Мої студенти приносять мені реферати. Деякі із них я не приймаю. Виявляється, я їх читаю. І не тільки я. При чому, мені не обов’язково читати літера в літеру, щоб зробити висновок про роботу — у мене розвинений навик швидкого їх прочитання. І якщо сюди зазирають студенти чи школярі, то цей допис їм буде корисним. А, іще — реферати мені потрібні не заради паперу для чернеток та файлів — вони передбачені навчальним планом. Хоча, якщо ви не заберете після заліку їх (а ніхто цього ще не робив, хоча я попереджаю, що віддаю), то в мене буде папір для чернеток та файли.

Отже, про те, які мені не варто нести реферати:

  • мені принципово всеїдно, з яких джерел ви берете інформацію, я не переживаю з того приводу, що ви тягаєте все з інтернету. Але сайти типу реферат.сру не принесуть вам нічого хорошого, окрім набору троянів та мультибарів. Але, в цілому, в інтернеті можна знайти потрібну інформацію. Тільки треба вміти;
  • ах, ви порозумнішали і тягаєте з Вікіпедії. От тільки копіпаста звідти містить багато специфічної вікі-розмітки, яку гарно видно у надрукованому рефераті. Потрудіться її прибрати, заодно почитаєте, що скачали;
  • а, іще — структура та вигляд реферату. Потрудіться його відформатувати належним чином — абзаци, розділи, зміст. Бо реферат без всього цього читати неможливо. А раз я його не прочитаю, то і не оціню. Знову-ж, поки відформатуєте, дивись — і почитали, що там написано;
  • дуже рідко буває, можна сказати — клінічний випадок — коли, не знайшовши реферату точно по темі, намагаються підсунути щось схоже за назвою. Ну, ви зрозуміли;
  • титулка... Хоч я не міряю лінієчкою відступи та шрифти згідно вимог, але призначення цієї сторінки не для того, щоб демонструвати викладачеві ваше уміння вставляти стилізовані написи WordArt. І кольорів туди не треба — це оцінки не покращить;
  • список використаних джерел треба робити також придатним для читання. Google не може бути джерелом, хіба що ви пишете про нього. Якщо URL сторінки дуже великий і містить щось типу ?rel=1&uid=3786535&action=view — ясно, що можна залишити лише назву сайту. Сучасні сайти намагаються робити посилання придатними для читання людиною, щось типу http://piktor.org.ua/referats — таке можна писати;
  • не варто приносити мені надто розумних рефератів — я можу поцікавитися вас про те, що там написано. Скажімо, на тему "Інформаційні загрози в комп’ютерних мережах" ви принесете роботу про експлойти, XSS-атаки, SQL-ін’єкції та подібне — так, це по темі, я можу прийняти. Але це виходить за рамки нашого курсу і я стовідсотково поцікавлюся, чи ви володієте тим матеріалом, який принесли мені. Хоча, можу поцікавитися і в інших випадках — якщо мені здається, що це не ваша робота;
  • ну і на останок — рефератом не можна замінити інші види навчальної діяльності. За пропущену лекцію я можу прийняти, а от практичну всеїдно доведеться виконувати.
title page

Тепер наша адміністрація матиме нову розвагу - відеоспостереження у закладі. У кабінетах (і у мене) та в холі повісили камери. Вони ще не працюють, але студенти вже протестують. Не знаю, які там правові засади цього, я, в принципі, нічого такого не роблю, щоб приховувати. Принаймні, студентів не лупцюю і не обзиваю. Якщо вони, раптом, відлупцюють мене, то річ, безумовно, корисна. Іще цікавить, чи система матиме вихід у локалку - якщо так, то всі комп'ютери в кабінеті потрудяться її заDDoSити. Хоча-б розвернути свій великий монітор, бо видно все.

Sauron o eye
cactus

Хто?! Хто розповсюджує досі старий жарт про кактуси та захист від випромінювання монітора, видаючи це всерйоз? Чому, щоразу, коли я починаю говорити із студентами про санітарно-гігієнічні норми при роботі в комп’ютерному класі, постає це питання? Чому мені щоразу доводиться пропонувати їм почитати замість жовтої преси, чи не менш жовтої телепередачі, підручник з фізики?! Або самому розказувати їм про електромагнітну хвилю та про те, як вона поширюється в просторі. І такі люди потім ведуться на різні чудо-девайси, що позбавляють від усіх проблем. За бабло, звісно.

shock

Є у мене одна гарна група студентів. Більш-менш дисципліновані, без проблем із відвідуванням, легко з ними проводити заняття і на практиці вони нормально відпрацювали. Коротше, дуже гарні відносини з ними, чим був несказано задоволений. Але на екзамені вони мене дещо розчарували — напевне, через гарні стосунки розслабилися та не підготувалися так, як хотілося. Ну, не провалилися геть, але зовсім не те, чого я від них очікував. Валити я їх не став — сам, напевне, винен, але в нас іще попереду аж три семестри і нагода потрусити групу буде. І на самому початку нового семестру, звичайно попередивши їх, вкатав їм злого теста по теорії нової теми. Запитання не тільки на відтворення означень, а і на мислення — коротше, пройшло його вище трійки всього троє, половина взагалі провалила. Дав тиждень на ґрунтовну підготовку, обіцяли завтра прийти перескладати — побачу, що з цього вийде. Не хочу, щоб потім вони сипалися на державних іспитах — нехай сипляться зараз.

Twitter logo

Інколи мою голову заповнюють всякі маленькі думки про те, як багато набігло заочників на сесію і у всіх є мої пари, враження про те, що нарешті випав сніг та вдарили морози (пора і Новий рік святкувати), про те, як мені не хочеться йти на черговий корпоративчик (сьогодні намічається п'янка, на яку я піду, вона не корпоративна) та інші не менш повсякденні думки, які настільки невеликі, що не тягнуть на окремий пост, а тому не публікуються. Для таких думок у людей є Twitter, а у мене є свій сайт. І є бажання завести блох у світері блог у Твіттері, окремий розділ у себе, та налаштувати кроспост звідси туди. Ну, щоб не так як у людей.

electronic store

Якщо ви хочете придбати якийсь товар народного вжитку, то маєте два варіанти. Припустимо, вам потрібен фотоапарат. Приходите в магазин і говорите продавцю щось типу "Мені потрібен рожевий компакт, в межах 4000 грн. і щоб знімав як дзеркалка". А далі на совісті продавця. Припустимо, магазин нормальний, продавець адекватний і ви отримали на свої гроші якісний товар. Тобто, ваша нова камера цілком успішно робить цілком якісні знімки. То навіщо тоді морочити собі голову і шукати щось іще? І тут ви виявили, що у вашого друга із вчорашньої вечірки вийшли куди кращі світлини, ніж у вас. На ваше превелике здивування, друг не фотограф, а його камера не дзеркалка. Як, обуритеся ви, у мене-ж такий гарний фотік з сенсорним екраном та WiFi, який придбано в такому іменитому магазині. Він має бути кращим, ніж у всіх!

Може, ваш фотік не кращий, ніж у всіх, але, принаймні, він нормальний. Але якщо ви підете другим варіантом вибору техніки, який я зараз запропоную, то зможете отримати як дійсно найкращий за ваші гроші товар, так і схопити найкращого облизня. Залежить, звичайно, від вашого інтелекту та стараності.

Другий варіант полягає в тому, що вам доведеться вникнути в основні принципи роботи товару. Якщо це фотоапарат, то познайомтеся із страшним словом "експозиція". Якщо ви у школі ходили на уроки фізики, то воно не таке і страшне. На сайтах великих інтернет-магазинів є статті типу "Як обрати собі %назва_товару%?". Ні, прочитання цієї статті вас не зобов'язує брати товар саме в тому магазині. Іще на сайтах тих-же інтернет магазинів є фільтр товарів - ви ставите галочки навпроти бажаних характеристик (в т. ч. ціни) і вам видається перелік товарів, що їм відповідають. Знову-ж таки, користування цим фільтром не зобов'язує купувати саме в тому інтернет-магазині. Навіть реєструватися не треба.

Іще є сайти-каталоги, де зібрані товари і ціни з багатьох магазинів. Там теж є фільтри. От тільки, буває, опис товару не точний - тоді гайда на сайт виробника. Ну і на останок - відгуки про товар. Вони є, починаючи від сайту інтернет-магазинів та каталогів (але там премодерація), закінчуючи сторонніми сайтами та форумами, які ви зможете нагуглити за назвою товару + слово "відгук". Якщо товар справді поганий, то відповідні відгуки знайдуться. Як і про хороший.

Повернемося до страшного слова "експозиція". Розуміння його та деяких інших супутніх понять не забере у вашому мозку багато нейронних ресурсів. Але дозволить зрозуміти, чому ваші вечірні фотографії такі розмиті, на які характеристики фотокамери варто заритися, а які є плодом творчості маркетоїдів. Так, навіть недзеркальною камерою можна робити чіткі фотографії увечері, без червоних очей, які не соромно буде викласти у вконтактик. Я не сказав, що це буде професійне фото, але, принаймні, на ньому буде видно те, що ви хотіли зняти.

Ну, так, вам доведеться потрудитися, пропустити через свою голівоньку чимало інформації. Врешті, витратити чимало часу. Але, якщо ви розберетеся в цьому самі, тільки тоді у вас з'явиться вибір. Без цього він буде виключно на совісті у продавця.

P.S. Своїм новим монітором, якого вибирав з місяць, задоволений. Вчора малював, запускав GIMP та Inkscape - казка. Максу, з його сувоями, напевне і 27" буде мало, але, принаймні, основне помістилося. Екранне меню взагалі оригінально зроблено - на кнопках нічого не написано, зате пишеться навпроти кожної прямо на екрані, типу як у банкоматах. 2 USB збоку прироблено зручно + 2 знизу для тих пристроїв, які підключені постійно. Дууууже зручна нога з підставкою на пружині - щоб припідняти монітор, досить знизу його пальчиком підіпхнути. Кольори та яскравість радують око - на фотографії приємно дивитися. Ну, от і все.

old electronic
Robot Verter

Маю нав'язливу ідею освоїти Vkontakte API, зареєструватися там і написати бота. Ні, не для спаму. Не для шахрайства. Мій бот був-би добрий. Він періодично писав би на стіні якісь анекдоти, автоматично поздоровляв би друзів із святами, в т. ч. з днями народження. Він автоматично лайкатиме всі фотки друзів та писатиме всякі хороші коментарі. Коротше, поводитиметься, як повноправний учасник цієї соціальної мережі.

Бот можна запустити на VPS, він запускатиметься по cron'у, скажімо, раз на годину. Можна придумати реакцію на нецензурну лексику, автоматичне пересилання на пошту повідомлень зі стіни, що містять певну кодову фразу (для тих, хто вміє читати і хоче зі мною зв'язатися.

Ясне діло, що не скоро я за таке візьмуся, якщо взагалі візьмуся, але ідея чудова.

Нині в освітян, серед модних слів, вживається фраза "міжпредметний зв'язок". Нічого в ній такого немає понаднормального, особисто в мене, як у викладача інформаційних технологій, дуже часто виникає такий з англійською мовою. І тут проявляється різниця між студентами - тими, хто за спеціальністю англійську повинен знати.

Ні, я не сиплю специфічними термінами типу developement, debug, compiler чи ще чимось таким. В нас трапляються такі слова як pointer (про мишки та подібні пристрої, зокрема інтерактивну дошку), англійські назви кольорів в HTML, теги в HTML (body, head, title) та багато інших. В цілому, студенти з додатковою спеціальністю "англійська мова" знають такі слова, але нерідко трапляються кадри, що заставляють мало не битися головою об стіну із думками "Як вони читатимуть предмет?!". Також, проблеми не тільки з іноземною мовою - є проблеми із банальною ерудицією. Наприклад, всім відома із молодших класів схемка "Рух Землі навколо Сонця". Я заставив студентів відтворити її засобами MS Word, з розрахунком на те, що в майбутньому вони зможуть швидко і легко робити ілюстрації до своїх уроків без застосування спеціалізованого програмного забезпечення. Тут же дехто почав плутатися в всяких там складних і незрозумілих сонцестояннях та рівноденнях - де весняне, де осіннє, де літнє чи зимне. Добре, що там не вживаються слова "апогей" та "перигей" чи якісь там "пертурбації"

рух Землі навколо Сонця

Трішки оновив свій standalone блог, зокрема нарешті розшукав приглядний для мене шаблон оформлення і намалював до нього шапку. Тепер вигляд мені подобається. Можете зазирнути і зацінити.

Іще прикрутив модуль Disqus — коментувати у мене в блозі як ніколи просто, підтримується аторизація через ряд популярних сервісів. Хоча, якщо не сподобається, викину геть, в мене і так просто коментувати.

Коротше, дивіться.

Сторінки