Туристичний елементаль

Я звик до того, що у нас колядування на Різдво — це дитяча забавка. Сьомого січня, вранці менші, увечері старші — ходять групами по хатах і колядують. Хтось не заморочуються, вивчає примітивну колядку колядую-колядую, я горілку носом чую і йде збирати лут¹. Інші ставляться до процесу серйозніше: вивчають красиві вірші та споряджаються зіркою і костюмами — таких приємно приймати. Але цього разу я розкажу вам про дорослих людей, які ставляться до коляди дуже серйозно.

Час підводити підсумки туристичного 2018 року. Рік, що став закінченням однієї епохи та початком другої. Рік, що був справді туристичним: насиченим та цікавим. Коли є що пригадати та погортати фотографії. Подорожей було багато, подорожі були хороші. Великі та маленькі, далекі та близькі, у великій компанії та вдвох. 2018 рік був рекордним по їх кількості та тривалості — я здійснив 21 поїздку, провівши в мандрах півтора місяці. Це більше, ніж у 2016 та 2017 разом.

Цього року я іще не розказував нічого про каяки. Хоча мав уже дві поїздки на Волинь. Перша відбулася наприкінці травня — туди я взяв дві екнш-камери і фрагменти зі сплаву ви могли бачити в їх оглядах. Ну і повне відео я анонсував у Фейсбуці, можете подивитися, але там жанр Slow TV.

Вдруге мене покликали на змагання "Поліська регата 2017". Про нього я чув іще в 2014 році, коли вперше бував у НПП "Прип'ять-Стохід", але тоді великого значення не придав. Взагалі, я туди думав їхати як фотограф, але глянувши у таблицю результатів минулого року, я побачив, що там беруть участь не лише спортсмени, а й просто для задоволення і я цілком здатен вписатися туди. Тому я взяв за комір друга і ми поїхали до Любешова.

Я фотокамери не брав, на телефон не знімав, автор світлин Оля Дарчич-Корець, взято із офіційної пейсбук-сторінки парку.

Цей Acer Aspire V17 Nitro Judgement Day Edition не намагається вас вбити. Поки що. Зате він слідкує за вами, для цього в ньому є Tobii EyeTracking — система відстеження зіниць гравця, про яку й піде мова в цій статті. Це іще одне намагання більше занурити людину у віртуальний світ та урізноманітнити її ігровий досвід. Ми вже мали справу із шоломом віртуальної реальності HTC Vive — але то важкі наркотики, тоді як Tobii EyeTracking — легкий косячок коноплі щоб похіхікати з друзями.

Заходжу я такий в ресторан Боботі, а там нагороджують. І мене нагородили (на фото не я). Просто треба ходити по правильних ресторанах.

Насправді, це був конкурс туристичних статей від Україна Інкогніта, я туди подав декілька своїх матеріалів і посів третє місце.

Отримав я за це приємні туристичні дрібнички та сертифікат на одноденний тур від УІ. Тепер, читачі, дивіться календар турів і пропонуйте куди поїхати і про що написати. Може й дослухаюся. Як варіант — використати сертифікат як знижку на багатоденний тур.

І на останок — спробуйте вгадати, яка із поданих на конкурс статей зацікавила жюрі? Список додається.

• Млини в Городищі Пустоварівському
• Суворе місто на Дніпрі
• Тут колись були мамонти
• Обухівська Русь
• Бункер лінії Арпада
• Полонинне господарство
• Трішки Івано-Франківська
• Сортирний музей

Nikon святкує свій сторічний ювілей — цікаво, якийсь корпоративний сабантуй роблять? З цієї нагоди вони випускають ряд продуктів — фотокамер, об'єктивів та біноклів — із ювілейним гравіюванням, цікаво, за якою ціною?

Але в будь якому разі ювіляру треба щось побажати. Бажаю творчого натхнення — щоб кожна нова модель несла в собі свіжі ідеї та добре вирізнялася на фоні попередніх. Щоб компанія не лише розвивала випробувану надійну класику, а й шукала нові напрямки на шляху до досконалості.

Коли ліньки лазити по болотах та полях і шукати рідкісних птахів, можна прийти в найближчий парк і зайнятися чітерським бьордвотчінгом. Синиці взимку практично ручні птахи, в мене навіть виникла ідея зняти їх на макро 105мм, яким я знімав виставку залізничного моделювання, буде дуже чітка картинка, де буде видно усі пір'їнки.

Фоточки збільшуються у повний розмір.

Там іще лебеді є, за наявності чогось смачного їх можна знімати хоч на черевик.

З 1 по 4 грудня в приміщенні Київського електромеханічного коледжу клуб залізничного моделювання Київський модуль проводить виставку своїх моделей. В актовій залі вони зібрали понад 70 метрів колій та декорації у вигляді станцій, депо, сортувальної гірки, перегонів та іншої інфраструктури. І велику кількість рухомого складу — радянського, чеського, французького, польського, навіть китайського. Масштаб — 1:87.

Виставку перед цим піарили у пейсбуці, тому у вихідний день народу прийшло чимало людей, здебільшого батьків із дітьми. Цікаво, чому організатори не взяли у спонсори якогось магазина іграшок? Відчуваю, вдома після виставки буде багато ниття "Хочу, купи, дай!". В окремі моменти було просто не проштовхнутися.

Організатори розташувалися на трьох станціях, четверта була необжитою. На станціях відбувалися маневри, між ними запускали поїзди. Між собою учасники клубу перемовлялися по рації, щоб не кричати через натовп.

Я зняв фото і відео, проте останнє потребує монтажу, а це дуже ліниво, особливо якщо ніхто не реагуватиме на фотографії. Знімки можна збільшувати, крім того ви іще можете встигнути в неділю до 15-ї години відвідати виставку самі.

Чим далі, тим більше я думаю про те, що щось пояснювати студентам на заняттях — це зло. Чим більше пояснюєш студенту, тим менше він знає. Тому останнім часом я намагаюся поступати так — ось вам орієнтовний перелік джерел, ось вам гугол, ось вам технічне завдання, а ось дедлайн. Не без того, щоб підказати на важких моментах, але здебільшого на занятті в мене є час пописати журнал, почухати потилицю, перевірити попередні роботи (іноді на плагіат — і таке буває), почитати новини.

При цьому основна турбота викладача полягає в тому, щоб підібрати завдання і чітко сформулювати умови: так, щоб студент, виконуючи його, набув саме тих знань та умінь, що заплановані у програмі. Студенти спочатку стогнуть, ниють, але роблять — тупих немає. Мені однозначно легше — бо якщо торохтіти цілий день, увечері почуваєшся як ганчірка.

Не я це придумав, такий підхід називаєься тьюторинг і зрозумів я його після онлайн-курсів Prometheus та CodeAcademy. Для повного щастя можна і в себе підняти онлайн систему керування навчанням (навіть для локальних курсів), технічну частину я навіть зробив, а по методичній іще руки не дійшли.

І так, Microsoft безкоштовно дала нам "першу дозу" — 50 ліцензій на Office 365: по 1 ТБ онлайн-сховища на людину і ліцензії на їх офісний пакет.

1. Минулої п'ятниці я вирішив сходити в бар і познімати там дрони. Буквально познімати дрони, тобто квадрокоптери, а не напитися до вертольотів, як дехто думає. І, як виявилося, я не один такий дивний: в барі зібралася публіка з фотокамерами.