Я все мрію прикрутити фотокамеру до телескопа і зробити кольорові соковиті знімки далеких галактик та туманностей, але хороший телескоп то такий великий прилад, який додому не притягнеш, треба дружити із обсерваторіями. А ось мікроскоп куди менший, можна познімати й самому.

Nikon Україна організували майстер-клас по мікрофото від Марії Савоскули. До слова, вони й випускають мікроскопи, проте не певен, чи завозять до України — може якраз збираються. Так вийшло, що я не взяв свою камеру, тому вправлявся у мобілофото, за якість знімків (моїх) не шпиняйте.

Процес зйомки

1. Минулого року ми побували на Train Hobby Days 2016, що відбувалася з 1 по 4 грудня. Я приїхав туди в суботу, коли було дуже багато відвідувачів — організатори були самі приємно здивовані напливом народу та інтересом преси. Через переповненість зали знімати було вкрай важко, не було як використовувати штатив, підібрати кращий ракурс, поспілкуватися із організаторами, тому моя розповідь мала вигляд добірки фотографій.

Поїзд їде по станції

Але цього разу я підготувався краще — в мене не було крутої фототехніки, натомість я приїхав у будній день і мав змогу обійти макет з усіх сторін кілька раз. Допис вийшов великим і детальним, далі буде 65 фотографій. Тож зніміть своє взуття, покладіть ноги в несвіжих шкарпетках на полицю, розстеліть на столику газетку і викладіть туди хліба, ковбаси, варених яєць, огірочки, термос із чаєм та насолоджуйтеся поїздкою.

— З мене всі сміються. Вважають ненормальним, обзивають ретроградом. Просто я знімаю відео не на телефон, не на планшет, навіть не на фотокамеру. Я знімаю відео на відеокамеру.

Мене раніше цікавило, чим вирізняється сучасна відеокамера, які вона має особливості і чи дасть якісь переваги перед фотокамерою за аналогічну ціну. Тому я спробував Panasonic HC-VXF990. Сам я іще в 2008 році купив Panasonic SDR-H40, любительський камкордер із вбудованим жорстким диском. Серед іншого, він вирізнявся велетенським на той час зумом (Nikon CoolPix P900 хіхікає за рогом) та, завдяки вбудованому жорсткому диску, записував неймовірно тривалі відео (максимально 18 годин) без потреби міняти касети, диски чи карти пам’яті. Я ним писав весілля та конференції на цілий день.

загальний вигляд

Привіт, мої любі читачі, а тепер уже глядачі — сьогодні ви стали свідками неймовірної події: на моєму консервативному сайті з’явився перший відеоогляд. А все тому, що навіть мої самі віддані та консервативні читачі ... читають мій текст по діагоналі, або лише дивляться картинки. Так ось, отримуйте ... . Хоча, насправді, то пусте — просто я взяв на огляд відеокамеру Panasonic ейч-сі ве-ікс-еф дев’ятсот дев’яносто ... якось так ... коротше, просто відеокамеру Panasonic, про яку напишу окремий огляд.

закритий ноутбук
У нас було два бездротових контролера, п'ять блоків живлення, базові станції, спеціальний шолом та ціле море різноманітних кабелів, перехідників та з'єднань. Не те, що це все конче необхідне нам для гри, але якщо ти вже підсів на віртуальну реальність, то ставало дедалі важче зупинитися. Єдине, що мене непокоїло — це простір в кімнаті, я знав, що ми рано чи пізно перейдемо на рухливі ігри.
Короткий зміст цієї статті

1. Нещодавно в мої загребущі руки потрапила система віртуальної реальності HTC Vive. Це спільна розробка HTC та Valve, відповідно воно прекрасно працює із Steam. То ж на весь минулий тиждень я перетворював свою кімнату на венеціанську вулицю, кабіну космічного корабля, кокпіт боліда Формули-Е, темні страшні підземелля та всякі інші цікаві місця.

Загальний вигляд

Не дуже давно мені почав приходити спам від українського дистриб’ютора Xiaomi. Тобто, вони називають це розсиланням новин, знизу навіть є посилання на відписатися, але так як я на нього сам не підписувався, значить це спам.

Так як я злий і мстивий, то роздобув нову бездзеркальну фотокамеру від Xiaomi — Yi M1 з метою написати розгромний огляд. Але на сайті є грамотні читачі, то я не можу написати лажу чи просто обкласти камеру гіменцем, бо мене запідозрять в упередженості та необ’єктивності, тож доведеться якось викручуватися.

Загальний вигляд
— У нас було два командних диска, окремі селектори Drive та автофокусу, поворотний сенсорний екран, великий хват як у дзеркалки, хороший інформативний видошукач, непогана швидкодія та море різноманітних функціональних кнопочок і пімпочок на корпусі. Не те, щоб все це було так необхідно для щоденної зйомки, але якщо ти вже підсів на фотокамери від Panasonic, то ставало важко зупинитися. Єдине, що викликало занепокоєння це шуми на високих ISO: я знав, що рано чи пізно нам доведеться знімати при поганому освітленні.
Короткий зміст цієї статті

В кінці минулого місяця я нарешті дістався до офісу Panasonic Україна і взяв у них на огляд камеру Lumix DMC-G7. Можна було й раніше, адже познайомився я із представником іще на виставці — і можливо трійка номінантів на Золоту сову мала б трохи інший вигляд.

Загальний вигляд

Інтерес до фототехніки Panasonic виник тоді, коли я робив огляди інших камер і шукав їх конкурентів за характеристиками та ціною. Тоді натрапляв на досить цікаві моделі і мав бажання їх спробувати. Фотокамера Panasonic Lumix DMC G7 уже давно не свіжа — її було анонсовано іще навесні 2015 року, наразі має досить привабливу ціну за свої характеристики. Тому це буде, по суті, не стільки огляд, як знайомство мене і читачів із новою системою. Разом із камерою мені насипали жменю об’єктивів — комплектний 14-42, фікс на 15 мм і велику трубу 100-400 мм, з якою я ходив на пташечок. Також я порівнюватиму камеру із Nikon D5500, що зовсім трохи більше важить і коштує дещо дешевше.

Traffic! Traffic! Допис вийшов дуже довгим, як фокусна відстань у телевика, і в ньому багато фотографій. Всі знімки можна збільшувати.

Коли ліньки лазити по болотах та полях і шукати рідкісних птахів, можна прийти в найближчий парк і зайнятися чітерським бьордвотчінгом. Синиці взимку практично ручні птахи, в мене навіть виникла ідея зняти їх на макро 105мм, яким я знімав виставку залізничного моделювання, буде дуже чітка картинка, де буде видно усі пір'їнки.

Фоточки збільшуються у повний розмір.

Синиця
Синиця
Синиця
Синиця

Там іще лебеді є, за наявності чогось смачного їх можна знімати хоч на черевик.

Наприкінці минулого року ми оглядали Acer Revo One — неттоп, створений як медіацентр. Він досить продуктивний — старші моделі розраховані на відтворення 4К відео і дають можливість використовувати до трьох носіїв даних, в нашому варіанті був SSD для системи і два HDD на зберігання даних. Але із такими видатними характеристиками Revo One досить недешевий, тому я звернув увагу на іще один неттоп від Acer — Veriton N4630G.

Acer Veriton — це комерційна лінійка куди, окрім неттопів, входять і повнорозмірні настільні комп’ютери, і моноблоки. Тому цей комп’ютер дуже сильно відрізняється від домашнього розважального Revo своєю концепцією та дизайном. І поки ви пили шампанське і поглинали олів’є, я трудився над новим оглядом, щоб ви мали що читати. Жартую, я його написав ще минулого року.

Загальний вигляд

Дістався я нарешті до офісу Panasonic — мене їх техніка цікавила давно, зокрема й співвідношенням характеристик до ціни. Там видали камеру, насипали до неї об'єктивів — не знаю, чи встигну до Нового року щось написати, але є плани прогулятися із орнітогами, знімати пташечок.

Lumix DMX G7 and lenses.

Іще після Нового року мені мають дати на пробу знущання над вестибулярною системою — здогадайтеся, що це буде?

Сторінки