16.06.2014 - 01:26
Колись я турбувався про те, щоб мій блог гарно індексувався пошуковиками — так зване біле SEO. Суть його в тому, що у спеціальних метатегах для кожної сторінки прописуються ключові слова та короткий опис. І це дало результати — статистика почала показувати все більш релевантні пошукові фрази, з якими мене знаходили. Не обходилося, звісно, без збочень, але, в цілому, все прекрасно.
На мій блог з'являлися посилання на форумах, у Вікіпедії, навіть у якійсь магістерській науковій роботі — що не може не радувати.
Але така пошукова оптимізація має і темну сторону — тепер мої тексти та фотографії можуть легко знаходити копіпастери та інші крадії контенту. Я дозволяю некомерційне використання матеріалів — в моєму розумінні це в блогах, на форумах, в соціальних мережах, на освітніх чи інших некомерційних сайтах. Так ось, спочатку я почав помічати свої дописи у репостерів — при чому, вони не трудилися перезалити файли з малюнками. І хоч репост формально не є порушенням ліцензії CC BY-NC-SA, проте я репостерів не люблю і робив їм подлянки за допомогою mod_rewrite. Потім мій хостер відібрав (криза прийшла) у мене віртуалку разом із можливістю самостійно щось хімічити, але я перестав публікувати свої дописи в ua-travels, звідки їх тягали.
Іще я почав знаходити свої фотографії на сайтах зачуханих інтернет-газеток. Одна газетка поцупила мій знімок рахівського дизеля для статті про пожежу в черкаському поїзді. Іще знайшовся знімок Іл-76 із авіамузею в статті про збитий терористами літак. Порожній вагон львівського потягу (я зайшов туди першим при посадці) видали за порожній потяг на Крим. Хоч джерело пишуть.
Я, звісно, розумію, що в інтернеті всі все тирять, бажання йти і бодатися з ними юридично я теж не маю (щойно написав одному редактору, цікаво, чи читають вони фідбеки з сайту?). Врешті, це відразу вказує на кустарний рівень видання і на те, що читати його не варто.