1. Сьогодні у випуску: олень пристає до жінки в червоному, кобила пристає до чоловіка за кермом, баран виявився зовсім не бараном та багато дорогих понтів.

Сухолуччя

Ми уже з вами дивилися на резиденцію легітимного Межигір'я — зараз там музей несмаку, чомусь названий музеєм корупції. Сьогодні ми глянемо на його дачу — Сухолуччя, яка теж Межигір'я, тільки в мініатюрі. Територія знаходиться на одному і тому ж березі, складається із аналогічних дерев'яних будиночків, альтанок містків та схожого парку, лише менша за площею. Можна назвати це Межигір'я на вихідні.

Цього разу я здійснив поїздку з організованою групою, хоча сюди краще малою компанією — і можна без проблем так зробити, тут відвідувачів охоче приймають.

Територія мисливського комплексу

2. Сухолуччя — це село на березі Київського моря, а трохи вище, там де впадає Тетерів, знаходиться Дніпровсько-тетерівське лісо-мисливське господарство. Майже таке, як Конотопське, тільки тут оформлена з розмахом мисливська резиденція. Зараз сюди можна потрапити так само як і в Межигір'я — платиш гроші і проходь. Але місце не так добре розкручене, та й більш віддалене, тож відвідувачів тут менше.

Вказівники на території

3. На території є дві зони відмежовані парканами — одна мисливська, фактично великий вольєр із тваринами. Друга — для відпочинку із будинками, альтанками, озерцем та алеями.

Озеро на території

4. Паркан тут як в метрополії ... тобто в Межигір'ї.

Великий паркан

5. Майже така само бухта для прийому яхт, тільки без Галеона. Із Києва сюди приходив катер на підводних крилах — возять зараз туристів.

Бухта

Рибальський будиночок

6. Першим відвіданим будинком став будинок рибалки — невелика дерев'яна бенкетна зала поруч із рибальськими містками. Як в тому анекдоті — "по п'ять і з автобуса не виходити".

Будинок рибалки

7. На склі висить зовсім непотребний знак. Зрада, при Януковичу такого не було!

Знак не бухати

8. Всередині гарний камін із негарною головою зубра. Каже охоронець, що подарована Лукашенком.

Камін

9. Зручності надворі. Так, це туалет.

Туалет рибалки

Хонка

10. Основний будинок — Хонка, менша за ту, що в Межигір'ї і, можна сказати, навіть трохи симпатична. В деяких місцях би спростити і був би ідеальний заміський будинок.

Мала Хонка

11. Тут повсюди каміни, навіть надворі. Одного нам навіть дозволили розпалити — ми посмажили сосиски та погрілися (в цей день було -15 морозу).

Екстер'єр малої Хонки

12. Заходимо всередину і бачимо велику помпезну залу висотою в два поверхи.

Зала малої Хонки

13. Тут іще більший камін (його ми не розпалювали), великий блискучий стіл та інші дерев'яні меблі.

Зала малої Хонки

14. Якщо вірити охоронцю, за останньою податковою перевіркою стіл заважив на 65 кілоєвро — стільниця виконана із товстого шматка якогось там дорогого дерева.

Дуже коштовний стіл

15. Люстра теж непогана — справді непогана. Якби менша, то можна було б собі таку.

Люстра

16. Цікаво, на скільки людей розраховане це джакузі і що буде, якщо увімкнути всі сопла відразу?

Джакузі

17. Диван також непоганий, правда у квадратне планування мого помешкання не підійде.

Диван

Олень

18. Ну а тепер про позитивне. На території бігають звірі і деякі з них дуже контактні — вони зрозуміли, що туристи можуть чимось пригостити. Першим прибігає олень. Він підходить до людей обережно, але не лякається великих груп.

Олень біжить

19. Їсть овочі та фрукти і не кашляє. Перевіряє всіх на предмет гостинців.

Олень їсть яблуко

20. Олень поводиться адекватно, тому всі з ним фотографуються і діти також. За це він найбільше отримує яблук.

Олень позує за їжу

21. Хоча, олень не позує і вловити його щоб нормально зняти, ще й без людей на тлі, досить нелегко.

Портрет оленя

22. Він тут не один — за деревами бігає ціле стадо оленів. Проте вони не такі кмітливі і на яблука не ведуться.

Інші олені

23. Може можна було б дістатися до стада ближче, але малою групою чи самостійно — з нами їхали діти, які від захвату верещали, тому інші олені десь бігали та ховалися.

Олені біжать

24. Одного разу я помітив на території навіть косуль.

Косулі біжать

Баран

25. Другою контактною твариною є баран. Коли я спустився ближче до годівниці, він помчався на мене. Я пригадав канал Angry Ram на Youtube і вже думав, як від нього буду відбиватися (при цьому продовжував знімати). Проте баран виявився зовсім не баран, поводився дуже чемно і теж був нагодований яблуками, морквою та буряками.

Баран біжить на мене

26. Тобто, до нас прийшли два барани, але один із них був дуже контактний.

Баран біжить повз мене

27. З ним всі обіймалися, чесали йому за вухами, фотографувалися, не хотіли прощатися. Попри об'ємні форми, сам він досить худий, просто виросла густа вовна на зиму.

Обійми з бараном

28. Що цікаво, баран має три роги — здається, один просто роздвоївся. Але тут поруч чорнобильська зона відчуження, тому ми жартували на цю тему про те, що він світиться вночі.

Портрет барана

Коні

29. Самими контактними тварюками виявилися дві невеликі кобили. Вони влаштували гоп-стоп-ігого, приставали до всіх туристів і, здавалося, з'їли б вас разом із вашою камерою.

Кобила гуляє

30. Якщо олень скромно простягав голову, то коні підходили впритул до людей, фиркали, зазирали в обличчя та в руки, хотіли щось відібрати.

Кобила грабує

31. Тут уже люди були не такими контактними, бо нас попередили, що коні можуть не дуже чемно поводитися. Що точно ми помітили — вони уважно стежили за тим, хто що дістає із кишень.

Кобила грабує

32. Кобила пішла розбиратися із працівником лісгоспу, який наговорив на них такий наклеп. Що цікаво — кінь коли фиркає, то наче не лише ротом чи носом, а всією грудною кліткою, якесь об'ємне фиркання виходить.

Кобила грає в GTA

33. Отримавши свої кілька яблук і побачивши, що ніхто нічого більше не дає, нахабні коні таки залишили нас.

Портрет кобили

Висновок

34. Попри контактного оленя, барана та нахабних конячок, Дніпровсько-тетерівське лісомисливське господарство це місце, куди є сенс приїхати лише раз. Адже територія невелика і більше нічого тут цікавого немає, та ще й знаходиться далеко. А погудіти на березі водойми можна значно ближче. Ну і оглядовою вежею, на яку ми не потрапили, бо вона на іншій території, я закінчую свою розповідь.

Спостережна вежа