Туристичний елементаль

Давно я не писав нічого технічного тут.

Наразі вивів свій канал з анабіозу і вирішив поробити та опублікувати довоєнні відео подорожей, що назбиралися. Посилання на канал вгорі сторінки сайту — там уже декілька нових випусків є.

А оскільки мій ноутбук виконує не лише обчислювальну функцію, а й опалювальну, то вирішив на літній період спихнути рендеринг відео на потужності домашнього сервера. Систему охолодження чистив, термопасту міняв (і не якусь дешманську), понизити частоти можливості немає, з пониженням напруги я, поки, не розібрався (в першу чергу про безпечні значення).

Сервер рендерить значно повільніше — адже я збирав його на Ryzen 3 із малим TDP, а ще в ньому немає апаратного прискорення nvenc від дискретного відеочипа. Але мені нікуди поспішати. І я розкажу, як це можна зробити.

Чорнобильська зона відчуження асоціюється передусім із об'єктами ЧАЕС, покинутими селами та військовим об'єктом Дуга. Проте зона відчуження це також і природа, там звідки пішла людина. Тож наразі вона цікавить також і біологів.

Я тут був майже сім років тому в складі туристичної групи зі стандартною екскурсією — Чорнобиль, Дуга, ЧАЕС, Прип'ять. Цього разу я сюди потрапив не як турист, а із дослідником, який вивчає хижих птахів. Тож сьогодні не екскурсія, тут не буде цікавих розповідей та екскурсоводських легенд. Сьогодні про будні наукової роботи.

Сам я ні разу не дослідник, навіть бьордвотчером не став. Тому користь із мене була невелика — допомогти прибрати повалений стовбур, чи в разі чого пхати машину на нечищеній засніженій дорозі (не довелося), чи просто бути поруч в дикому лісі з вовками. А взагалі у зоні відчуження діє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, який і займається дослідженнями.

1. У попередні роки я неодноразово відвідував виставку залізничного моделювання Train Hobby Days, організовану дуже захопленими пряморукими людьми. Експозиція була сформована зі з'єднаних макетів її учасників, для яких моделювання є хобі. Макети були різноманітними за країною та часом, так само як і рухомий склад і на виставці ми бачили збірну солянку.

Проте цього разу дуже захоплені пряморукі люди вирішили зробити все значно серйозніше — великий постійний макет, присвячений Україні. І перетворили це із хобі на роботу, для чого заснували організацію Miniland.UA з юридичною особою, офісом, майстернею та кавомашиною на кухні.

Почитати дописи про виставки: 2016, 2017, також я відвідував їх у 2019, але окремого допису не робив. Сьогодні я розкажу про відвідання майстерні Miniland.UA та познайомлю вас із процесом побудови найбільшого в Україні макету України в масштабі 1:87.

1. Я до телебачення ставлюся негативно і переважно його не дивлюся. Тобто, я пасивний телеглядач, як є пасивні курці — дивлюся краєм ока, коли хтось із домашніх увімкнув. Іноді прошу вимкнути, коли показують вже крайній треш. Але подивитися на музей телебачення хотів давно. Але туди треба назбирати компанію, оскільки індивідуальна екскурсія то трохи задорого.

Утім, назбирати компанію для мене часто проблема, тож я упав на хвіст до інших, тож сьогодні в програмі музей телебачення, телестудія та гарні види із київського телецентру Олівець. Не перемикайтеся. Майже чотири роки тому я вже побував на радіо, але там було зовсім по іншому.

Минулого року я оглядав ноутбуки, цього року спробував оглянути туристичне спорядження. Заодно вигуляв екшн-камеру. Як вам ідея робити такі огляди в подальшому?

Текстовий огляд тут: https://piktor.org.ua/az430

Незабаром іще одне відео з екшн-камери, від якого вам стане холодно. Або не стане.

Після відвідування виробництва ZelGear було б логічно спробувати їх продукцію. Нагадаю, що цього року я заморочуюся із вибором байдарки, пробую різні їх типи, щоб наступного року, на початок червня, відзначати п’ять років покусання мене каякерами із власним каяком.

Тож сьогодні я розкажу про ZelGear Alpha-Z 430 — двомісну надувну туристичну байдарку.

Папірня — напевне найцікавіше, що є в Радомислі. Там вам покажуть процес виготовлення паперу за старими технологіями, навіть дадуть спробувати самостійно, а майстер не згадує Ольгу Богомолець раз у декілька речень — він, здається, її ні разу не згадав. Тому я виніс папірню в окрему розповідь.

Лаврська папірня була створена в 1612 році і була третя в Україні. Перші дві — в Острозі та Львові, належали католикам і не горіли бажанням ділитися папером із православними. Тому Лавра запросила майстрів-бернардинців із Німеччини та відрядила своїх ченців їм у помічники.

Як зробити сучасну надувну байдарку? На перший погляд не дуже складно — для цього потрібен рулон хорошої ПВХ-тканини, трохи обладнання, прямі руки і готово.

А щоб дізнатися більше, ми завітаємо на виробництво до фірми ZelGear, продукцію якої я пробував на тест-драйві.

Це сталося зненацька. Я сидів на конференції і слухав розумні промови, як зателефонував Ярослав Козак і після цього промови стали мені не цікаві. Я рахував варіанти як в понеділок дістатися до Гайворона і назад — бо у вівторок на роботу. І щоб там встигнути покататися на вузькоколійному паровозі. Я не люблю вирушати в дорогу без чіткої картини того, чим я добиратимуся, що їстиму, де спатиму. Утім, до вечора все вияснилося і на наступний день, увечері, я чекав замовленого автобуса на Одеській трасі коло Білої Церкви.

Раніше я думав, що мені потрібен світлий об'єктив із фіксованою фокусною відстанню на 35 чи на 50 міліметрів. Я би ним робив боке і дуже різкі знімки. Але для 16МП матриці із низькочастотним фільтром у моїй фотокамері цілком вистачає різкості тої оптики, що я маю. А художні фото мені якось не зайшли. І тут я взяв у представництва Nikon одне особливе скло.