Мало їх, але трапляються. Мене дивує просто наявність таких юзерагентів у звіті. Пояснювати картинку не буду — кому треба, самі зрозуміють.

Є ще Firefox 1.5, Opera 7.xx, Netscape теж помічений.

Сьогодні я розповім про цікаву іграшку від Microsoft — Kodu Game Lab. Відразу попереджаю — це дитяча іграшка. Чому-ж вона зацікавила мене? Тому, що це, по суті, педагогічне програмне забезпечення, що направлене на усвідомлення поняття візуального програмування та розвитку логіки. Найближчий аналог — Scratch. Хоча, між ними дуже суттєва різниця, про яку я і писатиму. Scratch — open source, Kodu — ні, проте, окрім на PC, його можна ганяти на Xbox.

Отже, Kodu — це система візуального програмування для дітей. Спочатку ви малюєте світ — землю, воду, рельєф. Застосовуєте різні матеріали, ставите об’єкти — дерева, будинки, малюєте доріжки. Потім ставите персонажів. Програмуєте персонажі. Програмування просте, на рівні — якщо бачиш яблуко — рухайся до нього, якщо зіткнувся з яблуком — їж його і т. д. В грі, навіть, є тьюторіал:

Одна із комп’ютерних ігор, де я найменше збочуюся — Ship Simulator. Це — симулятор судноводіння. Тобто, в ньому можна лише ходити на обраному кораблі або вільно по карті, або згідно місії. Все інше там не симулюється — тобто, красиво втопити судно, як Титанік, не вийде — воно просто, тихо побулькуючи, опуститься під воду. Іще тут убогенька графіка — враховуючи площу карти, можна пробачити, хоча кораблі можна було-б промалювати трішки краще.

Дуже мені цікаво щодо реалізму цієї цяцьки. Але ілюзій нести не буду — так само, як авіасімер не посадить реальний Боїнг, а задрот любитель Trainz чи MSTS навіть не зрушить з місця реальний ВЛ80, так само і Ship Simulator просто іграшка для тих, хто не може купити собі велику яхту не пішов у моряки.

Справедливості заради скажу, що є іще одна аналогічна іграшка — Virtual Sailor, але фізика і графіка там куди убогіша.

Отже, щоб не паритися з місіями, обираємо вільне плавання, судно за смаком та локацію. Можна ходити у відкритому океані, але там не цікаво, можна серед антарктичних айсбергів, але, зазвичай, все життя у портах. Нью Йорк, Лос Анджелес, Роттердам, Гамбург, Солент, Марсель, Сідней і ще пару якихось (ні, Італії немає). Я обрав перший і поставив круїзне судно Costa Concordia Orient Star. Це вигаданий попсовенький лайнер довжиною 290 метрів. Не Oasis of the Seas, але який є.

Треба і собі полаяти ЖЖ, раз уже пішла така мода. Хоча, мене воно не дістає, в принципі. Десь навесні чи влітку я натрапив на одне із нововведень SUP'a — групу notaspammer. Ідея така, що кожен блогер може подати заявку туди і його вручну перевірять — чи культурна він людина. А до коментарів, що залишають члени групи, по ідеї, не застосовуватиметься спам-фільтрація.

Я спам добросовісно не розсилав, з тої групи мене не вилучали, але останнім часом два моїх коментарі з малюнками потрапили в у підозрілі. Система, по ходу, не учиться — бо після того, як власник блогу підтвердив мій перший підозрілий коментар, воно за таких самих умов підозрювало і другий.

Фрагмент моєї розмови із prapor'ом про подолання проблем із сканером під Linux.

prapor/voyager (00:21)
http://www.altlinux.org/Настройка_сканера_в_ALT_Linux
Если сканер сканирует, но искажает изображение (например, показывает только половину 
страницы), помогло следующее решение: в файле /etc/sane.d/gt68xx.conf изменить

Autodetect Mustek BearPaw 2400 CU Plus 

usb 0x055f 0x021d

на

Autodetect Mustek BearPaw 2400 CU Plus 

usb 0x055f 0x021d firmware PS2Dfw2.usb

Это проверено на сканере Mustek BearPaw 2400 CU Plus и Школьный Юниор
piktor (00:25)
Угу, саме там я був.
prapor/voyager (00:26)
Ні?
piktor (00:26)
Ага, цього я не прочитав.
Щя спробую.
Я там був до виникнення проблеми.
piktor (00:28)
Цікаво, то ти мене сходу в ґуґль відправляєш, то намагаєшся знайти рішення за мене. 
Напевне, сьогодні у тебе настрій спілкуватися. :-)
prapor (00:28)
Ні.
Просто я допив другий літр пива за сьогодні
piktor (00:28)
Ага, он як пиво впливає на адмінів.
На їх бажання допомагати. Це все не пусті балачки.
prapor/voyager (00:29)
Угу

Беріть до уваги при спілкуванні з адмінами.

Як і обіцяв, знайшов на горищі та відсканував деяку свою стару творчість. По перше, під Windows не знайшов зручного менеджера фотографій — одні сильно примітивні, інші не приймали PNG, ще інші були досить незручними. Під Linux є digiKam з showFoto — якось він мені припав до душі для обробки зображень перед публікацією. Але, тим не менше, SANE коректно відмовилося працювати (працювало колись із цим-же сканером), тому сканер довелося підключати до десктопа з Windows. Далі промучився із скануванням — тоненькі аркуші зошитів сканувалися погано, та-й Mustek BearPaw 2400 CU Plus вже дуже древній і поганий. Але сканера не купуватиму, бо потреба виникає вкрай рідко, тому стрельнув у товариша який був. За якість вже вибачайте, на папері помітно кращий вигляд.

Так от, був у мене однокласник, що дуже гарно малював і мав збочену уяву. Ми поруч сиділи і я у нього вчився малювати. Одну з його робіт я також покажу. Що ми малювали? Та все, на що дивилися. Після 9/11 були карикатури на Буша і Бін-Ладена, постійно — на вчителів та однокласників. Навіть на нас самих. Було трішки вульгарщини — як то без неї в старших класах. Звичайно, адресних малюнків, намальованих на людей із оточення, показувати сенсу немає — довго пояснювати до чого це воно, хоча деякі можна показати. Наприклад, на мого однокласника, що програмував на мові Basic і безбожно зловживав оператором GOTO.

Злий викладач притягнув додому старенького сканера, стягнув до нього дрова і ставить XSANE на ноутбук. Вгадайте, для чого?

Натрапив на смішні малюнки, потім — на ЖЖ автора, згадав, що колись малював і сам. Ну, фантазія моя не настільки звернута, але оточуючим подобалося. (Слоник, що топче болгарські ... ах-ха-ха ... помідори із банки, вигляд знизу — неодмінно шедевр!) Так ось, до моїх малюнків — розкопав я на Радикалі декілька сканів старих малюнків, згадав, як колись змальовував зошити карикатурами. Деякі покажу, інші — адресні, звісно, ні. Якщо не полінуюся розшукати пару зошитів, та посканувати — побачите ще.

Відправляв я, якось, електронного листа через веб-пику Гугля. Спочатку додав вкладений файл, а потім почав писати тіло листа. Поки я це робив, зверху, коло вкладення, з'явилася прогрес-смужка, що ясно дала зрозуміти - для економії часу файл завантажується на сервер відразу, не чекаючи, доки я натисну кнопку відправлення листа.

Як людина, що трішки розбирається в цих технологіях і знаючи, що Google перевів свої інтерфейси на AJAX, розумію, що така зручність забезпечується Java Script. І виникає запитання - а чи може він, окрім того файлу, що я хочу відправити, зачепити ще-й інші файли, на свій розсуд, без мого відома? Раніше файли відправлялися шляхом POST-запиту засобами браузера і поставало запитання довіри лише до власного браузера. Це не так зручно, зокрема, не видно прогрес завантаження файлу.

В принципі, на домашній машинці юзається поштовий клієнт, тому там такого питання не постає. На робочій в мене просто немає таких файлів, які-б я від когось ховав. Та і на домашній немає - полуничку я дивлюся прямо з сайтів без запису кешу, куків та історії відео з домашньої камери нічого крамольного не містить. А до /etc/passwd система не пустить і так.

Геймери всього світу обурюються тим, що клапани ніяк не випустять Half Life Episode 3, чи то Half Life 3. А після того, як на LHC була помічена реальна людина, вкрай схожа на Гордона Фрімена (Ґуґль-мен теж, але та схожість натягнута за вуші, як на мене*) і мною був побачений один із фільмів Discovery про великі судна, все стало прояснятися. В плані реальності ігрових персонажів та подій.

Згідно сюжету, судно Борей застрягло десь між льодами і туди мають ломанутися персонажі в третьому епізоді. Так ось, виявилося, що судно із такою назвою цілком собі існує, мало того, здійснює регулярні рейси між антарктичні льоди. Де все ніяк не застрягне. Та ще-й належить не Aperture Labs, а жабоїдам із Du Ponant, що називають його по жабоїдськи — Le Boreal. От, напевне, поршні і чекають, доки воно не затреться в кригу.

P. S. Жабоїди покатають до Антарктиди і вас за 5,5 кілоєвро.

---

* Як на мене, то я бачив у білоцерківській маршрутці водія, вкрай схожого на Барні.