05.08.2012 - 01:36
Ця відпустка вийшла в мене під знаменем Черкаського краю, бо був тут аж тричі. Вперше — в Софіївці, далі Чигирин та Суботів. Ну і, на останок, відвідав я Корсунь Шевченківський. Їхав сам, без організованої екскурсії. Електричкою — бо Укрзілізниця нарешті зробила в себе на сайті цілком юзабельний розклад і він мені якраз підійшов. На першу електричку до Миронівки, звідти до Корсуня, так само, на останні, назад. Я на них уже шість років як не катався, ностальгія по студентських роках настала. Про електрички в одному із наступних дописів. А, іще, не заблукати по місту (карт нормальних на нього немає ні в Ґуґля, ні в Нокії) мені допомагав місцевий товариш VL — на екскурсовода він не претендує, зате фотосноб відмінний. Про це також окремий допис вкупі зі зразками його фотографій.
Взагалі, до Корсуня раніше неоднократно ломилися всілякі великі люди — Богдан Хмельницький в 1648 році, чи товариші Ватутін та Конєв 1944-го. У останніх був план, який мені сподобався:
Проте їх чудовий план передбачає наявність танків, літаків, піхоти та інших військ, чого в мене немає, тому довелося модифікувати план із урахуванням наявних активів. Вийшло десь так:
Отже, в наступних дописах ми пройдемося по місту:
Прогуляємося по берегах річки Рось. До речі, варто зазначити, що Рось — це річка педагогічних коледжів. Бо на ній стоять Біла Церква, Богуслав і, власне, Корсунь Шевченківський, де є такі навчальні заклади. Шкода, що на місцеву "педуху" я не подивився, далекувато була, а Сонце припікало.
Прогуляємося по чудовому корсунському парку, де є гарні містки, алеї та трішки порнушки.
Зайдемо до маєтку Лопухіних-Демидових. Там знаходиться місцевий історико-культурний заповідник, тобто, музей.
Для того, щоб здерти з туртстів побільше бабла (та прямо там, 40 грн. за відвідання всього, включно з фотографуванням), вони розбили експозицію на три частини. Зокрема, краєзнавчий музей, де зібрано по всій черкащині всякий старий мотлох старожитності від козацьких гармат до радянської радіоли та касетного магнітофона "Супутник".
Музей Корсунької битви схожий на музей ВВВ у Києві — є, також, зовнішня експозиця і внутрішня. Менший, звичайно, але дивитися є на що.
Також є діорама — навіть дві. Багато старої зброї та солдатського обмундирування і обладнання. Кулемети.
Іще є картинна галерея — там мені було не дуже цікаво, а особливо коли побачив при вході виставку фотографій чиєїсь дитини у стилі "Вконтакту". Хоча і там знайшлося пару цікавих експонатів. Отже, не перемикайтеся і все то побачите.