— У нас було два командних диска, окремі селектори Drive та автофокусу, поворотний сенсорний екран, великий хват як у дзеркалки, хороший інформативний видошукач, непогана швидкодія та море різноманітних функціональних кнопочок і пімпочок на корпусі. Не те, щоб все це було так необхідно для щоденної зйомки, але якщо ти вже підсів на фотокамери від Panasonic, то ставало важко зупинитися. Єдине, що викликало занепокоєння це шуми на високих ISO: я знав, що рано чи пізно нам доведеться знімати при поганому освітленні.
Короткий зміст цієї статті
В кінці минулого місяця я нарешті дістався до офісу Panasonic Україна і взяв у них на огляд камеру Lumix DMC-G7. Можна було й раніше, адже познайомився я із представником іще на виставці — і можливо трійка номінантів на Золоту сову мала б трохи інший вигляд.
Інтерес до фототехніки Panasonic виник тоді, коли я робив огляди інших камер і шукав їх конкурентів за характеристиками та ціною. Тоді натрапляв на досить цікаві моделі і мав бажання їх спробувати. Фотокамера Panasonic Lumix DMC G7 уже давно не свіжа — її було анонсовано іще навесні 2015 року, наразі має досить привабливу ціну за свої характеристики. Тому це буде, по суті, не стільки огляд, як знайомство мене і читачів із новою системою. Разом із камерою мені насипали жменю об’єктивів — комплектний 14-42, фікс на 15 мм і велику трубу 100-400 мм, з якою я ходив на пташечок. Також я порівнюватиму камеру із Nikon D5500, що зовсім трохи більше важить і коштує дещо дешевше.
Traffic! Traffic! Допис вийшов дуже довгим, як фокусна відстань у телевика, і в ньому багато фотографій. Всі знімки можна збільшувати.
