Сьогодні покотився до нашої засцяної інородцями столиці у справах. Туди-сюди бігав, слухав у метро оголошення диктора. Україномовні повідомлення продублювали англійською, при чому назви станцій вимовляли так, ніби іноземець читає нашу транслітерацію — Юніве́сітет, Вокза́лна і т. д. Ну, я розумію, що у них вимова така, ніби мікрофон засунули по самі гланди, але проти нашого диктора із чітким приємним голосом воно всеїдно програє.

Коли я владнав свої справи, то пішов покататися на псевдо-ретро поїзді, про який вже писали всі, кому не ліньки. Тобто, із ретро там лише паровоз. Ну, а у вагонах намагалися вести екскурсію — але надто вона сира і недоопрацьована, про що нам потім чесно зізналися, сказавши, що проект поки пілотний. До речі, планується, що скоро цей поїзд ходитиме двічі на день.

У вагонах душно — в паровоза не знайшлося 3000В для живлення електросистем вагонів, а власних генераторів не вистачало на кондиціонери. Швидкість мала — 20-30 км/год, тому відкриті вікна теж не дуже рятували. Добре, що я перед відправленням купив дволітрову пляшку води.

На станції коло паровоза всі фотографувалися, ну і нате вам відео самого паровоза. УВАГА! Гучний свисток, викрутіть гучність на максимум і розлякайте всіх навколо!