Вчора яскраво світило Сонце, була чудова погода, ясне небо і в Києві відзначали день міста. На вулицях ходило багато перехожих, діти з повітряними кульками, а з метро на Поштову площу вийшов я. У білій сорочці, білих штанях, чорних окулярах і з великим чорним фотоапаратом. У мене був вибір:

  • Подивитися на церемонію відкриття нової автомобільної естакади на набережній, що якраз поливали водою і завішали кульками;
  • приєднатися до акції протесту проти гей-законів із транспарантами "Гидота не пройде" і подібними;
  • подивитися на показові перегони вітрильних яхт.

Вгадайте з першого разу, куди я пішов? В цьому вам допоможе ось цей колаж:

колаж вітрильні перегони

Отже, мій організм, як і планувалося, потрапив на конференцію OSDN, куди притягнув свою відеокамеру і, наразі, обіцяє, що скоро викладе потиснене відео, але настільний комп’ютер зайнятий, а ноутбук слабуватий для швидкого перекодування. Коротше, перед попереднім дописом у мене було написано про студентські відмазки, там щось оберіть на свій розсуд.

ip v6

Вцілому — як і в минулі роки, хоча в кінці дещо затягнули гуму, тому закінчили аж а 8-й вечора. Явних лулзів, як в минулі роки, не було, тобто на сцені ніхто нікого шнуром від мікрофона не душив, перед камерами не кривлявся, все серйозно і гарно. Ну, звичайно, були товариші із почуттям гумору, але без клоунади. А ще цього року особливо пафосно вилізли спонсори — одні захопили цілу секцію, інші просто піарилися. А, до речі, освіта цього року не підвела — бо була представлена, по суті, одним доповідачем, який приїхав.

Сторінки