Туристичний елементаль

Давно я не писав нічого технічного тут.

Наразі вивів свій канал з анабіозу і вирішив поробити та опублікувати довоєнні відео подорожей, що назбиралися. Посилання на канал вгорі сторінки сайту — там уже декілька нових випусків є.

А оскільки мій ноутбук виконує не лише обчислювальну функцію, а й опалювальну, то вирішив на літній період спихнути рендеринг відео на потужності домашнього сервера. Систему охолодження чистив, термопасту міняв (і не якусь дешманську), понизити частоти можливості немає, з пониженням напруги я, поки, не розібрався (в першу чергу про безпечні значення).

Сервер рендерить значно повільніше — адже я збирав його на Ryzen 3 із малим TDP, а ще в ньому немає апаратного прискорення nvenc від дискретного відеочипа. Але мені нікуди поспішати. І я розкажу, як це можна зробити.

У цьому випуску я поділюся своїм досвідом із використання інформаційних технологій для підготовки до подорожі та під час її проведення: як по горах, так і по рівнинній території. Він включає в себе як онлайн-сервіси, так і додатки, що працюють автономно, без підключення до інтернету. Мій перелік не є вичерпним — я знаю, що існую багато інших рішень.

Я зараз думаю над оновленням сайту: перейти на актуальний Drupal 9, дизайн з Bootstrap (mobile first), краща організація даних, інші плюшки. Коли оновлю — поки не прогнозую.

І не знаю, чи потрібен мені RSS — чи хтось живий читає його? Бо знаходжу відображення свого сайту на купі агрегаторів, але не певен, що там є хоч якась жива душа, натомість створюється навантаження та рахуються процесоро-відсотки на хостингу.

Тож якщо ви жива людина і читаєте цей сайт через RSS, потрудіться черкнути коментар або тут (Disqus, можна анонімно), або у соцмедіа.

Ну а на завтра буде продовження Карпат. А потім іще одна цікава подорож, не перемикайтеся.

1. Колись, в середині 90-х однокласник приніс до школи комп'ютерний журнал. Уже не свіжий, але гарний та глянцевий, з яскравими кольоровими фотографіями. В ньому були комп'ютери — настільні та портативні, з кольоровим дисплеями, принтерами та іншою периферією. Багато раз я переглядав той журнал, мене так не цікавили машини. Зараз комп'ютери оточують нас повсюди і не викликають взагалі ніяких відчуттів. Тоді вони мали дизайн, а зараз вони безликі, як і телефони. Але напередодні я відвідав музей, що повернув мене у ті часи, нагадав старі відчуття, дозволив поностальгувати.

Музей називається Software and computer museum, знаходиться він в Києві, на Саксаганського 40/85 (майже в центрі) і безкоштовний для відвідання — тільки варто в них на сайті записатися на екскурсію. А так як про нього мало хто знає, то можна вибрати момент, коли екскурсій немає і зависнути там надовше.

Тонкий корпус, свіжий безрамковий дизайн, 2,5D скло, помірна ціна? Ні, не чули! Сьогодні в нас знову на огляді брутальний, великий і важкий пристрій від Panasonic. Вітайте — броньований промисловий планшет Toughpad FZ-B2.

Тут варто зазначити, що я його використовував як туристичний, але і для цієї мети він підходить дуже добре.

Коли раніше я писав про фотокамери від Panasonic, то відмічав їх хорошу функціональність за свою ціну. Ну от уявіть собі, що я заспіваю, спробувавши їх новий топ — Panasonic Lumix GH5. Якщо взяти огляди Lumix DMC G7 та DMC GX80 та екстраполювати їх по прямій на ціну GH5, то вийде стаття, яку ви зараз читаєте.

У зв'язку із тим, що камера була в мене недовго і я не міг обирати, коли взяти її на тест (був якраз завантажений на роботі), тому мій матеріал не претендує на повноцінний огляд, а скоріше на враження. Про наступний пристрій від Panasonic я розкажу куди детальніше.

Напередодні у Києві відбулася щорічна виставка споживацької електроніки та розваг CEE 2017 і я знайшов там дещо цікавого:

Холодильник Samsung відвідує мій сайт.

Електробритва Philips цікавиться ноутбуками.

HTC пропагує важкі наркотики.

Організатори розширили виставку і вона, цього разу, займала півтора павільйони і дещо вийшла за рамки своєї початкової тематики. Більше учасників, більше стендів, розіграшів, музики та відвідувачів. Зрозуміло, що оглянути все я не міг, дивився ближче до тематики блогу. Допис буде із двох частин.

Я, зазвичай, не займаюся телефонами, проте мій дуже несвіжий Lenovo P780, схоже, бажає бути на щось заміненим. Хоч я й не захаращую його сміттям — іграми та купою програм, залишаючи лише самий основне та потрібне, але сил слабенького MediaTek та гігабайта оперативки починає дедалі більше бракувати. Та й працює він вже дуже нестабільно, самовільно вимикається коли не треба.

Я не можу просто піти в магазин і віддатися на волю продавця-консультанта, мені треба добре розібратися в предметі перед придбанням. А для цього бажано спробувати власноруч сучасні апарати. Ситуацію ускладнює те, що я ігнорую продукцію Xiaomi та Meizu, а також побоююсь іншого новоприбулого на наш ринок китайпрому як от Doogee, LeEco та багато інших.

Спочатку я, як покусаний туристами, дивився на броньовані смартфони, але в них слабеньке начиння — лише в топових і дуже дорогих моделях більш менш пристойна електроніка. В принципі, я не екстремал, тому вирішив, що мені достатньо звичайного смартфона із захисним чохлом. Тож основними критеріями вибору для мене стали автономність, продуктивність і швидка робота GPS-системи.

Першим телефоном, що я спробував, став Motorola Moto G5 Plus, з яким я їздив у Карпати, на який зняв частину фотографій, коли діставати велику камеру було ліньки чи довго і з якого радував друзів по вечорах свіжими знімками.

Я вже мав на тесті попередні покоління Acer Aspire V Nitro Black Edition — сімнашку із GTX860M та п’ятнашку із GTX960M. Нову модифікацію — сімнашку із GTX1060 я взяв в першу чергу щоб познайомитися із Tobii EyeTracking, але ноутбук має ряд суттєвих вдосконалень, тому заслуговує на новий повноцінний огляд.

В попередніх поколіннях це був так званий DTR — заміна настільному комп’ютеру, тобто великий ноутбук із хорошою швидкодією. Проте цього разу Acer потягнули лінійку в ігровий бік і ноутбук цілком конкурує із молодшими Predator’ами.

Іще я збираюся дещо змінити формат огляду, уникаючи великих суцільних масивів тексту.

Цей Acer Aspire V17 Nitro Judgement Day Edition не намагається вас вбити. Поки що. Зате він слідкує за вами, для цього в ньому є Tobii EyeTracking — система відстеження зіниць гравця, про яку й піде мова в цій статті. Це іще одне намагання більше занурити людину у віртуальний світ та урізноманітнити її ігровий досвід. Ми вже мали справу із шоломом віртуальної реальності HTC Vive — але то важкі наркотики, тоді як Tobii EyeTracking — легкий косячок коноплі щоб похіхікати з друзями.