Продовжую свою розмову про каяки. Я вже писав, що хочу собі купити якийсь, проте поки не знаю який. І хочу перепробувати чим побільше, щоб знати, що мені підійде найкраще. Цього разу таку можливість запропонував український виробник надувних каяків ZelGear, організувавши тест-драйв своєї продукції.
Відразу скажу, що це не ті м'які надуваси, плавучі дивани, якими я сплавлявся по Росі — у ZelGear продукція класом вище, але і ціна кусачіша. Тож давайте спробуємо. Продукція поділена на декілька лінійок різних за призначенням. У всі показані моделі я сідав. Фото робилися на телефон у гермочохлі, тому якість не дуже, вибачайте. Я ось думаю про придбання екшн-камери.
Це каяки для бурхливої води. Я іще такі хочу спробувати, катнутися по Чорному Черемошу. Короткі, дуже маневрені, вони більше ні для чого не призначені — ні багажника, нічого. Власне, на знімку експериментальна модель (ще не продається), яку ZelGear, вочевидь, зробила за зразком пластикових каяків. Човен розрахований на веслувальника до 90 кілограм, тому коли в нього сів я, то через дренажні отвори вода навпаки потрапила всередину, благо Дніпро в той день був теплий, незважаючи на похмуре небо.
Каяки такого типу взагалі не тримають курс і досить хиткі, тому треба бути зосередженому постійно. Але й настільки маневрені, що можна крутити бублики на місці. Хтось навіть пробував ескімоський переворот, але я так і не вгледів, чи вийшло.
Igla є старою лінійкою, що вже стала класикою, бо випускається іще за часів, коли ZelGear були разом із Neris. Каяки недешеві, проте досить швидкохідні та практичні. Виробник запевняє, що вони можуть тягатися у швидкості із каркасниками, але в мене так розігнатися, як на Таймені, не вийшло.
На тест-драйв була представлена Igla Sport — вона вужча за стандартну модель і досить валка, а тому моєму другові, який любить сплавлятися із пивом, не сподобалася. Власне, тому я на ній і не розігнався до максимальної швидкості, оскільки не звик до хиткості і не хотів кільнутися посеред Дніпра. Звернуть увагу на борти — вони складаються не з одного великого балона, а з кількох менших, тому і залишають більше простору всередині.
Каяк комплектується двома надувними сидіннями зі спинками і можливістю регулювати положення та упорами для колін. Всі надувні елементи мають захисні клапани.
Байдарка непогана, але назва лінійки має трохи наркоманську конотацію — сидіти на Іглі, отримувати кайф. Щоправда, за каяки не саджають.
Лінійка Alpha-Z з'явилася нещодавно як оновлення старої лінійки А і представлена одно, двох та тримісними каяками довжиною 370, 430 та 520 сантиметрів відповідно.
Попри те, що каяки виглядають як жиробаси-надуваси, вони сучасні, практичні та зручні. Окрім того, кріплення сидінь розраховані так, що їх можна встановлювати на на різну кількість пасажирів.
Приміром, найменша модель Alpha-Z 370. Суб'єктивно вона мені не подобається. Але об'єктивно я розумію, що це один із імовірних кандидатів бути купленим. Тому що вона дуже практична.
По перше, в каяках цієї лінійки використовується дно із матеріалу airdeck — воно надувається до високого тиску і стає твердим, тому каяк не грає на хвилях і не прогинається під вагою людей та вантажу. Це, щоправда, дещо впливає на ціну — за вартість Alpha-Z 370 можна купити дві Ладьї (ще один український виробник) або цілий флот китайських Intex Challenger K2.
Каяк має форштевень, що надає форму носовій частині, впираючись в тверде дно — цього конкуренти не мають. Також є носова та кормова деки, обв'язка для багажу, хороші ручки для перенесення та багато інших практичних нюансів.
Знизу для стійкості встановлюється кіль. Каяк йде непогано, але він явно не розрахований на велику швидкість — якщо добре веслувати, балони починають розганяти хвилю. Утім, 6-7 кілометрів за годину ми на ньому набирали без проблем, чого достатньо для тривалих сплавів.
На Alpha-Z 370 можна встановити одне або два сидіння. У випадку одномісного розташування, веслувальник сидить посередині, а не на місці заднього, для цього передбачено кріплення. Крім того, на каяку іще лишається місце для багажу — удвох можна піти в невеликий похід. Утім, лишається питанням, як він буде себе поводити під двома великим чоловіками по центнеру, що я маю намір перевірити.
Важить Alpha-Z 370 13,5 кілограм, повний комплект 16,5 — це її значна перевага перед каркасниками. Я зможу тягати такий каяк скрізь, куди захочу в автобусі, поїзді, де завгодно.
Тримісну Alpha-Z 520 я не пробував, проте при мені в неї сіли семеро осіб і нагадувало це нелегальних мігрантів із Троєщини, що перебираються черед Дніпро на Оболонь. Просто у надувасів реально велика вантажопідйомність.
Бета — експериментальна модель, яка цього року іще не вийде в серію. Вона нагадує Іглу із додаванням всіх сучасних елементів, що ми бачили у Alpha-Z.
Зокрема, це дно airdeck та форштевень в передній частині. Байдарка вийшла дуже легкою в ходу, проте досить хиткою, тому я також не перевірив її швидкісний потенціал, бо не звик у такій веслувати.
Модель має всі плюшки від виробника — кіль, носова та кормова деки, обв'язка для багажу.
Самою цікавою виявилася експериментальна спортивна модель Дельта — вона цілком виконана із airdeck, тому балони займають мінімум об'єму. Такі каяки вже випускають інші виробники за кордоном, проте коштують вони немало. Але, сподіваюся, коли такий тип каяків піде в маси, то ціна стане доступнішою.
Проте матеріал високого тиску має значні переваги — він надає каяку ходових характеристик жорстких моделей. І справді, Дельта дуже легка в ходу і добре керується, але як спортивна модель, не підходить для розслабленого плавання із пивом, тобто трохи хитка.
Виробник, напевне, розраховує на можливість сплавлятися гірськими річками, тому передбачив зливні отвори як у The One. Тільки цього разу, під моєю вагою, вода через них не надходила всередину.
Всі байдарки можна взяти на прокат, тому я збираюся спробувати Alpha-Z 370 як кандидата на водні походи, Delta та Igla Sport — як кандидатів на участь в Поліській регаті.
А, так, я цього року знову брав участь в Поліській регаті. Нічого не виграв, але тогорічний результат покращив на півтори години. Скоро розкажу.