Не так давно я проявляв жадібність і заборонив хотлінкінг — за винятком свого стенделону, ЖЖ, та спільноти ua_travels. Іще намагався прописати у винятки френдстрічку всіх користувачів, але не вийшло — скаржилися, що нічого не видно, я вимкнув заборону хотлінкінгу. І не можна було читати мене через онлайнові фідери.

А все тому, що знайшов свої фотографії на сайті, який, наскільки я зрозумів, є комерційним проектом. Сьогодні мій урок хімії потягла до себе одна копіпастерка, в якої свого вмісту взагалі немає — це загострило мої прояви жадібності і я вирішив повернути заборону хотлінкінгу — копіпастити для особистого використання то я не забороняю, але нехай потрудиться перезалити картинки тоді.

Так ось, питання до всіх — якщо я десь накосячив і у вас замість моїх фотографій відображається заглушка — пишіть.

Великі набори фотографій я заливаю на майданчик, де є мій блог, а от різні дрібнички, щоб швидше, заливав спочатку на radikal.ru, потім на ImageShack.us. На разі обидва сервіси вважаються мною гуаном — перший уже давно, а другий — не давно, коли замість опублікованих зображень з’явилася заглушка Media is not available. Буду пробувати flickr, так як Picasa мені, чомусь, не зручна.

Є така організація — Парламентська асамблея ради Європи. Не зрозумів до кінця, що робить Рада Європи і для чого вона потрібна — це одна із європейських міжнародних організацій, країни-члени якої зобов’язуються виконувати рішення цієї ради.

Але це особливо мене не цікавило, тому що цих організацій та міжнародних договорів є там чимало. Аж доки не прочитав одну цікаву новину про те, як ПАСЄ піклується про права сексуальних меншин. Зокрема, серед іншого, наполегливо рекомендують представникам влади — депутатам та чиновникам — відвідувати гей-паради та інші ЛГБТ заходи, щоб зменшити кількість гомофобії. А Україна є членом цієї організації, тому ці рекомендації стосуються і нас.

Отже, хотілося-б побачити наших депутатів, які беруть участь в гей-параді. От тільки, не всі вони ходять на засідання, то чи всі прийдуть на парад? Врешті, чи "по понятіям" якшатися із гомосєками? І як зміниться рейтинг такого політика?

Ось так матимемо гомосексуалізм на законодавчому рівні.

mixing console
фото поцуплено з studio.starport.ru

Ви знаєте, а вчитель інформатики мусить розбиратися із усім, що вмикається в розетку. Особливо, якщо воно скидається на електроніку. І байдуже, що це специфічний прилад, для використання якого потрібна спеціальна кваліфікація.

Я сьогодні розбирався у мікшерному пульті. У нас він є, скомбінований з підсилювачем, дві великі колонки на підставках, дві бази по два радіомікрофони, два дротових мікрофони і музика з ноутбука. Ну, підключити з горем пополам підключив — але вже пізно було щось нормально спробувати, бо в залі зібралися люди. Але от нормально збалансувати звук і п’яти джерел, так, щоб не рипіло, не свистіло і було все чути — з цим я не нормально впорався. Викладачка музики збоку штурхала і займенниками пояснювала, що треба збільшити, а що зменшити — я її однозначно розумів і ставало іще краще. Самій сісти за пульт ні-ні. Мої пояснення, що це, по суті, музичний інструмент, а в мене ні слуху, ні духу, було проігноровано на рівні заступника із виховної роботи. Що замовляли, те і отримували. Боюся уявити, що буде, якщо коледж купить електронний синтезатор — він же з клавішами, як і комп’ютер!

На останок — про приємне. У мене почалася відпустка і я хочу до Дніпропетровська, у Карпати, ще мене обіцяли підібрати кудись на море і на локальний відпочинок по Київщині.

І надумав noddeat відпочити від суєти мирської, пішов у гори, сказав "Чёрт побери!", потрапив до лікарні. Ну і лежить, відпочиває — це не українська районна лікарня. Але ні, у Німеччині є у нього друзі, вони хвилюються, а ще в Німеччині є національний номер, за яким можна зв’язатися із пацієнтом будь-якої лікарні. Капець відпочинку.

noddeat called

Там один знайомий все кричить про open source, мовляв, це круто. Не знаю, як кому, а мені воно не імпонує. Отже, конкретна ситуація — я хочу політати в FlightGear. На бінарному дистрибутиві це відбувається наступним чином:

  • Скачав гру
  • Встановив
  • Полетів.

Але для Debian Wheezy не поклали потрібних пакунків, тому довелося качати пакунки з вихідними кодами, що мало наступний вигляд:

  • Скачати та розпакувати пакунки
  • Встановити інструменти — cmake, autotools, інше
  • Встановити деякі девели
  • Почитати INSTALL із пакунку
  • Запустити команду конфігурації
  • Почитати повідомлення про помилку і доставити іще девелів, яких бракує
  • Запустити команду конфігурації іще раз
  • Почитати повідомлення про помилку і зрозуміти, що збирач лається на кривий код
  • Спробувати те саме, тільки за допомогою автоматичного скрипту
  • Почитати повідомлення про помилку і доставити іще девелів
  • Знову почитати повідомлення про помилку, де скрипт лається на відсутність щойно встановлених девелів
  • Нікуди ми сьогодні не летимо
@

Після того, як правоохоронні органи розтягли сервери Infostore на роутери, Мась надумав зробити свій mail.ru з преферансом та поетесами — і позиціонував його як анально відгороджений від спамерів поштовий сервіс, типу вхідні листи строго за списком запрошених. Я його використовував для реєстрацій де попало, створюючи там тимчасові адреси та видаляючи їх, тільки-но почне сипатися спам.

Поштова платформа була настільки анально відгороджена, що у головного російського спам-сервісу mail.ru не залишилося інших варіантів, як викупити її геть. Звісно, підтримки білих списків у них немає і до вхідних радісно посипалися пропозиції пройти бізнес-тренінг успішної людини та інша туфта. Я вже давно туди не зазирав, доведеться щось пошукати для реєстрацій цікавіше.

Заходите ви до себе в квартиру, раптом відкриваються двері, а звідти таке. І назад дороги немає, бо вхід до помешкання щойно завалило свіжою цеглою.

В публичный дом приходит посетитель — стра-а-ашный, аж жуть! Без содрогания сердца на такого и не взглянешь. Но что делать! И мадам отправляет к нему девушку. Через пару минут девушка пулей вылетает из комнаты и буквально слетает по лестнице, на ходу причитая: "Ужас! Ужас! Ужас!".
Тогда мадам отправляет к нему вторую девушку. Через минуту-другую сцена повторяется: девица чуть не кубарем слетает с лестницы, шепча в страхе: "Ужас! Ужас! Ужас!"
Мадам отправляет к нему третью девушку, но исход тот же: "Ужас! Ужас! Ужас!"
Что делать! Желания клиента — закон. И Мадам отправляется к нему сама. Девицы со страхом сгрудились внизу в ожидании того, что же сейчас произойдет. Но проходит две минуты, пять минут, десять, пятнадцать... В конце концов через двадцать минут мадам выходит из комнаты, победоносно спускается по лестнице и обращается к своему трудовому коллективу: "Ну, что?! Ну, да! Ну, ужас! Но не "ужас-ужас-ужас"!"

Я раніше лаявся на папужний дизайн шкільних сайтів, більше не буду. Бо знайшов іще більший треш, що до освіти відношення немає. Ніяких слів окрім "Ужас-ужас-ужас" підібрати не вийшло. Ось вам нотаріально завірений знімок екрану:

жахливий сайт

А хто такий безстрашний д'Артаньян, може пройти за посиланням щоб переконатися самому.

Виплесну відерце ненависті виробникам ноутбуків за те, що не роблять доступних для мене по ціні моделей із екраном на IPS матриці. І не прийму ніяких переконань щодо дорожнечі такого рішення, оскільки зараз такі екрани ставлять на досить недорогі пристрої. Зокрема, 21" монітори бачив від 1200 грн., планшети стартують взагалі від 1000 грн. А ноутбуки - аж від 7500 грн. Де справедливість? Адже якість зображення та куди огляду у таких дисплеїв вигідно вирізняються.

Сторінки