дорогий апарат. Вітайте — велика чорна повнокадрова дзеркалка Nikon D750 вартістю близько 45 тисяч гривень.

Даний допис є продовженням тої думки, що я почав у із Nikon D610.

Вчора частково задовольнив своє бажання покататися на каяках, прокатався навколо Долобецького острова і трішки в сторону Русанівки.

Фоточки на телефон, не обробляв і з приводу композиції не парився. Знімки збільшуються.

Сьогодні до блогу в’їжджає Philips із нетиповим для моїх оглядів виробом — монітором. Не те, щоб я так любив їх оглядати, проте було цікаво спробувати модель із роздільною здатністю 4К. Отже, сьогодні я оглядаю Philips Brilliance 288P.

Загальний вигляд монітора

1. Philips 288P — досить доступний великий 4К монітор — відносно інших 4К моніторів, наскільки він може бути доступним зараз. Якихось унікальних фіч він не пропонує, проте через сукупність характеристик та оснащення, його можна вважати цікавою моделлю.

Я оглядав декілька фотокамер Fujifilm і в читачів виникало запитання — чому вони такі дорогі. І справді, за вартість недорогої моделі X-серії можна купити любительську дзеркалку і пару не самих поганих скелець до неї, ще й на кофр залишиться. В мене самого виникало таке запитання, я в своїх оглядах в нього не заглиблювався, проте нещодавно переглядав альбоми із різних фотоапаратів і тепер думаю, що можу дати відповідь на це запитання. Думка суб’єктивна, оскільки чоло в чоло я дві камери не порівнював, може щось заперечите?

1. Своє знайомство із MSI я починаю з цього. Благо зараз відпустка і є вільний час. Сьогодні редакція мого блогу в моїй особі грається ігровим монстробуком MSI GT72s 6QE Dominator Pro G.

Я вже оглядав один великий ноутбук, яким на роботі шокував студентів, цього разу я був шокований сам. Тричі.

Я люблю великі фотокамери. Вони мають зручний хват, а правильно розташовані апаратні кнопки дозволяють не лазити в меню під час зйомки. А ще ви виглядаєте солідно. Але правда в тому, що моя не дуже велика Nikon D5100 часто залишається вдома, тому об'єктивно я вважаю правильним те, що Nikon зробили D5500 іще меншою та легшою.

Власне, в цьому дописі я розкажу вам про еволюцію фотокамер Nikon на прикладі змін між D5100 та D5500. Між фотокамерами три роки та дві проміжні моделі - D5200 та D5300. Допис вийшов великий та розлогий, тому приємного перегляду.

Хочу відразу попередити, що цей допис є, напевне, дуже упередженим. Мої читачі знають, що я знімаю на фотокамеру Nikon D5100, для якої D5500 є наступником. І, як відомо, кожна жаба хвалить своє болото, в даному разі я хвалитиму п'ятитисячну лінійку Nikon. Можете конструктивно покритикувати в коментарях.

Сьогодні ми розговорилися із працівником Acer про те, чи не можна виправити ситуацію із малою кількістю дискового простору в Z3-700 і він дозволив мені взяти участь в акції "Зазирни під кришечку", тобто зазирнути всередину моноблока.

14. Розбирається він просто, куди простіше за більшість ноутбуків — просто відкручуєш ззаду жменю Torx'ів і вся задня кришка знімається геть, відкриваючи доступ по всій площі пристрою. Я люблю, коли щось можна легко розібрати.

І побачене всередині у певній мірі реабілітувало моноблок після вчорашньої критики.

Цей огляд починається з того, що мені знову закортіло моноблоків і в офісі Acer один такий якраз знайшовся. Минулого року ми оглядали Z3-600, то було щось схоже на 22" монітор із вбудованим начинням від ноутбука та акумулятором.

1. Цього року я взяв наступну модель — Aspire Z3-700. Він менший, всього 17" проти 21,5 у попереднього пристрою, а все інше, в принципі, аналогічне — моноблочний комп’ютер із сенсорним дисплеєм та вбудованою батареєю, що дозволяє пережити примхи електриків.

Під катом невеликий огляд, характеристики, особливості та враження від пристрою.

На вихідних я прихопив із собою кольорові світлофільтри, щоб привнести трішки фарб у нашу сіру буденність.

1. Трішки фарб я зібрався привносити у печеру Млинки, що знаходиться коло села Залісся Чортківського району Тернопільської області. Вона така сіра та буденна.

Відколи я почав фотографувати і купив камеру, в мене значно виросла потреба в дисковому просторі. Тому минулого літа я купив собі жорсткий диск на 3 ТБ, засунув його у настільний комп’ютер і налаштував там локальний FTP-сервер, щоб не виганяти із-за нього домашніх, коли захочеться щось завантажити. Утім, це рішення дуже незручне тим, що системник не увімкнений постійно, так як шумить і не дуже економний. Тому в мене постійно виникали думки розжитися на неттоп, або на NAS, чи взагалі зібрати свою систему на базі Малинового чи Оранжевого Пі.

Тому, коли випала можливість взяти на тест продукцію Western Digital, я обрав із запропонованого списку мережевий накопичувач WD My Cloud, про який сьогодні і розкажу. Ми дізнаємося про пристрій із точки зору простого користувача: оцінимо інтерфейс, простоту використання, проведемо тести на швидкість. Також глянемо на нього очима ІТ-професіонала, зазирнувши всередину системи, поцікавимося безпекою даних та недокументованими функціями, що можуть бути цікавими досвідченому користувачу (чого не робили інші оглядачі, ексклюзив!). Фотографій у дописі буде мало — там просто нічого знімати, натомість буде більше знімків екрану.