Хочу бути білим, щоб по мені завжди текла вода, а на колінах сідали дівчата.

Негр в пустелі.

Всі знають, що гумор буває сортирний. Наприклад, мультики про Бівіса та Батхеда, або деякі дописи в Записках злого викладача. Проте мало кому відомо, що сортирним буває не тільки гумор, а-й наприклад музей. Мої домашні думали, що це такий сортирний гумор, коли я розповів про музей із унітазами — вони не розуміли, навіщо туди йти, тому я сходив туди сам.

Загальний вигляд музею

Отже, сьогодні в моєму блозі сортирний гумор про сортирний музей. Якщо ви не із інституту благородних дівиць і розумієте, що принцеси теж какають, смикайте за мотузочку. Під катом розмова про туалети та нечистоти.

Кат

Музей історії туалету знаходиться неподалік від М Кловська, в одній із башт київської фортеці. Щоправда, добиратися туди пішки важкувато — підараси вщент захарастили тротуари вздовж вузенької вулички своїми тарантайками — справжній клондайк для евакуатора.

2. Сам музей маленький, поміщається в одній залі, де розташовані сральники — від, ймовірно, самого древнього із міста Мохенджо-Даро (реконструкція, звісно):

Сральник із Мохенджо-Даро

3. До сучасної золотистої моделі, що потрапила сюди, ймовірно, в кінці лютого 2014 року нашої ери.

Золотий унітаз

4. Музей розповідає не тільки про туалети, а-й про історію гігієни в цілому. В ході появи великих міст, де проживало багато людей, а люди ходять посрати, виникала потреба організувати цей процес так, щоб потоки гівна не смерділи і не заважали. Спочатку це були просто відхожі місця без усіляких хитрощів, як цей давньоримсикий туалет.

Давньоримський туалет

5. Єгиптяни, як відомо, обожнювали котів, тому і в туалет ходили як коти — в пісочок. Не певен, чи закопували за собою, але лоток ось реконструкція єгипетського сральника, під який клався ящик з піском.

Єгипетський туалет

6. Давні китайці додумалися змивати гівно, проте я так і не зрозумів з макету, як тут працював змив.

Давньокитайський туалет

7. В музеї є екскурсовод, розповідає якось єлейно, хоча, слухати можна. А цим підмивалися араби:

Арабська посудина

8. Перейдемо до середньовіччя. Радісна російська пропаганда вирила, що тоді у загниваючій Європі були серйозні проблеми із гігієною, особливо у великих містах, де відходи викидали прямо на вулиці, де не можна було пройти без спеціальних дерев'яних гівноступів. Хоча, європейці і не заперечують, навіть випустили серію фільмів Filthy cities. Антисанітарія там і справді була, що призводило до епідемій, які вдалося побороти, організувавши в містах відхожі місця та, пізніше, нормальну каналізацію. На фото тевтонський замок, де солдати какають на голову ворогові, що оточив стіни.

Тевтонський замок

9. Варто зазначити, що проблема не до кінця вирішена у нас — колись у Фастові, на залізничному вокзалі, мене мало не вивернуло, коли вранці я між лавками на пероні побачив свіжу какашку. Так ось, до чого я це згадав — на фото малюнок Лувра, під яким, на березі Сени, серуть парижани епохи ренесансу. Екскурсовод повідала нам, що не зважаючи на багатство та розкіш, королівський палац був засраний та засцяний великою кількістю придворних на балах — зайшов за портьєру, присів і далі пішов танцювати.

Сраний палац

10. Але пізніше королю Людовику якомусь-там подарували сральник у вигляді трону і йому це сподобалося — король міг надовго засідати на ньому, навіть влаштовував прийоми, де всі сиділи на таких сидіннях.

Срана скриня

11. Такі туалети, хоч і вирішували задачу локалізації гівна, проте ніяк не справлялися із локалізацією неприємного запаху — смерділи, тобто. Аж поки не було винайдено гідравлічний затвор.

Гідравлічний затвор

12. Перші гідравлічні затвори були недосконалими — занадто довгий шлях утруднював проходження нечистот, тому доводилося штовхати їх поршнем, але це, усе одно, був прогрес. Далі форму стічного каналу покращили і ось на фото сучасний фаянсовий вівтар в розрізі:

Розріз унітазу

13. Київський латунний унітаз ХІХ століття. На той момент це була статусна річ — мати зручності в будинку, тому при виготовленні на них, навіть, гравіювали герби замовників.

Латунний унітаз

14. Але деякі люди не могли сходити до унітаза з різних причин. Наприклад, через хворобу. Для таких представлено вибір всяких суден — місцями дуже красиво оформлених.

Судна

15. Інші люди не могли сходити через те, що їм заважали грати навколо — таким за ґратами ставили парашу — відро для гівна та помиїв. Тут екскурсовод розказує казочку про те, що слово параша пішло від імені Прасков'я.

Параша

16. Казенний толчок з бачком. До речі, про бачки — спочатку вони були дуже великими, по сорок літрів і винайдення водяного туалету (WC) називали самим неекономним винаходом. Проте, пізніше, шляхом розрахунків та оптимізації, об'єм бачка зменшили до двадцяти літрів.

Публічний толчок

17. А цей експонат з педалькою моїй жопі знайомий. Вашим, напевне, теж.

Залізничний туалет

18. Самий цікавий експонат — сучасний японський унітаз. Взагалі, в перенаселених японських містах, туалет — це єдина можливість усамітнитися, тому унітази роблять комфортними.

Японський унітаз

19. Багато кнопочок збоку — білий фаянсовий вівтар підігріє сидіння, дасть по печінці щоб швидше просрався, підмиє і просушить. Я хочу в такий насрати!

Керування японським унітазом

20. Далі цікаві унітази закінчилися, тому в музеї представлені всякі поробки типу розмальованого від М1 та чорно-білого з портретом Анатолія Борсюка.

Кольоровий унітаз

21. Мистецька інсталяція — гільйотина над пісуаром. Ставай подалі, а то відрубає.

Інсталяція

22. Куди без туалетного паперу. Деякі можна придбати у сувенірній крамничці при вході.

Туалетні папери

23. Ах так, забув про загадку — на фотографії нижче — гіпсова форма для відливки унітазів.

Форма для відливки

24. Щоб збільшити кількість експонатів, туди стягували що попало, навіть таблички, що якось мають відношення до туалету.

Табличка

25. Але особливо радують підписи експонатів від Капітана Очевидності — ось підпис до цієї таблички. Взагалі, інші підписи теж не відрізняються інформативністю, до виставки самурайських обладунків їм далеко.

Підпис до таблички

26. На початку допису я згадував про сортирний гумор — він, в прямому сенсі, також виставлений в музеї. Починаючи від табличок про орла на вершині Кавказу...

Цар пішки ходить

27. Закінчуючи смішними табличками еМ-Жо та іншими похабностями.

Таблички

28. Щоб збільшити експозицію, в музей збирають реально все, що нагадує про туалет. Сувеніри, іграшки, сортирні подарунки.

Сортирні сувеніри

29. Сортирний телефонний апарат — діючий. Піднімаєш трубку і пердиш в неї.

Телефонний апарат

30. Сортирний геймпад. Ніяк для гри в Бугермена зробили.

Геймпад

31. Радіо, кардрідер, USB-хаб, пудрениця в одному рожевому корпусі. Таку поробку продають за 250 гривень, не знаю, чи хтось купує. Я таке на стіл не поставлю, навіть якщо воно буде не рожевим.

Гаджет

32. І закінчу свою розповідь діючим експонатом. Туалет в музеї туалету гарний, працює із дотриманням закону про туалетний папір, а, також, законів про паперові рушники, рідке мило та простору кабінку, яких noddeat іще не придумав.

Діючий туалет

На сьогодні в мене все, з полегшенням вас і не перемикайтеся.