Туристичний елементаль

Я вже погрався шостим пристроєм від Acer, з офісу написали, що є для мене іще один, так що через два-три тижні буде новий огляд. Варто зазначити, що всі мої огляди пишуться після, як мінімум, двох тижнів щоденного використання в режимі "як своїм", хіба що не розбираю і не викидаю комплектний Windows. Іще я не прикрашаю, а самі огляди є некомерційними. Нагадаю вам самі огляди:

• Acer Switch 10 планшет-трансформер, проба пера, трішки перестарався з емоціями про наклейки на корпусі.
• Acer Aspire Z3-600 цілком позитивний огляд, Acer Україна навіть розмістила посилання на своїй сторінці в Facebook, тільки сам апарат дуже нішевий.
• Acer Aspire V17 Nitro чорний і продуктивний, Linux friendly, тільки до рюкзака не поміщається.
• Acer Aspire V17 Nitro Black Edition іще чорніший та продуктивніший, ідеальний холодними зимними вечорами.
• Acer Aspire R11 маленький і автономний ноутбук-трансформер.
• Acer Aspire V13 доступний, легенький та оптимальний для роботи.

Отже, чи виникає у вас хотіння собі таких пристроїв? Чи сильно я їх критикую, чи треба більше прискіпатися? Може, чогось не враховую - не роблю фотографій дисплея під яскравим світлом, чи не публікую результатів роботи бенчмарків? Чи не бажає хтось видати на огляд техніку від інших виробників? Пишіть, далі буде.

Так виходило, що я брав на огляди тільки щось не стандартне - то занадто маленьке, то дуже велике, то сильно кручене, то дороге і наворочене. Але час взяти щось просте, нормальних розмірів, без витребеньок - суто для роботи.

1. Отже, сьогодні на огляді простий ноутбук для роботи Acer Aspire V13 (V3-371) і він білий та святковий, хоча в продажу є чорні. Фотографії збільшуються.

Слухаю через Інтернети радіо Roks, зокрема його трансляцію Hard & Heavy, де без перерви на рекламу транслюються досить цікаві композиції темноволосого патлатого музиканта в круглих темних окулярах, глухого леопарда, дуже відомої групи любителів алкоголю та розбивати власні інструменти в кліпі, старого відомого музиканта із зачіскою типу "Валерій Леонтьєв" та шкіряним одягом ну і багато інших. Я помітив, що список програвання даної трансляції не дуже великий, оскільки в один день можу почути одну пісню неодноразово. І мені стало цікаво отримати повний перелік композицій, що вони крутять.

Я слухаю трансляцію за допомогою VLC, тому почав дивитися в його налаштуваннях. По перше, там є консоль з повідомленнями і якщо виставити в ній рівень докладності на debug, то можна отримати наступного змісту повідомлення:

Дуже чудовий матеріал - маленький скрипт на Python легко викине дублікати та впорядкує за виконавцями. Проте я не знайшов, щоб воно писалося хоч у якийсь файл. Тоді я поліз в налаштування VLC і знайшов опцію журналювання, увімкнення якої призвело до падіння VLC щоразу при спробі відкрити трансляцію.

Забивши на VLC, я встановив foobar2000, до якого на сайті є додаток Playback statistics, що мав-би робити всю роботу за мене. Але він не розпізнає заголовки, що транслює радіостанція і, відповідно, нічого мені не записав.

Безперечно, я пробував гуглити, також, спробував Media Player Classic HC із комплекту K-lite Codec Pack, проте він теж не розпізнає заголовки. Тому прошу допомоги, хелп!!!!!11один.

Зі здивуванням виявив, що існує версія PuTTY для Linux. Довго думав - навіщо. Звернувся за допомогою до знайомих гуру, ось їх версії:

• Чисто пореготати
• То для лохів
• То для особливого класу перфекціоністів

А що ви скажете з цього приводу?

А наскільки добре ви знаєте програми із якими постійно працюєте? Я от навіть не беруся оцінювати - нехай-би я не знав якихось рідковживаних чи екзотичних функцій, скажімо, в PowerPoint. Так я не знав досить банального - що в ньому є так званий режим доповідача.

Суть проста - якщо у вас два монітори (екран ноутбука і проектор), то на них виводиться зовсім різна картинка - перед слухачами ваш слайд в повний розмір, перед вами - зменшена копія плюс ваші нотатки, таймер, маркер, лупа і наступний слайд.

Сьогодні я притягнув на роботу маленький_ноутбук_що_я_зараз_тестую, взяв у нашого ІТ-шника маленький проектор тієї-ж марки і агрегатував їх через HDMI. В мене то є свій проектор в кабінеті, але він висить під стелею, HDMI не дістає, а знімати ліньки. Так от, коли я запустив презентацію, то виявив цей самий режим доповідача і подумав, що це таке нововведення 2016 Офісу. Але згодом виявив, що така функція вперше з'явилася іще в PowerPoint 97.

А взагалі, справжні джигіти викладачі обходяться без усіляких шпаргалок та таймерів - від лукавого то все.

Ось так, на сьогодні все, не перемикайтеся, скоро буде маленький_ноутбук_що_я_зараз_тестую.

Коли я був маленький і ходив до дитячого садочка, то щодня, після обіду, наступав нудний час, так звана тиха година, коли вся група відправлялася на ліжечка і мусила там тихенько знаходитися. Я не пам'ятаю, щоб хоч раз засинав тоді, напевне, не я один такий був. До тих, хто крутився, підходила вихователька і шльопала по попі.

Але якби тоді вже був Windows 10, то вихователям було-б куди простіше:

P.S. Не сприймайте це серйозно.

Завіз до офісу великий ноутбук, взяв на огляд маленький. Тепер вживаю багато нецензурних слів, звикаючи до нової клавіатури, намагаючись потрапляти на потрібні клавіші. Але суть допису не про те. Основна моя думка на сьогодні - сучасний комп'ютер без твердотільного носія це зло.

Можна, звісно, говорити про те, що останній Windows такий товстий, програми не оптимізовані, проте варто розуміти, що софт не може бути таких же розмірів, як і 15 років тому. Навіть в Linux буде куди веселіше із SSD, особливо у віконному середовищі із дракончиком на логотипі.

Колись я, будучи бідним студентом, настягував старих компонентів і зібрав собі компа - там був Pentium самий перший, розігнаний перемичками до 200 МГц, 32 МБ мізків і татко подарував мені новий Seagate Barracuda на 40 ГБ. BIOS із усього простору бачив лише 8,5, але якщо десь інакше розмітити на 40, то можна було використовувати все. Так от, цей жорсткий диск для Windows 98 давав ефект SSD - від увімкнення до повної готовності проходило 7-8 секунд. Але скільки часу з тих пір пройшло.

Індустрія інформаційних технологій досить таки непогано себе почуває в Україні у вигляді великої кількості ІТ-компаній, а, серед них, ігрових розробників. Зокрема, в нас було створено такі відомі ігри як Козаки, S.T.A.L.K.E.R. та Metro 2033. Українські студії також працюють на закордон - із Ubisoft, Wargaming, Crytek. Тому вітчизняний геймдев в моєму мозку має позначку "можна грати".

1. Пару років тому я прочитав про один проект від вихідців із GSC Game World, які обізвали себе Flying Cafe For Semianimals. Квест із назвою Cradle підкупив своїми картинками, а, пізніше, новиною про повноцінну українську локалізацію і версію під Linux. Але він виявився довгобудом, розробка почалася іще в 2011 році, а випуск в люди відбувся тільки нещодавно. І я вирішив спробувати цю гру.

Заставка із матеріалів для преси на офіційному сайті проекту. Спойлери під катом приховані, для прочитання їх необхідно виділити мишкою. А ще скріншоти збільшуються.

/!\ Увага! В RSS-рідерах текст спойлера може бути не прихований! В CSS файлах сайту було внесено зміни - натисніть Ctrl+F5 щоб спройлери працювали в браузері.

Зазвичай, перша цифра менша.

P.S. Це іще вісімка міряла.

Три дні тому відбувся офіційний випуск Windows 10. Я вже писав, що пробував її пробну версію, проте встановив я її на комп'ютер, за яким сам мало сиджу, тому огляду так і не написав. Але цього разу оновлення прийшло на ноутбук Acer Aspire V Nitro з Windows 8.1, на якому я постійно топчу клавіші - тому вирішив і спробувати.

1. Почалося все з віконця, що вилізло іще в червні з пропозицією "Хочеш Windows 10 на халяву?" Я погодився і віконце сховалося в системний лоток - в ньому можна було почитати, чому-ж ця десятка така хороша і що мій комп'ютер її потягне.

Під катом читати, що з того вийшло.