Туристичний елементаль

Коли я працюю під Linux на своєму ноутбуці, то в мене там є правильна українська розкладка — із правильним апострофом, лапками, довгим тире, додатковими корисними символами і, врешті, із російськими літерами, що можна набирати через правий Alt без потреби ставити російську розкладку (незручно мати на комп'ютері три розклади, завжди плутаєш).

Таку само правильну українську розкладку створили і для Windows XP, вона працювала під новішими версіями. Проте під десяткою не захотіла і я радував вас оглядами віндових ноутбуків, наповнений дефісами замість тире. Я часто пишу огляд ноутбука прямо на ньому.

Врешті, один хороший пан, підкачуючи колеса в тракторі та прасуючи білу сорочку, підказав мені корисну утиліту від Microsoft — Keyboard Layout Creator, що дозволяє самостійно легко модифікувати будь яку розкладку, або створити нову з чистого аркуша. І вона працює. Треба буде якось створити копію того, що є у Linux.

P.S. Фон стільниці на правах анонсу наступного допису.

P.P.S. Побажаємо пану щасливої дороги.

Не так давно я писав я писав про те, що після експлуатації SSD для системи, повертатися на традиційний HDD вже не хочеться.Тому я скотився до тестів комплектухи взяв на тест SSD SK hynix SL308 на 120 ГБ. Просто вже давненько думав над тим, щоб поставити це задоволення собі у ноутбук замість оптичного дисковода, тому не упустив нагоди спробувати.

SSD від SK hynix у нас іще не продаються, для тесту доступна серія SL300 із двох варіантів — на 120 та на 500 ГБ.

Я користуюся ноутбуком Dell Inspiron 5520, бюджетна лінійка, з якої я недорого вихопив максимальну комплектацію. Екран дешевий, корпус дешевий, натомість процесор Core i7 3612QM за продуктивністю мало поступається шостому поколінню. Із магазину там стояла Ubuntu, я замість неї поставив Debian, так воно і працювало до сьогодні.

Але одного разу в динаміках пропав звук. Він не відразу пропав - він спонтанно перемикався на навушники і якщо вставити і вийняти штекер із гнізда, то повертався у динаміки. В навушниках звук був завжди нормальний. Я думав, що через випадкове падіння на ту сторону, десь замикає контакт і ноутбук не може правильно визначити, чи під'єднані навушники. Під час розбирання візуальної проблеми не побачив, так і залишив.

На тижні я притягнув додому SSD на тест, застромив у ноутбук і поставив туди Windows - бо під нею можна запустити ряд бенчмарків для диску. І, о чудо, зі звуком все нормально. Дивно, коротше.

Сьогодні ми розговорилися із працівником Acer про те, чи не можна виправити ситуацію із малою кількістю дискового простору в Z3-700 і він дозволив мені взяти участь в акції "Зазирни під кришечку", тобто зазирнути всередину моноблока.

14. Розбирається він просто, куди простіше за більшість ноутбуків — просто відкручуєш ззаду жменю Torx'ів і вся задня кришка знімається геть, відкриваючи доступ по всій площі пристрою. Я люблю, коли щось можна легко розібрати.

І побачене всередині у певній мірі реабілітувало моноблок після вчорашньої критики.

Цей огляд починається з того, що мені знову закортіло моноблоків і в офісі Acer один такий якраз знайшовся. Минулого року ми оглядали Z3-600, то було щось схоже на 22" монітор із вбудованим начинням від ноутбука та акумулятором.

1. Цього року я взяв наступну модель — Aspire Z3-700. Він менший, всього 17" проти 21,5 у попереднього пристрою, а все інше, в принципі, аналогічне — моноблочний комп’ютер із сенсорним дисплеєм та вбудованою батареєю, що дозволяє пережити примхи електриків.

Під катом невеликий огляд, характеристики, особливості та враження від пристрою.

Відколи я почав фотографувати і купив камеру, в мене значно виросла потреба в дисковому просторі. Тому минулого літа я купив собі жорсткий диск на 3 ТБ, засунув його у настільний комп’ютер і налаштував там локальний FTP-сервер, щоб не виганяти із-за нього домашніх, коли захочеться щось завантажити. Утім, це рішення дуже незручне тим, що системник не увімкнений постійно, так як шумить і не дуже економний. Тому в мене постійно виникали думки розжитися на неттоп, або на NAS, чи взагалі зібрати свою систему на базі Малинового чи Оранжевого Пі.

Тому, коли випала можливість взяти на тест продукцію Western Digital, я обрав із запропонованого списку мережевий накопичувач WD My Cloud, про який сьогодні і розкажу. Ми дізнаємося про пристрій із точки зору простого користувача: оцінимо інтерфейс, простоту використання, проведемо тести на швидкість. Також глянемо на нього очима ІТ-професіонала, зазирнувши всередину системи, поцікавимося безпекою даних та недокументованими функціями, що можуть бути цікавими досвідченому користувачу (чого не робили інші оглядачі, ексклюзив!). Фотографій у дописі буде мало — там просто нічого знімати, натомість буде більше знімків екрану.

На написання огляду Fujifilm X-E2s я витратив два вечори (це вдома, без подорожі), наразі це рекорд. Утім, AWStats показує приток народу, значить не дарма старався. Страшно подумати, що буде в майбутньому, скільки часу буду витрачати. Напевне, буде десь так:

А якими б ви хотіли бачити мої дописи? Більше чи менше фоток, тексту, жартів?

На наступних тижнях можливий туризм та розширення асортиментів гаджетів на оглядах. І нехай буде з вами світлосила! :)

Ми вже знайомилися з фотокамерами Canon на прикладі компактів, суперзумів та прос'юмерок. То були безперечно хороші камери, але для моєї зйомки вони замалі як розмірами, так і можливостями: я звик знімати на дзеркалку, мені треба великі дзеркалки - тому що їх розміри та характеристики найбільше мені підходять. Тобто, є інші достойні камери, наприклад, Fujifilm X-T1, але її система керування дуже незвична для мене. Тому я спробував Canon EOS 7d Mark II, скорострільну фотокамеру із APS-C сенсором. Отже сьогодні в моєму блозі знайомство із дзеркалками від Canon.

З цим ноутбуком неможливо працювати. Ні, з ним усе гаразд — і продуктивне начиння, і зручна повнорозмірна клавіатура, і класичний форм-фактор. Все стабільно працює, все літає, програми запускаються.

Проте коли ви хочете щось на ньому зробити, вас постійно відволікають. Отже, в мої загребущі нарешті потрапив серійний взірець Acer Predator 15 — фірма наразі проводить активну рекламну кампанію серії, тому привезла взірців стільки, що вистачило погратися і мені.

Чесно зізнатися, я спочатку навіть крутив носом, бо лишилася лише мінімальна конфігурація із Core i5, 8 ГБ мізків та GeForce GTX 970M. Але виявилося, що мізків там аж 16, Core i5 чотириядерний і дуже проворний, а відяха за продуктивністю тягається із моєю настільною GTX 950, тому машинка тягне всі сучасні ігри на ура, щоб вони горіли в грубі ті ігри!

Я почав свою розповідь цитатою Кіркорова тому, що сам прийшов непідготовленим. На презентацію фотокамери. Не почитавши до неї інструкції. Сороміття. Тож сьогодні в моєму блозі:

Fujifilm впіймали відомого блогера Олександра Чебана, повісили йому на шию новий X-Pro2 і змусили всім говорити, що він класний.

Далі в дописі музей авіації, музика, фуршет, цікаві люди, споттинг та нова фотокамера Fujifilm X-Pro2.