Що-ж, час підводити підсумок туристичного 2021 року. Можна назвати це роком відродження — відродження туристичної активності після карантинів. Не все, звісно, вдалося, але 29 днів у подорожах це теж непогано.

Підсумок 2021

Натомість, вдалося те, що хотів давно.

1. Завершаю свій хотинсько-кам'янецький вікенд фотографіями нічного Кам'янця. Їх небагато, проте вони варті окремого випуску. Заодно підіб'ю підсумки про цю подорож. Вибачайте за примітивний неоновий ефект на обкладинці, вже давно не брав до рук пензликів у GIMP'і.

Нічний Кам'янець

1. Так як я ходив без гіда, тож нікому було мене водити у правильному напрямку і говорити мені куди правильно дивитися. Тож я ходив у неправильному напрямку та дивився на неправильні речі. І сьогодні у випуску про нетуристичний, буденний Кам'янець-Подільський.

Кам'янець нетуристичний

Для тих, хто зайшов сюди вперше, попередні дописи про туристичне старе місто та замок. У цьому випуску буде мінімум історичних відомостей, просто розповідь про прогулянку.

1. Продовжуємо гуляти Кам'янцем-Подільським і сьогодні у нас фортеця. Я тут теж раніше був, можливо дещо пам'ятаю із тої екскурсії, але дуже-дуже мало. Тому невеликі книжечки, придбані у туристично-інформаційному центрі історико-культурного заповідника, на моє переконання, значно корисніші, бо дозволяють переварити усю інформацію вдома.

Кам'янець-Подільська фортеця

До слова, за час перебування в Кам'янці-Подільському, пару раз чув пропозиції екскурсії, але і чув, як кисло гіди розказують свої екскурсії відвідувачам, тож ні. Може я не дізнаюся декілька цікавих фактів, чи міських легенд, може пропущу якийсь напис латиною на стіні вежі — але, попри це, я дізнався і так багато нової інформації.

1. В Кам'янці-Подільському я пробув приблизно добу. Увечері прибув маршруткою із Хотина, заселився до готелю, повечеряв і прогулявся вечірнім центром. Вранці же вирушив ходити, закінчивши аж коли стемніло. Так само — без гіда. Ну майже, бо спочатку купив у туристично-інформаційному центрі туристичний путівник "Кам'янець-Подільський: погляд у минуле". Про нього згодом трохи розкажу.

Кам'янець-Подільський

Про Кам'янець-Подільський я також розкажу не за один раз, оскільки багато всього встиг побачити і відзняти. Спочатку буде найбільш туристична частина, а в наступних випусках такі місця, куди не часто водять відвідувачів. Взагалі, сюди можна заїхати і на два дні — я не скрізь всунув свого носа, куди можна було.

1. Оглянувши Хотинську фортецю спереду та зсередини, зазирнемо по той бік мурів. Часу було іще достатньо, остання маршрутка на Кам'янець Подільський, де я маю заночувати, аж о 18-й. Чому би не глянути, що з боку Дністра та не пройтися до Ясської брами.

Хотин неекскурсійний

1. У Хотині я був більш ніж десять років тому. Тоді я їхав з організованою групою (а інакше і не вмів): за день ми проскакали Кам'янець Подільський із фортецею, Хотинську фортецю і ще-й встигли увечері в Меджибіж. Хоч у нас був хороший гід, проте із тої екскурсії я не запам'ятав майже нічого. Тож вирішив повернутися сюди самостійно — благо, логістика досить проста і все працює. Без групи, без гіда — тільки я, фортеця і моя камера. І мені сподобалося. Перший день — Хотин, другий — Кам'янець.

Хотинська фортеця

Якщо ви побачили у заголовку "частина 1: як її показують екскурсантам" і подумали, що буде неекскурсійна частина ІІ — то ви праві. Часу я мав достатньо і облазив фортецю з усіх боків, тож маю що показати і на другий випуск.

Хороші новини: я нарешті поробив усе відео по Дунаю за жовтень 2019. Якість операторської роботи та монтажу буе, але можна побачити деякі моменти, відсутні у текстових випусках. Наразі доступні три відео, четверте — про липованську рибну кухню — чекає автоматичної публікації в цю п'ятницю о 18:00.

Також затіяно нову подорож на найближчий час, можливо щось вийде і в грудні. Не перемикайтеся.

У цьому випуску я поділюся своїм досвідом із використання інформаційних технологій для підготовки до подорожі та під час її проведення: як по горах, так і по рівнинній території. Він включає в себе як онлайн-сервіси, так і додатки, що працюють автономно, без підключення до інтернету. Мій перелік не є вичерпним — я знаю, що існую багато інших рішень.

Навігація в поході

Я був на Свидовці у 2018 році і він тоді мене вразив краєвидами. Піднімаючись на хребет, з певного моменту, починаєш відчувати себе ніби в іншому світі — усе земне життя із його проблемами та турботами лишається там, знизу. А ти, ніби, десь на Олімпі і це важко описати словами та не всім дано відчути.

Через Свидовець

Проте три роки тому ми піднялися сюди на підйомнику і ходили зі свіжими силами, тож Свидовець мені запам'ятався прогулянкою по міському парку. Ми налегко зганяли від витягів на Близницю Велику, а потім, до кінця дня, залюбки пройшли половину хребта і знайшли прекрасне місце для ночівлі. Зараз же у мене за спиною була сувора Братківська Велика, а перед нами — досить крутий підйом на гору Татаруку, яка вже є частиною Свидовця.

Сторінки