1. Наступною зупинкою у нашій подорожі Тернопіллям було місто Теребовля: тут із цікавинок ми відвідали замок. Іще пройшлися трохи центральними вулицями, вони ніби і старі, але такого цілісного образу, як у Бучачі немає, тож сьогодні тільки про замок.

Теребовляниський замок

1. Продовжуємо кататися Тернопіллям, сьогодні у нас селище Микулинці. В ньому є Троїцький костел, замок та палац графів Реїв, а ще Микулинці розташовані по дорозі з Тернополя на південь, тож заїхати сюди дуже зручно. А ще тут є броварня із Микулинецьким, але так як у нас із Тернополя їхало пів багажника "Опілля", то туди ми вже не зазирали.

Микулинці
Ми: — Сивулі, привітулі!
Сивулі: — Дуйте звідси!

1. Писати про Карпати мені цікавіше. Тож сьогодні буде про дводенний похід вихідного дня по Горганах. Маршрут пролягав із Бистриці попід Боярин та Негрову через полонину Рущину, хребет з Сивулями, полонину Боревку, Ігровець, Високу і закінчувався у Старій Гуті. Похід був цікавим, Горгани нудьгувати та розслаблятися не дали.

Сивулі та Ігровець

1. Продовжимо далі наш ознайомчий забіг Тернопіллям і сьогодні я розкажу про мою помилку в плануванні подорожі. Полягає вона в тому, що Бучач, який географічно знаходиться дещо скраєчку від усіх запланованих на другий день міст, я залишив на останок. Але коли ми в'їхали туди то зрозумів, що з нього треба було починати — чи може навіть тут заночувати.

Місто Бучач

1. Продовжуємо нашу оглядову подорож Тернопіллям. В попередньому випуску ми намагалися оглянути Кременець, але дощ нас звідти вигнав, тож ми поїхали до Тернополя.

Збаразький замок

Але по дорозі хмара відступила і погода вияснилася, тож ми вирішили відвідати пару місць, поки був час. Одне із них — Збаразький замок. Вперше він був побудований іще в 14-му столітті, але був зруйнований вщент. Вдруге був побудований уже в 17-му, але в іншому місці. Залишки оригінального замку можна знайти в селі поруч зі Збаражем, але там реально нічого не лишилося.

1. Тернопілля донедавна залишалося для мене малозвіданим регіоном України попри те, що тут мені відомо багато цікавих місць, а іще більше — невідомо. Єдине, де я був до цього — печера Млинки у Чортківському районі.

Кременець

Цього разу я намітив пройтися основними цікавими точками щоб мати уявлення, що тут є і наскільки воно цікаве для мене. Початковий план був трохи більшим, проте дещо перегралося і, враховуючи обставини у друзів та погоду, довелося трішки скоротитися. Але за три дні ми обскакали декілька цікавих локацій, тож в подальші пару тижнів я маю чим з вами ділитися. Ну і плани, куди їхати надалі.

Поки я вдома і нікуди не їду, мав час та натхнення поробити відео із Кукулом, Ротилом та Костричею. Монтаж примітивний, практично без графіки — бо коли я затіваю щось грандіозне, то відео потрапляє в довгий ящик.

Карпатські вихідні

Під катом всі три відео.

Чорнобильська зона відчуження асоціюється передусім із об'єктами ЧАЕС, покинутими селами та військовим об'єктом Дуга. Проте зона відчуження це також і природа, там звідки пішла людина. Тож наразі вона цікавить також і біологів.

Чорнобильський заповідник

Я тут був майже сім років тому в складі туристичної групи зі стандартною екскурсією — Чорнобиль, Дуга, ЧАЕС, Прип'ять. Цього разу я сюди потрапив не як турист, а із дослідником, який вивчає хижих птахів. Тож сьогодні не екскурсія, тут не буде цікавих розповідей та екскурсоводських легенд. Сьогодні про будні наукової роботи.

Сам я ні разу не дослідник, навіть бьордвотчером не став. Тому користь із мене була невелика — допомогти прибрати повалений стовбур, чи в разі чого пхати машину на нечищеній засніженій дорозі (не довелося), чи просто бути поруч в дикому лісі з вовками. А взагалі у зоні відчуження діє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, який і займається дослідженнями.

Так як ми ночували в садибі над Кривопільським перевалом (присілок Буков'єн), то нам звідти до Костричі лишалося п'ять кілометрів ходу, тому я залишив цю гору на останній день — вранці ми сходили туди, після обіду повернулися до садиби, поїли, прийняли душ, зібралися і поїхали на вечірній поїзд. Тож сьогодні розповідь про гору Кострича.

Кострича

Я зараз думаю над оновленням сайту: перейти на актуальний Drupal 9, дизайн з Bootstrap (mobile first), краща організація даних, інші плюшки. Коли оновлю — поки не прогнозую.

І не знаю, чи потрібен мені RSS — чи хтось живий читає його? Бо знаходжу відображення свого сайту на купі агрегаторів, але не певен, що там є хоч якась жива душа, натомість створюється навантаження та рахуються процесоро-відсотки на хостингу.

Тож якщо ви жива людина і читаєте цей сайт через RSS, потрудіться черкнути коментар або тут (Disqus, можна анонімно), або у соцмедіа.

Ну а на завтра буде продовження Карпат. А потім іще одна цікава подорож, не перемикайтеся.

Сторінки