Сьогодні ми трішки оглянемо пару ДОТів Київського укріпрайону, що були призначені для захисту Києва від ворогів із заходу. Власне, багато часу у мене на них не було, а щоб зробити толкові фотографії, там треба застрягнути на годинку-другу в кожному з них із штативом. А ще було-б непогано купити налобного ліхтаря — і в господарстві знадобиться, коли в довгі зимові вечори пропадає світло.

1. ДОТ№ 100, або 179 за іншою нумерацією, знаходиться неподалік від Віти поштової. Його хтось підприємливий закрив решітками, проте хтось (не ми) сильний відкрив, тому ми зазирнули і всередину.

Вхід до ДОТу

2. Хоча, завдяки тому, що він був закритий, всередині відносно чисто і майже не пописано. Історію я переказувати не буду, кому хочеться багато літер, йдуть на Україну Інкогніту, там Роман Маленков награфоманив.

Тунель

3. Кажанів теж всередині не знайшлося, тільки вузенькі тунелі, де я якраз вписувався по ширині та по висоті. ДОТ №100 не дуже великий, в ньому неможливо заблукати. Відчувається, що там тепліше, ніж на вулиці.

Лампи в тунелі

4. Частково цей дот був зруйнований — зокрема, відступаючи, радянські, чи то німецькі, війська підірвали деякі кулеметні гнізда.

Зруйноване гніздо

5. Іще один ДОТ №402 (401) — ми до нього добралися затемно — він великий, дворівневий і в ньому можна блуданути. Що і робили актори в фільмі Штольня, що тут знімався. Сам фільм, якщо що, я не дивився.

Вхід у ДОТ

6. Тут є металева драбина, але вона поржавіла, тому по ній ми не полізли — обійшли з іншого боку. В цілому, багато кімнат та вузьких коридорів.

Драбина в ДОТі

7. Навколо Києва можна знайти іще досить багато ДОТів, але деякі з них досить недоступні — або туди веде погана грунтова дорога, або взагалі нічого не веде.

Вигляд з ДОТу

Іще там можна влаштувати непогану фотосесію, але я погано до неї підготувався, тому, окрім, своєї шайби, підсвіченої знизу ліхтариком, нічого не вийшло — і то вийшло, як логотип телекомпанії ВИД. На сьогодні все, не перемикайтеся.