Одна із комп’ютерних ігор, де я найменше збочуюся — Ship Simulator. Це — симулятор судноводіння. Тобто, в ньому можна лише ходити на обраному кораблі або вільно по карті, або згідно місії. Все інше там не симулюється — тобто, красиво втопити судно, як Титанік, не вийде — воно просто, тихо побулькуючи, опуститься під воду. Іще тут убогенька графіка — враховуючи площу карти, можна пробачити, хоча кораблі можна було-б промалювати трішки краще.

Дуже мені цікаво щодо реалізму цієї цяцьки. Але ілюзій нести не буду — так само, як авіасімер не посадить реальний Боїнг, а задрот любитель Trainz чи MSTS навіть не зрушить з місця реальний ВЛ80, так само і Ship Simulator просто іграшка для тих, хто не може купити собі велику яхту не пішов у моряки.

Справедливості заради скажу, що є іще одна аналогічна іграшка — Virtual Sailor, але фізика і графіка там куди убогіша.

Отже, щоб не паритися з місіями, обираємо вільне плавання, судно за смаком та локацію. Можна ходити у відкритому океані, але там не цікаво, можна серед антарктичних айсбергів, але, зазвичай, все життя у портах. Нью Йорк, Лос Анджелес, Роттердам, Гамбург, Солент, Марсель, Сідней і ще пару якихось (ні, Італії немає). Я обрав перший і поставив круїзне судно Costa Concordia Orient Star. Це вигаданий попсовенький лайнер довжиною 290 метрів. Не Oasis of the Seas, але який є.

Загальний вигляд
Stop spam sign

Треба і собі полаяти ЖЖ, раз уже пішла така мода. Хоча, мене воно не дістає, в принципі. Десь навесні чи влітку я натрапив на одне із нововведень SUP'a — групу notaspammer. Ідея така, що кожен блогер може подати заявку туди і його вручну перевірять — чи культурна він людина. А до коментарів, що залишають члени групи, по ідеї, не застосовуватиметься спам-фільтрація.

Я спам добросовісно не розсилав, з тої групи мене не вилучали, але останнім часом два моїх коментарі з малюнками потрапили в у підозрілі. Система, по ходу, не учиться — бо після того, як власник блогу підтвердив мій перший підозрілий коментар, воно за таких самих умов підозрювало і другий.

system administrator

Фрагмент моєї розмови із prapor'ом про подолання проблем із сканером під Linux.

prapor/voyager (00:21)
http://www.altlinux.org/Настройка_сканера_в_ALT_Linux
Если сканер сканирует, но искажает изображение (например, показывает только половину 
страницы), помогло следующее решение: в файле /etc/sane.d/gt68xx.conf изменить

Autodetect Mustek BearPaw 2400 CU Plus 

usb 0x055f 0x021d

на

Autodetect Mustek BearPaw 2400 CU Plus 

usb 0x055f 0x021d firmware PS2Dfw2.usb

Это проверено на сканере Mustek BearPaw 2400 CU Plus и Школьный Юниор
piktor (00:25)
Угу, саме там я був.
prapor/voyager (00:26)
Ні?
piktor (00:26)
Ага, цього я не прочитав.
Щя спробую.
Я там був до виникнення проблеми.
piktor (00:28)
Цікаво, то ти мене сходу в ґуґль відправляєш, то намагаєшся знайти рішення за мене. 
Напевне, сьогодні у тебе настрій спілкуватися. :-)
prapor (00:28)
Ні.
Просто я допив другий літр пива за сьогодні
piktor (00:28)
Ага, он як пиво впливає на адмінів.
На їх бажання допомагати. Це все не пусті балачки.
prapor/voyager (00:29)
Угу

Беріть до уваги при спілкуванні з адмінами.

Як і обіцяв, знайшов на горищі та відсканував деяку свою стару творчість. По перше, під Windows не знайшов зручного менеджера фотографій — одні сильно примітивні, інші не приймали PNG, ще інші були досить незручними. Під Linux є digiKam з showFoto — якось він мені припав до душі для обробки зображень перед публікацією. Але, тим не менше, SANE коректно відмовилося працювати (працювало колись із цим-же сканером), тому сканер довелося підключати до десктопа з Windows. Далі промучився із скануванням — тоненькі аркуші зошитів сканувалися погано, та-й Mustek BearPaw 2400 CU Plus вже дуже древній і поганий. Але сканера не купуватиму, бо потреба виникає вкрай рідко, тому стрельнув у товариша який був. За якість вже вибачайте, на папері помітно кращий вигляд.

Так от, був у мене однокласник, що дуже гарно малював і мав збочену уяву. Ми поруч сиділи і я у нього вчився малювати. Одну з його робіт я також покажу. Що ми малювали? Та все, на що дивилися. Після 9/11 були карикатури на Буша і Бін-Ладена, постійно — на вчителів та однокласників. Навіть на нас самих. Було трішки вульгарщини — як то без неї в старших класах. Звичайно, адресних малюнків, намальованих на людей із оточення, показувати сенсу немає — довго пояснювати до чого це воно, хоча деякі можна показати. Наприклад, на мого однокласника, що програмував на мові Basic і безбожно зловживав оператором GOTO.

Викрали GoTo

Злий викладач притягнув додому старенького сканера, стягнув до нього дрова і ставить XSANE на ноутбук. Вгадайте, для чого?

scanner

Натрапив на смішні малюнки, потім — на ЖЖ автора, згадав, що колись малював і сам. Ну, фантазія моя не настільки звернута, але оточуючим подобалося. (Слоник, що топче болгарські ... ах-ха-ха ... помідори із банки, вигляд знизу — неодмінно шедевр!) Так ось, до моїх малюнків — розкопав я на Радикалі декілька сканів старих малюнків, згадав, як колись змальовував зошити карикатурами. Деякі покажу, інші — адресні, звісно, ні. Якщо не полінуюся розшукати пару зошитів, та посканувати — побачите ще.

Google Onotole

Відправляв я, якось, електронного листа через веб-пику Гугля. Спочатку додав вкладений файл, а потім почав писати тіло листа. Поки я це робив, зверху, коло вкладення, з'явилася прогрес-смужка, що ясно дала зрозуміти - для економії часу файл завантажується на сервер відразу, не чекаючи, доки я натисну кнопку відправлення листа.

Як людина, що трішки розбирається в цих технологіях і знаючи, що Google перевів свої інтерфейси на AJAX, розумію, що така зручність забезпечується Java Script. І виникає запитання - а чи може він, окрім того файлу, що я хочу відправити, зачепити ще-й інші файли, на свій розсуд, без мого відома? Раніше файли відправлялися шляхом POST-запиту засобами браузера і поставало запитання довіри лише до власного браузера. Це не так зручно, зокрема, не видно прогрес завантаження файлу.

В принципі, на домашній машинці юзається поштовий клієнт, тому там такого питання не постає. На робочій в мене просто немає таких файлів, які-б я від когось ховав. Та і на домашній немає - полуничку я дивлюся прямо з сайтів без запису кешу, куків та історії відео з домашньої камери нічого крамольного не містить. А до /etc/passwd система не пустить і так.

Геймери всього світу обурюються тим, що клапани ніяк не випустять Half Life Episode 3, чи то Half Life 3. А після того, як на LHC була помічена реальна людина, вкрай схожа на Гордона Фрімена (Ґуґль-мен теж, але та схожість натягнута за вуші, як на мене*) і мною був побачений один із фільмів Discovery про великі судна, все стало прояснятися. В плані реальності ігрових персонажів та подій.

Borealis

Згідно сюжету, судно Борей застрягло десь між льодами і туди мають ломанутися персонажі в третьому епізоді. Так ось, виявилося, що судно із такою назвою цілком собі існує, мало того, здійснює регулярні рейси між антарктичні льоди. Де все ніяк не застрягне. Та ще-й належить не Aperture Labs, а жабоїдам із Du Ponant, що називають його по жабоїдськи — Le Boreal. От, напевне, поршні і чекають, доки воно не затреться в кригу.

P. S. Жабоїди покатають до Антарктиди і вас за 5,5 кілоєвро.

Le Boreal

* Як на мене, то я бачив у білоцерківській маршрутці водія, вкрай схожого на Барні.

electronic store

Якщо ви хочете придбати якийсь товар народного вжитку, то маєте два варіанти. Припустимо, вам потрібен фотоапарат. Приходите в магазин і говорите продавцю щось типу "Мені потрібен рожевий компакт, в межах 4000 грн. і щоб знімав як дзеркалка". А далі на совісті продавця. Припустимо, магазин нормальний, продавець адекватний і ви отримали на свої гроші якісний товар. Тобто, ваша нова камера цілком успішно робить цілком якісні знімки. То навіщо тоді морочити собі голову і шукати щось іще? І тут ви виявили, що у вашого друга із вчорашньої вечірки вийшли куди кращі світлини, ніж у вас. На ваше превелике здивування, друг не фотограф, а його камера не дзеркалка. Як, обуритеся ви, у мене-ж такий гарний фотік з сенсорним екраном та WiFi, який придбано в такому іменитому магазині. Він має бути кращим, ніж у всіх!

Може, ваш фотік не кращий, ніж у всіх, але, принаймні, він нормальний. Але якщо ви підете другим варіантом вибору техніки, який я зараз запропоную, то зможете отримати як дійсно найкращий за ваші гроші товар, так і схопити найкращого облизня. Залежить, звичайно, від вашого інтелекту та стараності.

Другий варіант полягає в тому, що вам доведеться вникнути в основні принципи роботи товару. Якщо це фотоапарат, то познайомтеся із страшним словом "експозиція". Якщо ви у школі ходили на уроки фізики, то воно не таке і страшне. На сайтах великих інтернет-магазинів є статті типу "Як обрати собі %назва_товару%?". Ні, прочитання цієї статті вас не зобов'язує брати товар саме в тому магазині. Іще на сайтах тих-же інтернет магазинів є фільтр товарів - ви ставите галочки навпроти бажаних характеристик (в т. ч. ціни) і вам видається перелік товарів, що їм відповідають. Знову-ж таки, користування цим фільтром не зобов'язує купувати саме в тому інтернет-магазині. Навіть реєструватися не треба.

Іще є сайти-каталоги, де зібрані товари і ціни з багатьох магазинів. Там теж є фільтри. От тільки, буває, опис товару не точний - тоді гайда на сайт виробника. Ну і на останок - відгуки про товар. Вони є, починаючи від сайту інтернет-магазинів та каталогів (але там премодерація), закінчуючи сторонніми сайтами та форумами, які ви зможете нагуглити за назвою товару + слово "відгук". Якщо товар справді поганий, то відповідні відгуки знайдуться. Як і про хороший.

Повернемося до страшного слова "експозиція". Розуміння його та деяких інших супутніх понять не забере у вашому мозку багато нейронних ресурсів. Але дозволить зрозуміти, чому ваші вечірні фотографії такі розмиті, на які характеристики фотокамери варто заритися, а які є плодом творчості маркетоїдів. Так, навіть недзеркальною камерою можна робити чіткі фотографії увечері, без червоних очей, які не соромно буде викласти у вконтактик. Я не сказав, що це буде професійне фото, але, принаймні, на ньому буде видно те, що ви хотіли зняти.

Ну, так, вам доведеться потрудитися, пропустити через свою голівоньку чимало інформації. Врешті, витратити чимало часу. Але, якщо ви розберетеся в цьому самі, тільки тоді у вас з'явиться вибір. Без цього він буде виключно на совісті у продавця.

P.S. Своїм новим монітором, якого вибирав з місяць, задоволений. Вчора малював, запускав GIMP та Inkscape - казка. Максу, з його сувоями, напевне і 27" буде мало, але, принаймні, основне помістилося. Екранне меню взагалі оригінально зроблено - на кнопках нічого не написано, зате пишеться навпроти кожної прямо на екрані, типу як у банкоматах. 2 USB збоку прироблено зручно + 2 знизу для тих пристроїв, які підключені постійно. Дууууже зручна нога з підставкою на пружині - щоб припідняти монітор, досить знизу його пальчиком підіпхнути. Кольори та яскравість радують око - на фотографії приємно дивитися. Ну, от і все.

old electronic
webcam

В той час, коли за Уралом вже повним ходом гудуть суворі сибірські мужики, злий викладач закінчив готувати тазик олів'є та інших святкових ніштяків і сів за комп'ютер. Ні, зустрічати Новий рік він тут не буде, але гріх було-б не використати інформаційно-комунікаційні технології для вкрай дешевого зв'язку із віддаленими родичами. В даному разі VoIP - це не Voice, а Vodka over IP. Коротше, вже пішла така традиція на Новий рік звякати по Скайпу деяким людям.

Фігова-префігова вебка Logitech є однією із самих невдалих моїх придбань, тому лежить у шухляді. Натомість юзається Nokia C5-00 - благо під Symbian вистачає програмного забезпечення, що дозволяє перетворити телефон на вебку. Для ніщєбродів небагатих людей як я є SmartCam. Він GPL, тобто нахаляву, крім того кросплатформовий. Для його роботи достатньо мати комп'ютер з Windows чи Linux та адаптером Bluetooth чи WiFi - на вибір. І телефон з Symbian, Win Mobile 6 чи просто з JME. Ну і, звісно, має бути або WiFi, або Bluetooth - як і на комп'ютері.

Друга софтина - EpocCam дещо платна. На телефоні має стояти або Symbian, або Android, або iOS. На компі тільки вінда. Є пробна версія, що показує рекламку на екрані. Зате програма працює через USB, тобто, не садить батерейку і, в моєму випадку, дозволяє передавати кращої якості картинку, так як у мене WiFi на телефоні немає, а Bluetooth досить повільний.

Сторінки