В дитинстві я читав Жуля Верна, зокрема його пригодницький роман “Навколо світу за 80 днів”. Ясна справа, що таку круту подорож хотілося б повторити, проте я не настільки забезпечений, щоб кататися між континентами, та й 80 днів вільного часу в мене не знайдеться. Тому довелося трішки спростити програму, прогулявшись по горах навколо карпатського містечка Сколе із фотокамерою Canon EOS 80D. Плюс багато інших спрощень — приміром, по дорозі не підібрав ніякої тян. Утім, вийшло непогано, я залишився задоволеним, як походом, так і апаратом.

Краєвид

Далі буде багато фотографій та довга розповідь.

Пробзділось щось у Датському князівстві: я ціле літо нікуди не їздив, а тут вже вдруге неорганізований туризм. Уже купив квиточки і на наступних вихідних тусуюся у Сколе та околицях. Можна сходити на Парашку, з'їздити до Тустані та гірського монастиря. Що там можна робити іще? Хто був, діліться ідеями.

Основна компанія зі мною - бьордвотчери. Але мені не подобається це слово, для нашого вуха воно звучить кострубато. Тим більше, що ці люди не просто дивляться на птахів у дикій природі, а фотографують їх. Тому, по аналогії із орнітологами, називатиму їх орнітографами. А так як слово phoTOGgapher в зарубіжному сленгу скорочують до TOG, то можна назвати орнітогами.

5-6 листопада. Можливі наступні варіанти, що дадуть на виході дописи у блог. Про що ви хочете почитати?

Куди поїхати?

Якби мене попросили охарактеризувати мою останню поїздку Закарпаттям однією світлиною, то ось вона. Тут видно, де я був, з ким і чим займався. Але про все по порядку.

Капелюх на рейках

Сьогодні ми знову трохи повернемося в ті часи, коли я писав пізнавальні дописи про подорожі, а не про всілякі ноутбуки. Пропоную вам насолодитися неймовірними осінніми пейзажами Закарпаття, проте не довго — бо ми заліземо під землю. Тож сьогодні запрошую відвідати бункер лінії Арпада — великий оборонний комплекс, побудований Угорською королівською армією під час Другої світової війни.

Знаходиться об'єкт коло села Верхня Грабівниця Воловецького району і є єдиним збереженим із тих часів бункером. Іще трохи є в Колочаві, там знаходиться музей лінії Арпада.

Вхід

Добрий вечір, шановні телечитачі, сьогодні в блозі випуск новин із Міжрічинського регіонального ландшафтного парку. Тільки актуальна та перевірена інформація, факти з перших рук.

Титулка

Привіт. Сьогодні ми пригадаємо ті не дуже старі часи, коли я більш-менш регулярно їздив у подорожі і писав про них звіти. Бо я знову мав невеликий виїзд, фотографував там і пишу про це звіт.

Скучили? Хочу побачити вашу реакцію. Отже, сьогодні в моєму блозі:

1. Якісь люди фотографують зелені шишки.

Фотографи

2. Тягають оберемки очерету.

Люди тягають очерет

3. Їдять за столом.

Трапеза

Про все це детальніше, а також про волонтерів та Пирятинськиї національний природний парк далі допис з фотографіями.

Вчора частково задовольнив своє бажання покататися на каяках, прокатався навколо Долобецького острова і трішки в сторону Русанівки.

Точка старту

Фоточки на телефон, не обробляв і з приводу композиції не парився. Знімки збільшуються.

На вихідних я прихопив із собою кольорові світлофільтри, щоб привнести трішки фарб у нашу сіру буденність.

1. Трішки фарб я зібрався привносити у печеру Млинки, що знаходиться коло села Залісся Чортківського району Тернопільської області. Вона така сіра та буденна.

Сіра печера

Я люблю дзеркалки. Вони великі, солідні, мають багато кнопочок і всі думають, що ти крутий фотограф, а ще вони приємно ляскають дзеркалом. Але я не егоїст й іноді думаю про інших людей - які живуть без синдрому великої камери. Яким треба компактний красивий фотоапарат, що дозволяє зняти гарні кадри і, бажано, не коштує дуже великих грошей.

Тому сьогодні мова піде про Fujifilm X-E2s, з якою я поїхав знімати пташечок на лимани Одеської області.

Загальний вигляд

Всі світлини можна збільшувати.

Сторінки