13.05.2014 - 19:04
Всі знають, що Василь Покиньчереда, як співробітник Карпатського біосферного заповідника, охороняє екосистеми Закарпаття від антропогенного впливу охочих нарубати бабла шляхом нарубання деревини. Проте мало хто знає, що він, також, охороняє місцевих мешканців від антропогенного впливу заїжджих туристів. Як — дізнаєтеся в наступному дописі, а сьогодні мова піде про понти та показуху. Фотографії робилися із вікна автобуса на ходу, тому копняки за якість не приймаються
1. Закарпатська область межує з декількома країнами і, у тому числі, з Румунією — протягом певної ділянки кордону країни розділяє лише транскордонний сміттєпровід річка Тиса. Звісно, що на нашій території живуть румуни, як і на їхній — українці, прикладом чого є місто Сігєту-Мармароці у них, де є українська гімназія. В тім, як живуть українці там, я не бачив, а от як живуть заможні румуни у нас, ми починаємо бачити, проїхавши село Біла Церква Тячівського району. Вздовж дороги, один коло одного, стоять палаци.
2. Деякі з них іще будуються, деякі вже готові. Особливістю їх є помпезність — заможні румуни дуже люблять демонструвати свої статки. Будинок потрібно будувати обов'язково більшим, ніж у сусіда.
3. Якщо у сусіда помешкання все-ж більше, то є два виходи — або повіситися, або побудувати іще більшу хату. От тільки будувати хати у них виходить погано — виходять якісь сараї. Великі, оздоблені, але сараї.
4. Часто будинок займає більшу частину подвір'я. Кажуть, усередині все круто умебльовано. Але господарі там не мешкають — вони будують ззаду невелику прибудову і там досить економно живуть, а всі ті кімнати — то чиста показуха.
5. Фотографії будинків я посортував суб'єктивно, за зростанням рівня помпезності та несмаку, у вас може бути інша думка. Деякі із них іще нічого, а деякі дуже трешеві.
6. А якщо у вас уже виривається із грудей вигук про циганщину, то прошу в блог до одувана Зяльта, почитати про заможних румунських циганів.
На сьогодні це все, не перемикайтеся.