1. Я вам обіцяв відео, але його іще немає. Я його не зробив: відпустка закінчилася, інші клопоти. Тому я вам покажу фото. Фото із невеликого походу на Чорногору — цього разу я фотокамеру почепив спереду і таки знімав нею, не як на Боржаві. Але відео теж буде ... не знаю коли. Тож сьогодні у випуску похід із села Дземброня в село Дземброня. Через Вухатий камінь, Попа Івана та Смотрич. І десь там ми заночували.

Похід на Чорногору

1. В травні я ходив на каяку по Канівському водосховищу. Мені це не сподобалося — веслуєш, веслуєш, а картинка не міняється. До того ж був вітер і хвилі, з якими доводилося боротися. За цим я вирішив, що великі річки не для мене, проте цього разу таки взяв участь в поході від Канева до Черкас по ділянці Дніпра, що не покрита водосховищем. І мені сподобалося.

Цікавий Дніпро

Поперло з мене відео — цього разу про Боржаву. Екшн-камера свою вартість відпрацьовує. Наступного разу може зроблю про похід через Канівське водосховище.

У цьому відео: матрацний підйом на канатці, адреналінові наркомани, фантастичні краєвиди, приготування бограчу, град та повен вокзал рюкзаків. Текстова версія тут.

Лагідна Боржава

1. Втретє ми з товаришем взяли участь у Поліській регаті, пройшовши заплутані русла Стоходу та Прип'яті. Цього разу змагання були ювілейні — десяті. Я вже двічі розказував про них, тож сьогодні буде невелика розповідь про те, що відбулося саме цього року — розкажу про позитивні моменти та про те, що не вдалося. Але, в цілому, Поліська регата принесла мені незмінне задоволення від участі.

Лабіринти Стоходу

Трішки про авторські права та ліва. Я, як учасник, практично не фотографував нічого і мене підвела екшн-камера, відмовившись записати таймлепс етапів. При тому, що вдома все працювало. Тож в розповіді лише дві моїх світлини — перша та дванадцята. Тринадцяту дав Богдан Калінін, а решта зроблена фотографом руками і душею на Nikon Олею Дарчич-Корець.

Зимової свіжості вам у стрічку посеред літа. Нарешті я доробив різдвяне відео. Текстова версія матеріалу за посиланням.

Гуцульське Різдво

Зазвичай, коли я кличу друзів кудись їхати, у всіх не виходить. Але цього разу вийшло навпаки — зібралися друзі і привели із собою іще друзів і поїхало нас аж восьмеро. Але з такою великою компанією все перегралося і пішло трохи не так, як я хотів крім одного — я зварив бограч на полонині. А ще я звозив фотокамеру на екскурсію — за весь час ні разу не діставав, під час переходу було ліньки розкривати рюкзака, а на стоянці був зайнятий. Тому частина фотографій не моя — автор фото в заголовку Богдан Калінін.

Зелена Боржава

Боржавський хребет дуже простий в орієнтуванні — піднімаєшся нагору і тобі все видно — навколишні села, стежку, схили. Проте взимку тут блудило багато людей, деякі не повернулися. Якщо хребет накриває туманом, то дуже легко вийти не на той схил і, замість сіл Пилипець та Подобовець ви спуститеся у дикі місця, де немає стежок і ніхто не ходить. Утім, влітку за хорошої погоди такої загрози немає, тому тут гуляють багато людей.

П'ять років тому мене покусали каякери я вперше сів у байдарку. З того часу водний туризм мене дуже зацікавив, тому я вирішив відзначити цю дату святковим сплавом. Покликав усіх причетних друзів, але, на жаль, зголосився лише один. Для сплаву я обрав річку Раставиця від села Шамраївка до впадіння в Рось. Цей маршрут дуже простий і матрацний: точка старту знаходиться коло траси Біла Церква — Сквира, а фінішувати можна будь де, адже по обидва береги села із регулярним автобусним сполученням. Тим не менше, маршрут дуже мальовничий. І почали ми буквально в лісі: після дощів поблукали в рукавах річки, пройшовши невеличку затоплену ділянку з деревами.

Ліс на воді

1. Взимку, відвідавши парки природи Беремицьке, я захотів повернутися до нього в теплу пору року. Для того щоб самому, без групи, пройтися по всій території і, не поспішаючи, насолодитися краєвидами. Спочатку я хотів зробити це в квітні, коли зелень тільки-тільки з'являється, проте не склалося і я приїхав сюди на два дні на початку червня.

Дегустація Беремицького

Продовжуємо тему водного туризму і цього разу в нас похід через Канівське водосховище від Канева до села Григорівка на Трахтемирові і назад. І якщо попередня подорож була мокрою, то цього разу було сонячно і я обгорів попри одяг та головний убір.

Трек походу

Взагалі то я спочатку хотів нижче Канева по мальовничих островах, але все перегралося і ми пішли по водосховищу. Заодно спробував, наскільки придатна надувна байдарка для великої води. А ще спробував дорогі весла Aqua-Bound, про які трохи розкажу.

Сторінки