В цьому місці я зазвичай застеляв постіль або вечеряв, коли їхав у Карпати. Або тільки прокидався, коли їхав із. Або взагалі минав по об'їздній гілці, коли їхав у напрямку Ужгорода. Але це місце достойне більшого. Достойне щоб спеціально сюди зазирнути і оглянути. Сьогодні показую один із найкрасивіших залізничних вокзалів України — Козятин 1.

Вид із привокзальної площі

Повертаючись із Чорткова додому, ми заїхали до Меджибожа у замок, що тут розташований. Локація неподалік від траси, тож добирання досить зручне за винятком дещо подільських доріг по місцевості. Власне, після відвіданих у попередні дні замків, які або закриті, або дуже поруйновані, цей був досить цікавим для мене і для моїх друзів.

Замок у Меджибожі

Назва Меджибіж, чи Межибіж пішла від того, що село розташоване між річками Південний Буг та Бужок — неподалік від замку вони зливаються. Я тут уже бував, але то було дуже давно — більше десяти років тому. Я тоді знімав відео на древню камеру із телевізійною роздільною здатністю, тому показати нічого.

Сьогодні невеликий підсумковий допис по Чорногорі — уже без фотографій, суто практичні нюанси на випадок, якщо ви самі захочете пройти цей маршрут чи його частину.

Чорногора

Продовжую свою розповідь про похід Чорногірським хребтом і сьогодні заключна її частина. І з одного боку я ніби й находився, вже хочу в цивілізацію — душ, ліжко і їжа за столом. Але з другого боку я розумію, що скоро покидаю гори, а в такому разі мені завжди стає трішки сумно. А з третього боку ... про це я розкажу згодом.

Похід Чорногірським хребтом

Тож сьогодні ми підіймаємося на Петрос і спускаємося, спускаємося, спускаємося ... аж поки в очах не потемніє, а на ранок знову спускаємося і таки доходимо до Квасів.

Продовжуємо нашу подорож Чорногірським хребтом і в цьому випуску ми йдемо самою людною частиною маршруту, а я продовжую роздуми на природоохоронні теми — про заповідники, нацпарки, казуальних підкорювачів вершин та дядьків у будці зі шлагбаумом, які усіх "обілечують" і яких ми цього разу не зустрічали.

Похід Чорногірським хребтом

Також сьогодні у нас буде вечір із найкращими краєвидами та найсмачнішою джерельною водою.

Продовжуємо мандрувати Чорногірським хребтом — у минулому випуску ми дісталися до обсерваторії і далі продовжуємо дорогу Закарпатським туристичним шляхом. Сьогодні розкажу про наступну ділянку шляху і про іще два двохтисячники, тож ходімо.

Похід Чорногірським хребтом
Від Чорного-пречорного Черемошу через Чорну-пречорну Гору до Чорної-пречорної Тиси пролягав наш нелегкий шлях.
Короткий зміст цього та наступних випусків.

Я давненько хотів пройти весь Чорногірський хребет від початку до кінця. Хоча до цього я уже бував на Говерлі та на Попі Івані, проте інші вершини тут я не ходив. Цього літа я нарешті зібрався туди. Мав іти з друзями, але вони відпали незадовго до походу. На щастя, знайшлася туристка, якій теж це виявилося цікавим, інакше йшов би сам.

Похід Чорногірським хребтом

Хоч похід і був запланований на середину літа, а маршрут — популярний, витоптаний та очевидний, але ходити в гори самому все-ж небажано із міркувань безпеки. Та-й я не вважаю себе інтровертом і соло не дуже люблю.

Тож у цьому та наступних випусках я ділюся самими ласими шматками із пирога вражень про мій літній похід Чорногорою. Початкова ідея була пройти хребет без єдиного траверсу, проте із напарницею було досягнуто компромісу відвідати усі двохтисячники, інші-ж вершини могли траверсувати. Також я не ходив досі в такі тривалі автономні походи і хотів побачити, як то мені буде.

1. До Чорткова ми приїхали увечері і там ночували. Вранці ж вирушили погуляти по місту. Це є останній обов'язковий пункт в програмі — по дорозі додому ми заїдемо іще в пару точок, але про то напишу пізніше.

Ранкова прогулянка по Чорткову

1. Наступною зупинкою у нашій подорожі Тернопіллям було місто Теребовля: тут із цікавинок ми відвідали замок. Іще пройшлися трохи центральними вулицями, вони ніби і старі, але такого цілісного образу, як у Бучачі немає, тож сьогодні тільки про замок.

Теребовляниський замок

1. Продовжуємо кататися Тернопіллям, сьогодні у нас селище Микулинці. В ньому є Троїцький костел, замок та палац графів Реїв, а ще Микулинці розташовані по дорозі з Тернополя на південь, тож заїхати сюди дуже зручно. А ще тут є броварня із Микулинецьким, але так як у нас із Тернополя їхало пів багажника "Опілля", то туди ми вже не зазирали.

Микулинці

Сторінки