1. На Default-горі в принципі нічого робити — там все витоптано, натовпи людей та все завішане прапорами. Але всі туди хочуть раз у житті піднятися — я теж хотів у 2013. А тому цього року, коли захотіли мої товариші, нічого їм не сказав, а пішов разом із ними.

Підйом

Мене цікавило, наскільки другий підйом із певним досвідом походів буде відрізнятися від першого, що без досвіду. Щоправда, я йшов не із свіжими силами — після епічних забігів на Явірник Горган та Синяк трохи ноги відчувалися — коліна і ступні. Але якщо не підлаштовуватися під темп групи, то йти дуже добре.

1. В Карпатах зовсім не обов'язково кудись далеко і високо дертися, іноді хочеться розслабленої приємної прогулянки. Тоді можна обрати не дуже високі але протяжні хребти, десь на рівні 1100-1300 метрів над рівнем моря. На цій висоті іще навіть є листяні ліси — коротше, висота не відчувається ніяк.

Ліснівський хребет

Цей допис я створив більше щоб поділитися фотографіями, що мені подобаються.

I am the man who arranges the blocks
That descend upon me from up above.
Короткий зміст цієї статті

1. Забираючись по великих кам'яних брилах на вершину Синяка, я все думав про те, якби їх впорядкувати і красиво там поскладати. А один роботящий чоловік взяв це і зробив. Виглядають впорядковані Ґорґани так:

Загальний вигляд садиби

Чотири роки тому я жив у садибі Богдана Поповича в Микуличині. Господар — каменяр і в нього дуже багато мурованих елементів — стіни, каміни, паркани, навіть двір вимурував. Я тоді подумав, що за кілька років він, певне, домурує іще чогось цікавого. Тому одного спекотного дня, спробувавши три сорти місцевого пива, я подумав, що було б непогано зайти в гості і подивитися на то все. Побачене мене вразило.

1. Досить тягнути гуму, слід йти на цікаві вершини. Цього разу ми з самого ранку поїхали в Буковель, але не для того, щоб потратити багато грошей, а щоб піднятися звідти на гору Малий Ґорґан, а далі про хребту на Синяк. Цей похід був найцікавішим за краєвидами та легкими пригодами.

Малий Ґорґан

Географічно ці дві гори утворюють лінію із горою Хом'як, де ми вже були, але їх розділяє полонина Хом'яків, кудою ми будемо повертатися до Татарова

1. Гуцульщина захавала всіх туристів із Криму і не кашляє. Здається, захаває іще більше, якщо приїдуть. (А приїдуть, бо нещодавно поклали чудовий новий асфальт аж до Рахова) Тож сьогодні мова піде про натовпи народу в Карпатах, джипінг та торгівлю. А по горах ми іще походимо згодом.

Позадорожники

В принципі, я сам собі злий Буратино, оскільки приїхав у дуже популярне місце Татарів, роздоріжжя між Яремче, Ворохтою та Буковеллю. Наступного разу обіцяю пошукати щось непопсове і малолюдне.

1. Продовжимо наше знайомство із Ґорґанами і сьогодні піднімемося на сусідній із Хом'яком хребет — Явірник. Туди я ходив сам, бо мої компаньйони покотилися до Буковелю купатися в місцевому озері молодості. На відміну від Хом'яка, тут було зовсім обмаль народу, за весь день я зустрів туристів лише тричі. Але гора була значно цікавішою і важчою у підйомі.

Хребет Явірник

Нещодавно я зазнав трішки туризму ногами по Карпатах, про що вам і розповім. Тематикою цього року були Ґорґани — я піднявся на декілька вершин із типовим для цих гір ландшафтом — кам'яними брилами. Це був матрацний туризм: я поїхав із хорошими людьми і проживав у садибі в Татарові. Першою горою, для розминки, був Хом'як, куди я хотів піднятися іще коли відпочивав у Микуличині 4 роки тому.

Гора Хом'як

Acer запросили мене на свою презентацію із промовистою назвою Back to school. Я подумав, що там будуть рішення для комп’ютерних класів, “стобаксові” нетбуки, шкільні сервери, термінальні сервери із тонкими клієнтами, проектори та подібне. Тому з радістю записався, але коли прийшов на місце, то побачив там Swift’и та Predator’и. Ну, це теж безумовно треба сучасному школяреві, але я очікував побачити інше.

Люди на презентації

Виявляється, Back to school — це назва сезону серпня та вересня і до освіти воно ніякого відношення немає. Компанія показала та розказала про техніку, що збирається постачати на кінець літа та про зміни в лінійках ноутбуків. В цьому я бачу деякі позитивні моменти, про які хочу розказати.

Одна екшн-камера добре, дві — краще. Сьогодні ми розглянемо функціональну захищену камеру Olympus TG Tracker, якою я також знімав сплав на каяках річками Прип’ять та Стохід. TG (Tough) — серія захищених камер, Tracker означає, що пристрій записує треки. Насправді, писати шлях за GPS — не унікальна функція, але Olympus в своїй камері пропонує нам дещо більше.

Загальний вигляд

Я раніше не тестував техніку Sony, за винятком фотокамери від Xiaomi, де стоїть їх матриця (єдине хороше, що там є). Знайомство ж ми почнемо із екшн-камери Sony HDR-AS300, з якою я сплавлявся у верхів’ях Прип’яті.

Загальний вигляд

Почалося все з того, що спускаючись із Ґорґан у на початку травня я мусив сховати Nikon D3400 в рюкзак через мряку та часті переправи через Бистрицю Солотвинську — але потім шкодував, що не зняв, як я власне переплавлявся.

Не скажу, що на каяках був такий екшн, адже річка тиха та спокійна, проте брати звичайну камеру в тих умовах усе одно незручно — мають значення розміри, захисти від вологи та можливість дистанційного керування. На пристрій я записав більше трьох годин медитативного відео та таймлапси, склав із них невеликий медитативний фільм. Для кріплення якраз згодився міні-штатив, присланий моїм читачем — знизу до нього прикрутив струбцину і ставив на каяк.

HDR-AS300 має старшу сестру — FDR-X3000, що на вигляд така само, різниця лише у підтримці відео в 4К та частоти 120 fps при зйомці у FullHD.

Сторінки