Шукав я картинку до свого наступного допису, хотів мультяшне зображення вчителя коло дошки. Одне мені дуже сподобалося, але автори такі жадібні, що просять за простеньку картинку, в залежності від розмірів, від $1 за аватарку шириною 150 пікселів до $15 за векторний оригінал. Щоб картинку не поцупили, на неї накладено потворний "водяний" знак. Можна в GIMP'і його спробувати почистити, але я викладаю студентам комп'ютерну графіку і хіба не зможу сам намалювати якусь срану простеньку картинку у векторі?

Отже, Inkscape в зуби, трішки возюкання мишкою і ось на світ з'являється образ викладача за роботою. Ну, я на 100% не змальовував, трішки видозмінив на свій смак. Отже, моя робота:

Teacher clipart

І, іще - я великодушно не засрав зображення "водяними" знаками. Мало того, абсолютно безкоштовно, для некомерційного використання, SVG файл з картинкою. Тільки на мій блог вказуйте, якщо десь будете виставляти.

Ой, забув у векторі растровий оригінал, з якого я змальовував - він там поруч.

Як і обіцяв, знайшов на горищі та відсканував деяку свою стару творчість. По перше, під Windows не знайшов зручного менеджера фотографій — одні сильно примітивні, інші не приймали PNG, ще інші були досить незручними. Під Linux є digiKam з showFoto — якось він мені припав до душі для обробки зображень перед публікацією. Але, тим не менше, SANE коректно відмовилося працювати (працювало колись із цим-же сканером), тому сканер довелося підключати до десктопа з Windows. Далі промучився із скануванням — тоненькі аркуші зошитів сканувалися погано, та-й Mustek BearPaw 2400 CU Plus вже дуже древній і поганий. Але сканера не купуватиму, бо потреба виникає вкрай рідко, тому стрельнув у товариша який був. За якість вже вибачайте, на папері помітно кращий вигляд.

Так от, був у мене однокласник, що дуже гарно малював і мав збочену уяву. Ми поруч сиділи і я у нього вчився малювати. Одну з його робіт я також покажу. Що ми малювали? Та все, на що дивилися. Після 9/11 були карикатури на Буша і Бін-Ладена, постійно — на вчителів та однокласників. Навіть на нас самих. Було трішки вульгарщини — як то без неї в старших класах. Звичайно, адресних малюнків, намальованих на людей із оточення, показувати сенсу немає — довго пояснювати до чого це воно, хоча деякі можна показати. Наприклад, на мого однокласника, що програмував на мові Basic і безбожно зловживав оператором GOTO.

Викрали GoTo

Натрапив на смішні малюнки, потім — на ЖЖ автора, згадав, що колись малював і сам. Ну, фантазія моя не настільки звернута, але оточуючим подобалося. (Слоник, що топче болгарські ... ах-ха-ха ... помідори із банки, вигляд знизу — неодмінно шедевр!) Так ось, до моїх малюнків — розкопав я на Радикалі декілька сканів старих малюнків, згадав, як колись змальовував зошити карикатурами. Деякі покажу, інші — адресні, звісно, ні. Якщо не полінуюся розшукати пару зошитів, та посканувати — побачите ще.

...на якому вже можна сидіти. Щось я уже почав трішки хімічити із матеріалами, хоча напівпрозорі в мене не виходять. І з світлом. Форми більш-менш навчився робити. Завтра поставлю туди столика. А, іще за створення поверхонь із кривих NURBS гарно було-б узятися.

P.S. Так-так, зі світлом ще не все гаразд.

lighted chair

Нині в освітян, серед модних слів, вживається фраза "міжпредметний зв'язок". Нічого в ній такого немає понаднормального, особисто в мене, як у викладача інформаційних технологій, дуже часто виникає такий з англійською мовою. І тут проявляється різниця між студентами - тими, хто за спеціальністю англійську повинен знати.

Ні, я не сиплю специфічними термінами типу developement, debug, compiler чи ще чимось таким. В нас трапляються такі слова як pointer (про мишки та подібні пристрої, зокрема інтерактивну дошку), англійські назви кольорів в HTML, теги в HTML (body, head, title) та багато інших. В цілому, студенти з додатковою спеціальністю "англійська мова" знають такі слова, але нерідко трапляються кадри, що заставляють мало не битися головою об стіну із думками "Як вони читатимуть предмет?!". Також, проблеми не тільки з іноземною мовою - є проблеми із банальною ерудицією. Наприклад, всім відома із молодших класів схемка "Рух Землі навколо Сонця". Я заставив студентів відтворити її засобами MS Word, з розрахунком на те, що в майбутньому вони зможуть швидко і легко робити ілюстрації до своїх уроків без застосування спеціалізованого програмного забезпечення. Тут же дехто почав плутатися в всяких там складних і незрозумілих сонцестояннях та рівноденнях - де весняне, де осіннє, де літнє чи зимне. Добре, що там не вживаються слова "апогей" та "перигей" чи якісь там "пертурбації"

рух Землі навколо Сонця
... водночас червоний і зелений, доки ви не почнете переходити дорогу.
Світлофор Шрьодінґера

Jupiter

Сьогодні знову вийшов я із теплої хати на холодне подвір’я із телескопом. Вчора я не зміг побачити Юпітер, тож сьогодні зібрався надолужити це. По перше, виявив, що приціл збитий — великий Місяць знаходився легко, а щось менше вже ні. Виявив, наскільки він збитий і дуже легко потрапив на Юпітер. Сфотографувати, як Місяць, вже не вийшло, але дуже чітко і досить тривалий час на нього можна було дивитися. Я, навіть, стільчика приніс для зручності. Видно збоку два супутники. Видно текстуру планети — смугастенька така.

Спробую відірватися від ліжка о 5-й ранку, Stellarium каже, що досить високо над горизонтом буде Марс та Сіріус. О 6-й небо починає світліти, ляжу досипати. Венера, здається, недалеко від Сонця, тому з’являється над горизонтом вдень і побачена зараз бути не може.

Вцілому, може і варто було-б колись розщедритися на невеличкий телескоп з екваторіальним монтуванням і збільшенням 200-300х, щоб планети дивитися та місячну поверхню і по хатах зирити увечері. Погано що коло подвір’я з усіх боків дерева, тому доводиться ходити і обирати мімце, звідки буде видно конкретну ділянку неба.

Я раніше викладав у блозі відео із яхтами, що своїм дизайном мені приглянулися. Ну, одне діло, що я таке судно, звісно, не зможу придбати, так я його ще-й не зможу експлуатувати — навіть невеликі (з точки зору Абрамовича, ага) суденця водотонажністю до 100 тон споживають пального на два порядки вище, ніж легковий автомобіль. Звичайно, ніхто не заставляє перти на повній швидкості, але заправити якихось пару тон солярки для денної прогулянки доведеться.

Ну, є іще вітрильні яхти, але сьогодні натрапив на гібридне судно із дизель-електричною силовою установкою та сонячними батареями на даху. В принципі, я і його придбати не осилю, але, принаймні, такій яхточці не потрібно заливати цистерни пального. Стандартний двигун в 75 к. с. дозволяє йти зі швидкістю до 10 вузлів, що для моря мало, але для річки цілком достатньо. Сонячні батареї самі по собі дозволяють рухатися до 3.5 вузлів, або, якщо ви не весь час на ходу, то заряджати акумулятори і просто економити солярку.

Greenline 40

Судно є в двох варіантах — 10 та 12 метрів. В другому дві спальні каюти на 4 місця, в першому лише одна на два. Є санвузол, камбуз, холодильник.

Greenline 40

Коротше, можна зібрати друзів і пройтися по Росі від трущанського водосховища до найближчих порогів. Або по Дніпрі тур на вихідні.

Детальніше з малюночками і на різних мовах у них на сайті: www.greenlinehybrid.com

Цей пристрій не має високопродуктивного процесора та гігабайтів оперативної пам1яті. В ньому відсутній взагалі будь який екран. Він не гламурний, ні грами не стильний і не модний. Його поверхня геть не глянцева. За цим пристроєм не мріють сучасні школярі чи студенти. В цілому, практичної користі з нього досить мало. Бо це пристрій для душі. Не для всякої. Він дозволяє розслабитися і помріяти. Ну і просто задовольнити трішки цікавості.

Трішки оновив свій standalone блог, зокрема нарешті розшукав приглядний для мене шаблон оформлення і намалював до нього шапку. Тепер вигляд мені подобається. Можете зазирнути і зацінити.

Іще прикрутив модуль Disqus — коментувати у мене в блозі як ніколи просто, підтримується аторизація через ряд популярних сервісів. Хоча, якщо не сподобається, викину геть, в мене і так просто коментувати.

Коротше, дивіться.

Сторінки