19.01.2017 - 23:05
У нас було два бездротових контролера, п'ять блоків живлення, базові станції, спеціальний шолом та ціле море різноманітних кабелів, перехідників та з'єднань. Не те, що це все конче необхідне нам для гри, але якщо ти вже підсів на віртуальну реальність, то ставало дедалі важче зупинитися. Єдине, що мене непокоїло — це простір в кімнаті, я знав, що ми рано чи пізно перейдемо на рухливі ігри.
1. Нещодавно в мої загребущі руки потрапила система віртуальної реальності HTC Vive. Це спільна розробка HTC та Valve, відповідно воно прекрасно працює із Steam. То ж на весь минулий тиждень я перетворював свою кімнату на венеціанську вулицю, кабіну космічного корабля, кокпіт боліда Формули-Е, темні страшні підземелля та всякі інші цікаві місця.
2. Все це задоволення приїхало до мене у величезній коробці наповненій поролоном, адже деякі компоненти системи досить ніжні.
3. Перші враження я отримав, коли цю коробку розкрив. Невже це все від HTC Vive? Тут я іще акуратно поскладав, а коли коробку віддавали мені, то накидали так-сяк, через що вона мала іще більш захаращений вигляд.
4. Повно дротів, перехідників, п'ять блоків живлення — а як це все складати? Пристрій, що потрапив до мене, був не такий і новий, тому інструкції всередині не було, але скачана із сайту виробника виявилася дуже простою і я швидко з усім розібрався.
5. По перше, вам знадобиться продуктивний комп'ютер. Мінімум із GeForce GTX 970, адже система рендерить одночасно дві картинки для лівого та правого ока, а ще прораховує геометрію ігрового простору та позицію гравця. Для цього я взяв Acer Predator 17X, удосконалена версія того ігрового ноутбука, про який я розповідав минулого року.
Основні вдосконалення такі:
- В ноутбук поставили відеокарту із настільним чипом — GeForce GTX980. В новому покоління — GTX1080. Продуктивність його в іграх приблизно така ж, як і в настільного Predator G6, яким ми гралися минулого року, тільки процесор не такий швидкий.
- Виробник прибрав із ноутбука оптичний дисковод (О! Сімнашка без дисковода! Нарешті!) і поставив на його місце третій вентилятор, що втягує повітря.
При цьому залишилася така сама гарна клавіатура та добротний товстий корпус, що не прогрівається навіть при найбільших навантаженнях. От тільки система охолодження не дуже добре справляється із роботою — в стрес-тесті процесор розігрівся до 95° і мав місце значний тротлінг, до 25-30%. Навіть у тонесенькому Dell XPS 15 такого не було! Може там бракує хорошої термопасти? У тім, не буду поки робити висновків, адже коли тестував інші ігрові ноутбуки, то іще не проводив стрес-тестів. Може для них це норма?
6. Повернемося до нашої гарнітури. Вона має спереду камеру — я навіть не зрозумів навіщо — і багато датчиків для відстеження положення голови в просторі.
7. Ремінці можна регулювати на будь яку голову, також присутні ручки для зміни відстані між окулярами та відстані окулярів до обличчя.
8. За допомогою них потрібно добитися максимальної якості зображення перед грою, окуляри мають бути строго навпроти зіниць, інакше сильно втрачається чіткість.
9. До слова, чіткість і так втрачається ближче до країв зображення, проте якщо правильно налаштувати, то під час гри цього не помітно. Іще, в перший раз, ви довго не пограєте, поки очі не звикли до такого знущання.
10. До комп'ютера HTC Vive підключаєтья за допомогою HDMI та USB дротів. Опційно можна використати DisplayPort.
11. Також до шолома подається живлення, а всередині нього є додатковий порт для навушників та другий USB для аксесуарів. Кабель досить довгий, кілька метрів, дає можливість гуляти по кімнаті і натикатися на меблі. Як правило, під час гри не заважає.
12. Для комутації із комп'ютером слугує спеціальних хаб — з одного боку кабель 3 в 1 від шолома, з іншого блок живлення та підключення до комп'ютера.
В шоломі знаходиться гіродатчик, що відстежує повороти голови, отже ви можете оглядатися у віртуальному світі — найпростіше, це перегляд панорамних відео.
13. Для керування ігровим процесом в комплекті йдуть два контролери. Вони бездротові, мають входи для заряджання батареї. Система відстежує їх положення в просторі і ви їх бачите у віртуальному світі.
14. В руці контролер лежить чудово, має шнурочок на зап'ястя, щоб ви не кинули ним під час гри. На ньому є тачпад, що підтримує натиснення, кнопки локального та системного меню, курок та кнопка, яку можна стискати.
15. Звикання до контролера відбувається досить швидко, за три-чотири сеанси ви не відчуватимете проблем при перебуванні у віртуальному світі. Якщо ви граєте у обмеженому просторі (мала кімната), то контролер використовується також і для переміщення — наводите куди треба і телепортуєтеся.
Взагалі, в ігровому світі видно лише контролери, у вас там немає тіла. Навіть кота вашого не видно, тому потрудіться вигнати його із кімнати перед грою. Або HTC продає додаткові контролери для відстеження реальних предметів, які можна й вчепити на домашнього улюбленця.
16. Для точного відстеження позиції гравця та контролерів у просторі призначені базові станції. Вони мають свої власні блоки живлення, але із шоломом з'єднуються без дротів. Їх слід встановити так, щоб вони бачили одна одну, передню частину шолома та контролери. Наскільки я зрозумів, базові станції мають інфрачервоні датчики і легенько підсвічують кімнату, тому освітлення їм ні до чого.
17. Розташувати їх можна на полицях, бажано вище зросту гравця, або примонтувати до стін за допомогою кріплень із комплекту, або поставити на штативи, для чого є спеціальні гнізда в корпусі.
18. Відстань між контролерами не має перевищувати п'яти метрів. В умовах обмеженої видимості між ними, можна використовувати кабель синхронізації.
19. В комплекті HTC Vive йде п'ять блоків живлення. Із них під час гри використовується три, один живить шолома, інші два — базові станції. Решта двоє для заряджання контролерів, на яких у віртуальному світі показуються індикатори заряду.
20. Налаштування дуже просте — скачуєте із сайту HTC Vive спеціальну програму, що завантажує і встановлює усе необхідне та проводить калібрування системи із підказками. Вас попросять вказати розмір кімнати, доступний для ігор, підняти та опустити до підлоги шолом і все.
Коли ви вмикаєте та одягаєте шолом, то потрапляєте у порожній простір, в якому можете викликати меню. Там буде фірмовий магазин Vive та Steam, де у відповідному розділі є ігри із підтримкою віртуальної реальності. Можна також вийти на робочий стіл — він буде у вигляді плоскої панелі перед вами і за допомогою контролера ви можете взаємодіяти із комп'ютером. Можна навіть так гратися у звичайні ігри, чи дивитися фільми як в кінотеатрі на перших рядах. І на самі знаєте якому сайті із полуничним відео є розділ VR, де можна глянути сіськи в панорамі.
21. Ігор, насправді, небагато. Тобто, хороших геть мало. Є проекти освітнього спрямування, зокрема відвідання музеїв та панорамне відео від Discovery.
22. Для того, щоб освоїтися, підійде The Lab від Valve — полігон із різними видами діяльності, від стрільби із лука та надуванням повітряних кульок до захисту себе від іншопланетного вторгнення.
23. Можна відчути себе космонавтом — HTC Vive непогано передає тісну кабіну ракети, тільки вам нічого не заважає висунути голову назовні через віртуальну стінку.
Інший варіант — боліди Формули Е. Програма відразу попереджає, що поїздка на швидкості до 200 км/год може призвести до дизорієнтації в просторі, тому краще сісти, проте на мене воно так не впливало — десь у підсвідомості горіла лампочка "Це гра" і зовсім реально ігровий світ не сприймався. Взагалі я спочатку думав, що через розбіжності у сигналах від вестибулярного апарату та очей, мій мозок захоче терміново позбутися вечері і знадобиться тазик у кімнаті, але натяків на нудоту не було.
В цілому, гравець збоку виглядає кумедно і, навіть, по наркоманськи — махає руками, робить дивні рухи, відбивається від невидимих ворогів. Відео людини яка грає не покажу, бо вона не схотіла, але запис ігрового процесу в мене залишився. Те, що відбувається в ігровому світі, можна бачити на екрані комп'ютера у спеціальному вікні і записати. Гра називається Acan's Call.
Наостанок зазначу — хоч ви й будете схожі на наркомана під час гри, але це вдома і ніхто вас не бачить. Натомість отримуєте класний фітнес — навіть підтягнуті хлопці, які в реальному житті грають у футбол, через хвилин десять-п'ятнадцять вправ з мечем у підземеллях відчутно втомилися і захекалися. Ось і все, скоро буде відео, зняте за частково моїм сценарієм (огляд мій, лірика іншої людини). Цікавої вам реальності, не перемикайтеся.