1. Сьогодні мені довелося побувати на освітній виставці із гучною назвою — Інноватика в сучасній освіті. Взагалі, інноватика — це іще одне трендове слово у освітніх чиновників, як було із компетентнісним підходом. Ніяк не міг зрозуміти, що там можна виставляти, адже освіта — це, перш за все, процес, при чому тривалий. Його просто так виставити та огляд проблематично. В тім, на виставці було що завгодно, що має відношення до освіти — у павільйончиках були представники навчальних закладів — різних — від спеціалізованих шкіл до великих університетів. У них було купа буклетиків та іншої рекламної макулатури, телевізори чи проектори із роликами. Хто міг — представляв вироби своїх студентів чи учнів — якщо спеціальність пов'язана із виготовленням чогось. Військові заклади та мореходки виставили картоплю курсантів в парадних мундирах — коло них залюбки фотографувалися дівчата. Звісно, на стендах були представлені всеможливі медалі, кубки та нагороди, отримані важкою працею підопічних того чи іншого навчального закладу.

Загальний вигляд

Але це усе мені було не цікавим, то-ж я вирішив пошукати щось цікавіше на цій виставці. І, так, фотографії з людьми для Мариночки присутні.

Цікаво, як знайти межу розумної економії?

В минулі роки для нового комп'ютерного класу ми мали купити ліцензійний Windows + Office. На той час ще офіційно в продажу був Windows 7. Я списався із Microsoft, де мені роз'яснили всю процедуру придбання ліцензій для навчальних закладів. У виділені кошти ми вписувалися і я обрав редакцію Professional для учнівських комп'ютерів, а на вчительський захотів Windows 2008 Server - це дало-б мені можливість зробити домен із усіма можливими плюшками - централізоване оновлення, керування обліковими записами студентів, всякі там обмеження через політики безпеки. Різниця між простішим варіантом з Home Basic за академічними цінами була мінімальною - бо домашня версія продається тільки за повною ціною, тоді як на Professional вони добре скидають.

І я уже домовився з фірмою, яка може розповсюджувати академічні ліцензії (Дрібном'які на пряму не торгують з кінцевими споживачами), але на шляху стало дві перешкоди. Перша - держказначейство, яке, на зважаючи на наявність коштів на рахунках, може дуже затримувати проплати. Через це щось купувати у комерційних фірм проблематично, так як не можливо домовитися за конкретні строки оплати. Друга - директору хтось шепнув, що можна дешевше нашукати ліцензій на Windows XP. Зі словами "Навіщо вам такий крутий хакерський Windows, ми візьмемо дешевший" він усе це зупинив. Ліцензій на ХР відразу не знайшлося, але на наступний рік їх, таки купили - дешевшим він не виявився, бо купували за комерційною ціною.

З одного боку, з ХР теж можна працювати, але в ній зустрічаються деякі косяки, яких у сімці давно немає - з приводу стабільності і зручності. Крім того, кожен комп'ютер працює по своєму - оновлюється по своєму, налаштування свої - звести все до спільного знаменника тільки ручками, розкидати новий софт - тільки ручками на кожній машині. Ось така економія.

Я вже колись писав про те, що студентки педагогічного коледжу дуже популярні у хлопців, тому частенько у журналах змінюються прізвища. А там і до дитини не далеко. Звісно, такі студентки йдуть на заочне, але і там мені доводиться з ними працювати.

Зазвичай, вступивши у сімейно-будівельний, дівчині на науку часу практично не лишається. На парах я їх бачу вкрай рідко, на заліках і екзаменах доводиться витягувати, щоб поставити хоч якусь позитивну оцінку — бавитися з ними на перескладанні тим більше не хочеться. Іще вони постачають мене подробицями із свого життя — вдома дитина негодована, чоловік теж, корова не доєна, коротше, відпустіть мене бідну. Але ні, спочатку я пообідаю твоїми мізками, а потім відпущу.

Сьогодні на екзамені прийшла молода мама — аж з малою дитиною на руках, ні на кого залишити. Малюк сидів тихенько, але всім видом показував, що при спробі посадити на руки чужим дядям-тьотям увімкнеться сирена-сигналізація на весь поверх.

До слова, питання до білетів я розповсюдив завчасно. Отже, починаю екзамен, молода мама йде в першій п'ятірці, видно, що хоче швидше додому. Всі тягнуть білети, поки я записую у відомість їх номери, вона вже збирається відповідати. Я вже приготувався вислухати всяких історій із життя, але чув лише відповідь на перше питання білету. Потім на друге. Досить впевнено, без попередньої підготовки — такого іще мені не траплялося. Після другого запитання я не став чекати на практичну роботу по третьому, намалював відмінно і відпустив.

Heave load

Однією із особливостей роботи викладачів коледжів та вищих закладів освіти є нерівномірність навантаження впродовж року. Тобто, якщо у вчителя, наприклад, по двадцять уроків на тиждень, то так весь рік, а можливі варіації досить незначні. У мене, зазвичай, у першому семестрі навантаження вдвічі більше, ніж у другому. Цього року іще більше. А зарплатня однакова впродовж року, бо оплачується все це рівномірно — на початку року підраховується сумарне навантаження, розбивається на рік і подається в бухгалтерію. Зміни в оплаті можуть бути тільки при замінах.

І виходить так, що я зараз загрібся заочниками + стаціонар нікуди не дівся, сиджу на роботі з ранку до вечора. Навіть хочу спальника купити, щоб в кабінеті ночувати. Жартую. А весною матиму нещасних чотири з половиною пари на тиждень і гулятиму. То-ж треба до весни заробити побільше грошей і використати той вільний час на подорожі. Власне, такими думками я і тримаюся коли особливо тяжко. Наприклад, коли минулого навчального року обидві колеги залишили мене самого — одна на лікарняному, інша на сесії, то я думав про оплату замін і про відпустку в Карпатах на ці гроші.

Даний відеоролик експортовано із презентації PowerPoint, створеної мною хвилин за 10-15. Це — задача обласного туру олімпіади з інформаційних технологій. Довелося помізкувати, як синхронізувати рух Місяця з Землею — PowerPoint не Flash і робити символи з власною анімацією тут не можна. Спробуйте і ви — це можна зробити і в 2003-му офісі. І в LibreOffice такий номер пройде, до речі. І звернуть увагу — Земля не крутиться з Місяцем.

Я там нарозказував багато про курси підвищення кваліфікації, але щоб ви не думали про них однобоко, розкажу іще. Там дійсно можна отримати дуже корисні знання і, навіть, лулзи. Отже, про все по порядку.

Отже, перше заняття із багатообіцяючою темою про позитивне мислення. Мовляв, думка матеріальна, з думки починається абсолютно все і нам реально все змінити під себе, не треба тільки скиглити про покращення, про Хюндай, що зламався посеред дороги і про глюкаве ЖеЖе. Ну, прямо так мова не йшла, це моє вільне переказування. Мислити позитивно і справді треба, регулярно говорити щось приємне друзям, колегам чи рідним теж треба.

Але в якості аргументації проскочила псевдонаукова річ про те, що раз думка матеріальна, то позитивні слова можуть навіть змінити структуру води у склянці — вона стане кориснішою. Ну, тобто, наговорив лагідних слів перед стаканом і пий на здоров’я. І тут у мене з’явилася геніальна думка — це-ж можна так лагідно наговорити на горілку в гранчаку — в ній зміниться структура і на ранок ніякого похмілля! Тож ця геніальна думка негайно матеріалізувалася у вигляді акустичних коливань, тобто, я взяв і її сказав. Групі сподобалося, а от у лектора в програмі не було передбачено такого повороту, тому він з’їхав на те, що це велика проблема, підлітки бухають, спиваються і це все недобре.

Далі лулзи закінчилися, а до нас, на наступні заняття, прийшли практики. Вони із свого практичного досвіду повідали нам багато цікавого — як правильно оформлювати дитячі наукові роботи для МАНу (в мене цього немає, проте студенти пишуть курсові), на які помилки звертати увагу, як формулювати вступну частину і т. д. Взагалі, багато чого цікавого про МАН, зокрема те, що його переможців відправляють безкоштовно на Кріт.

Далі було про тестову форму контролю знань. Її використовують дуже багато вчителів, тим більше — інформатики, зручна вона тим, що можна швидко проконтролювати усіх дітей в класі, але є певні підводні камені, на які я, особисто, натикався — зокрема, про розрахунок часу для виконання, про складність завдань, шкалу оцінювання, текст самих запитань та варіантів відповідей. І, виявляється, за проходження тестів також можна ставити 12 балів — це в тому випадку, якщо вони будуть включати в себе відповідні тестові завдання.

Ну ось і все на сьогодні, не перемикайтеся.

Нещодавно в коментарях зайшла розмова за курси підвищення кваліфікації і були сумніви у їх доцільності. Насправді, це палка в двох кінцях. Справа у тім, що вчителю не варто сидіти на одному місці в своєму розвитку, а потрібно підвищувати свій професійний рівень — це так. Звісно, одна справа самоосвіта, а інша — коли в цьому ще-й допомагають спеціальні люди. В тім, ці спеціальні люди мають добре підготуватися до своїх занять, інакше в цих курсах смислу немає і справді. І так, на жаль, буває.

Наприклад, у нас була лекція по санітарно-гігієнічним нормам при проведенні занять у кабінеті інформатики. Я точнісінько таку саму читаю своїм студентам — матеріал взято із нормативної документації — положення про кабінет інформатики та норми ДСанПІН. Ну і трішки фізики і фізіології, щоб було ясно, звідки ці норми взялися. І якщо мої студенти цього іще не знають, то діючі вчителі інформатики мають уже знати — хто готував кабінетну документацію.

Досить цікаво звучала тема про конфліктологію. Але про вирішення конфліктів ми не почули — може не встигли, бо зайняті були тим, що визначали, чи є у нас акцентуації характеру за допомогою тесту. Я порахував, що в мене з цим все чудово, але де-ж конфліктологія?

Більш корисними, на мою думку, є заняття з комп’ютерної графіки — Flash, Photoshop та програми для оформлення електронних посібників — рано чи пізно кожному вчителю доводиться щось красиво оформлювати. В тім, я анімацію малював іще в університеті — ні, нас неї не навчали, ми самі бавилися — тому поки всі вчилися виставляти ключові кадри, я сидів і малював анімованого танчика а-ля рандомні замальовки (може на днях опублікую, якщо не полінуюся).

Сьогодні нас учили використовувати Web 2.0 на прикладі сервісів від Ґуґля. Знову-ж, Gmail та Google Drive я використовую постійно, інші речі для мене теж прості у використанні, тому хотілося поспати. В цілому, досить корисна річ для дистанційної взаємодії зі студентами, от тільки в мене руки ще не доходили продумати всі аспекти її використання.

Отже, висновок наступний — річ потрібна, але за умови належної підготовки до занять тих, хто їх проводить. Ну і правильного підбору матеріалу.

Якось у мене в блозі проскакувало поняття повноцінного життя і тут-же в коментарях виникло запитання — а що можна вважати повноцінним життям. Не буду наводити посилання на ту дискусію, проте сьогодні на психологічному тренінгу я побачив одну методику, що, на мою думку, дозволяє самому оцінити, наскільки воно повноцінне. Не вважаю, що це істина останньої інстанції, проте думка цікава. Походить вона від майже британського канадського вченого Білла Райна, Детальніше можна почитати тут. Суть в тому, що в ідеалі наша діаграма має бути близькою до колеса — це якщо ви оцінюєте приблизно однаково свій стан в усіх восьми сферах життя. Звісно, це не точно, оскільки базується на власній суб’єктивній думці, а вимірювальні прилади зі шкалами та математичний аналіз психологам поки не відомі. А, іще — у наведеному зразку не моя діаграма — цифри підставив довільні.

Колесо життя

P.S. Це було частиною курсів підвищення кваліфікації, до речі.

Як швидко летить час. Ніби ще зовсім недавно був загальноукраїнський карантин, коли всі ходили в марлевих пов’язках — тоді наш коледж тиждень не працював взагалі, а на другий тиждень ходили тільки викладачі. Тоді директор запитав мене, чи не зможу я створити сайт коледжу, я і створив. Незадовго після цього відбулася атестація мене. Педагогічні працівники раз на п’ять років проходять атестацію на підняття категорії, або на підтвердження. Можуть частіше, якщо мати велика бажання і активність. Відразу після отримання диплому маєш "стартову" категорію "спеціаліст" (це не пов’язано із ступенями бакалавра, спеціаліста чи магістра із університету), потім "спеціаліст другої категорії", "першої категорії" і "вищої" (у медицині так само, наскільки мені відомо). Я тоді отримав другу. Якщо не проходити атестацію раз на п’ять років, то категорія обнуляється, відповідно і зарплатня.

Так от, на тижні в методичному кабінеті мені сказали, що з понеділка відправляють на курси підвищення кваліфікації. І тут я зрозумів, що з часу такої недавньої атестації пройшло вже чотири роки і на наступний рік я, хоч-не-хоч маю атестуватися знову. Зате два тижні у мене не буде пар — хоч і я буду знаходитися зовсім поруч, проте формально я у відрядженні. І я, замість того, щоб учити когось, буду учитися сам — ну, це теж треба.

Колезі поставили в кабінет нові комп’ютери — з ліцензійними Windows 8 *. Працювати з ним самому, звикати до відсутності Пуска з його вкладеними підменю — це ще півбіди. Але потрібно адаптувати під систему загальний курс інформатики — у всіх підручниках написано про Пуск з його підменю. Одні студенти розберуться швидко, інші, які пропрацювали з попередніми версіями ОС певний час — можуть мати незручності. Цікаво, як колега розрулює ситуацію.


* Десь в магазині ви ще можете купити і сімку (минулого року у нас було закуплено пару десятків ліцензій ХР — де їх знайшли, хтозна), але академічні ліцензії (дешевше виходить, все-ж) можна купити тільки на вісімку.

Сторінки