Зимової свіжості вам у стрічку посеред літа. Нарешті я доробив різдвяне відео. Текстова версія матеріалу за посиланням.

Гуцульське Різдво

Сьогодні ми почнемо підводити підсумки 2016 року. Підсумки по електроніці — цього року в мене було її багато. Здебільшого я оглядав ноутбуки та фотокамери, проте були й інші категорії — настільні комп'ютери, складові, моноблоки, неттопи та навіть периферія.

Тому сьогодні я хочу визначити, що було найкращим із пристроїв, що пройшли через мої руки. До кандидата не має бути суттєвих зауважень і ціна його має бути порівняно невисокою. Поки що, цього року, лише по категоріях ноутбуки та фотокамери. Обов'язково варто сказати, що наступний вибір — мій особистий, хоча і небезпідставний.

AwardAwardAward

Відомо, що як ти зустрінеш Новий рік, так його і проведеш.

Я зустрів із пляшечкою "Хлібного дару" в одній руці та фотокамерою Nikon в іншій. Скоро про фотокамеру напишу. Коментуйте.

Сьогодні в моєму блозі:

1. Люди з ліхтариками спускаються по крутому схилу.

Кривий Ріг

2. Нічне місто сяє кольоровими вогнями.

Кривий Ріг

3. Червона Шапочка Курточка фотографує на суперзум.

Кривий Ріг

Як ви зрозуміли із цих дуже інформативних фотографій, на часі у нас суворе місто Кривий Ріг, великі ями в землі, всіляка техніка та святковий настрій.

Увага! Про рекордно довге місто я написав рекордно довгий допис - під катом 79 (сімдесят дев'ять) знімків і багато тексту. Тому перед прочитанням рекомендую завершити свої інші справи, сходити в туалет, вкласти дітей спати, а тещу - відправити кудись в гості.

Я прощаюся з вами, дорогі читачі.

Ми з тобою разом провели незабутніх п'ять з половиною років.

Твій 1 мегабіт був для мене манною небесною після dial-up'у. А потім ти дав більше.

Твоя реклама "Інтернет-закачаєшся" була чистою правдою - я таки закачався. Тягнув усе, що бачив, модем не вимикався днями і ночами. Зрозумів, що закачався коли почав видаляти скачане не переглянувши.

Ти, навіть, дав мені халявного роутера.

На тобі я зробив весь цей блог.

Але ти дуже застарів, тому відсьогодні я прощаюся з тобою. І, навіть, не можу через твій сайт порахувати загальний трафік, накручений за весь час.

Сьогодні річниця. Чого річниця? Рік тому я, таким-же морозним та засніженим вечором, перестав фотографувати на Nokia. Наразі лічильник затвору показує понад 7800 спрацювань (виробник гарантує 100000), а тека з RAW’ами важить понад 120 ГБ. Власне, я поки нічого не видаляв, років на 3-4 вистачить наявного місця, а там прикуплю собі жортского диска на багато терабайт і далі буду знімати. Так от, сьогодні я покажу вам фотографії, що мені подобаються. Я не скажу, що вони супер, тим більше, що вважаю себе аматором і із своєї камери іще не виріс. Але вони мені просто подобаються. Більшість з них я публікував, деякі — ні. Фотографії можна клацати до повного розміру. Прошу дивитися.

Я випивати не любитель і недавній допис про трамвай-кафе, в якому можна набульбенитися, був дуже гучно названий, враховуючи гомеопатичні дози вжитого тоді алкоголю. Більше того, я не люблю забагато шуму, тому нікуди тепер не поїхав — ні на майдан, ні на винайняту для святкування хату. Взагалі, я великий майстер проспати чи пропустити щось урочисте, гучне та веселе. А що робить тверезий блогер у новорічну ніч? Намагається щось сфотографувати. Салюти, наприклад. Зазначу, що до цього я не готувався, нікуди не вилазив, просто вискочив із фотоапаратом на вулицю. Тому на картинках можна роздивитися гілки чи дроти.

Салюти

Салюти

Салюти

Рік тому, 1 січня я почав сезон вилазкою в зимову Олександрію. Тоді іще фотографував на телефон і дуже мріяв про нормальну фотокамеру. Та зима була сніжною, було що знімати, не те, що зараз. То-ж зараз невеликі підсумки року, що минає.

Одні люди залежні від тютюну, інші від алкоголю, на крайній випадок - від речовин. Як правило, такі люди десь в глибині свідомості розуміють, що це погано і добре було-б якось від цього позбутися. Хто має більшу силу волі, той може і позбувається - або сам, або за допомогою лікарів, якщо справа більш серйозна.

Але є одна залежність, від якої не хочеться позбуватися - хоча вона також приводить до чималих матеріальних витрат. Хоча, з іншого боку, ця залежність допомогає завести нових друзів, розширити кругозір і просто набратися феєричних вражень.

Ця залежність проявляється у непереборних бажаннях відірвати свою дупу від насидженого місця і кудись далеко податися. Ні, літньої відпустки мало - треба іще кудись. Треба витрачати кровно зароблені гроші на придбання таких непотрібних у повсякденному житті речей як заплічник, вітрозахисний та водозахисний одяг, взуття, що ніяк не відповідає останнім віянням моди. Іще багато чого можна купувати.

З днем туриста, дорогі читачі. Цього року я їздив більше ніж минулого, а все мало. Сьогодні в мене після роботи рюкзак-вокзал-цікаве місце. А з понеділка для вас фотографії. Не перемикайтеся.

P. S. Кишенькових ботів не буде, ніколи було заготовити дописи.