За кілька років я встиг нахапатися досить багато знань із фотографії, деякі, навіть, зумів перетворити на вміння. Тепер мене все не полишає бажання зібрати і систематизувати їх в письмовому вигляді прямо тут, додавши ілюстрації із власного сховища знімків. Звісно, на випуск іще однієї книги з фотографії я не замахуюся, хоча, ті, що я намагався читати, були дуже розведені водою, тому не виключаю, що моя праця може стати в нагоді тим, хто бажає увійти в цей світ.

Але через хронічні лінощі я маю шанси не зробити нічого цього. Тому вагомим вашим вкладом в цю справу може бути делікатне спонукання мене не займатися по вечорах всіляким непотребом, а потрібною справою.

Крім цього, приймаються уточнення, коригування, доповнення, зразки фотографій — звісно із зазначенням авторства.

Концепт наступний:

  • Структурованість та взаємопов’язаність. Ідеалом в цій справі для мене вважається книга Дональда Алкока "Паскаль в ілюстраціях", по якій в 10-му класі я цю мову і опанував. Також це дозволить читати цей текст людям, які вже щось знають, пропускаючи відомі блоки. І цього якраз бракує в книгах відомих фотографів.
  • Практичний підхід. Теорію подавати тільки в тих обсягах, що необхідна для вирішення поточної практичної задачі. Для портрета потрібне боке? Розказати про а) діафрагму б) портретні фікси. Хоча, це не остаточна ідея для структуризації тексту, окрема матчастина все ж має бути.

Орієнтовна структура наступна:

Я вже погрався шостим пристроєм від Acer, з офісу написали, що є для мене іще один, так що через два-три тижні буде новий огляд. Варто зазначити, що всі мої огляди пишуться після, як мінімум, двох тижнів щоденного використання в режимі "як своїм", хіба що не розбираю і не викидаю комплектний Windows. Іще я не прикрашаю, а самі огляди є некомерційними. Нагадаю вам самі огляди:

  • Acer Switch 10 планшет-трансформер, проба пера, трішки перестарався з емоціями про наклейки на корпусі.
  • Acer Aspire Z3-600 цілком позитивний огляд, Acer Україна навіть розмістила посилання на своїй сторінці в Facebook, тільки сам апарат дуже нішевий.
  • Acer Aspire V17 Nitro чорний і продуктивний, Linux friendly, тільки до рюкзака не поміщається.
  • Acer Aspire V17 Nitro Black Edition іще чорніший та продуктивніший, ідеальний холодними зимними вечорами.
  • Acer Aspire R11 маленький і автономний ноутбук-трансформер.
  • Acer Aspire V13 доступний, легенький та оптимальний для роботи.

Отже, чи виникає у вас хотіння собі таких пристроїв? Чи сильно я їх критикую, чи треба більше прискіпатися? Може, чогось не враховую - не роблю фотографій дисплея під яскравим світлом, чи не публікую результатів роботи бенчмарків? Чи не бажає хтось видати на огляд техніку від інших виробників? Пишіть, далі буде.

Чергова невеличка науково-фантастична графоманія про noddeat'a. Навіяно не дуже давньою моєю з ним розмовою. Уся під катом.

В рунеті популярним мемом є вислів "Звалити з Рашки" із поросятком Пьотром на картинці. Цей мем символізує бажання багатьох громадян залишити країну і оселитися та влаштуватися на роботу десь в благополучних Європах чи північній Америці. Звалити від безладу — від неякісної медицини, від корумпованих чиновників, від поганих доріг, від бандюків. Декому це вдається — при наявності достатньої суми грошей, здоров’я, чи потрібної там кваліфікації — у кого як вийшло. Хтось фізично батрачить на плантаціях, а хтось, маючи освіту та потрібну спеціальність, сидить в кондиціонованому офісі. Україна в цьому плані мало чим відрізняється, просто свого мему для цього явища не придумали.

Так от, приїздить такий громадянин за кордон і, на перших порах, отримує культурний шок. Перехожі сміття кидають до урн, водії культурні і зайвий раз не сигналять, залізниця ходить більш-менш вчасно і поїзди як-би чисті, чиновник вирішив справу відвідувача за 15 хвилин без зайвих рухів. Відчувши радість від нового життя, оглянувшись та обжившись, обертають емігранти свої очі назад, на неньку Україну. А там — ліс з вовками погані дороги, корумповані чиновники, брудні поїзди. Шкода їм стає їх співгромадян, які залишилися на рідній землі жити. Але що-ж ти вдієш звідси? Можна повчити земляків, як правильно жити — ми-ж надивилися, як тут гарно живуть. Але чому вчити-то? Культурні люди і на Україні сміття на тротуар не кидають, сидіння в поїзді не паплюжать, безбілетниками в трамваї не їздять, на дорозі поводять себе нормально, а некультурним якось глибоко байдуже, що там говорять ті емігранти.

Шкода стає емігрантам культурних людей, треба-ж їх чомусь навчити. Наприклад навчити тому, що маршрутки — це зло, треба їх заборонити, бо в цивілізованих Європах іздять на великих автобусах; пільговики — це теж зло, треба дати їм більшу пенсію чи стипендію і відібрати пільги, а ще в Європах всі їздять в сидячих вагонах, тоді як бідні українці катаються в купе та плацкарті. Коротше, є чого навчити. А ще в лексиконі з’являється слово "совок", щоб показати свою зверхність на тими, хто не був такий удалий і не виїхав жити до цивілізованої країни.

І, ніби, праві емігранти в своїх повчаннях, але забувають вони дещо. Забувають про те, що розвинені країни, де вони зараз живуть, до свого благополуччя йшли десятиліттями чи століттями — не може і Україна так відразу стати цивілізованішою. Рано чи пізно стане, noddeat обіцяв, що через 30 років. І що ті блага, які вони щодня бачать на вулицях — то лише наслідки, під якими стоять купа причин. І така сама купа причин стоїть під нашими негараздами. І в цих причинах варто розібратися, а не просто казати "ви живете не так, дивіться, як треба жити". Наприклад, якщо заборонити маршрутки, то спочатку треба подумати, де візьмуться автобуси. Якщо замінити спальні вагони сидячими, то спочатку треба подумати про тих пасажирів, які з вокзалу мають іще далеко добиратися до дому, а після 20-ї їм уже нічим добратися. Або немає можливості добратися із дому до вокзалу на 6 ранку. А якщо приймати якийсь закон, то треба подумати, яким чином буде забезпечено його виконання.

Коротше, процес розвитку країни — складний і тривалий і клавіатурними порадами із сторони тут не зарадиш — варто емігрантам з цим змиритися.

Старію я. Колись перевстановити систему - то було раз плюнути. Тільки щось не так, щось не сподобалося, хоп і переставив. А тепер дуже важко за це взятися. Намагаюся підтримати наявну, тягну час. Бо потім стільки часу йде на те, щоб відновити звичний вигляд та налаштування. Навіть у Linux, де просто копіюється /home, це займає певний час.

Це я до чого - купив SSD на настільний комп'ютер. Він докороінно змінив життя, я розбагатів і купив яхту. Спочатку я поставив на нього систему начисто, почав ставити програми, забив на це і скопіював системний розділ із старого жорсткого диску. Трішки часу для приведення всього в норму і зиск. Система вантажиться десь у 2-3 рази швидше, якщо прибрати Avast, то, напевне, буде миттєво, офісні програми відкриваються миттєво от тільки GIMP довго думає. Браузер також працює миттєво.

Тепер про назву яхти. В даному разі - хостнейм ноутбука. Старий у мене називався cthulhu, новому я нічого не придумав кращого, як timekiller. І він, звісно, убив півтора вечори мого часу. Почнемо все з того, що наявна із коробки Убунта мене не влаштувала (як ви вже зрозуміли, Acer із попереднього допису - не мій апарат, просто я про нього написав) - вона лежала на FAT32 і відмовилася приймати і фірмовий драйвер AMD, так і ставити його самостійно. Тоді я, не довго думаючи, дістав встановлювач звичного Debian і спробував встановити.

Встановлювач не бачить модуля Wifi, тому я не здійснюю встановлення, не впевнившись у тому, що бездротовий зв'язок точно працюватиме. Вже шукаю диски із віндою, але під Убунтою усе працювало (в Розетці я підключався до їхньої мережі і вилазив в інтернети), тому я вечір витратив на Гугль, дізнаючись, чому в Ubuntu є, а у Debian немає.

А скриня просто відкривалася - мені треба було вставити мережевий кабель і продовжувати інсталяцію. Просто встановлювач Debian не містить пропрієтарних драйверів, але вони є в репозиторіях - просто достав пізніше і май щастя. Але поки я до цього дійшов, витратив вечір. В подальшому усе нормально стало і запрацювало, дому диски з віндою я так і не знайшов. А хостнейм змінив - тепер це chamber - інструмент у 3ds max, за допомогою якого дизайнери створювали форму корпусу цього ноутбука.