Цікаво, а чи є якісь додатки до браузерів, чи інші засоби, що дозволяють глушити стаціонарний програвач на комп'ютері в той момент, коли користувач відкриває вкладку з відео? Це як в Андроїді глушиться музика під час телефонної розмови.

Утиліта має або реагувати на запити, що поступають на певні сайти — Youtube, Vimeo чи інші відеохостинги, або реагувати на спрацювання флеш-програвача чи HTML5 програвача. Бо слухаю в фоні музику і читаю сайти, а тут заходжу на сторінку з відео і доводиться вручну глушити Audacity, а потім запускати його знову.

Мій телефон в плані автономності поступово наближається до iPhone. Тобто, в останній час я помітив, що батареї вже не вистачає так надовго. Це при тому, що я не базікаю дуже багато, не граю в ігри на телефоні і не сиджу на ньому багато в інтернеті.

  • Можливо, батарея так помітно втратила ємність за рік — хоча, вбудовані засоби діагностики показують 94% справності її. І, врешті, в попередньому телефоні не було помітного зменшення за перший рік експлуатації.
  • Може це Android 4.4.2 так хаває ресурси. Як пройде гарантійний термін — порутаю і повикидаю зайве сміття, якого там багато.
  • Може я схопив якого троянчика, що зливає мої фотки поступово — проте зі сторони я програм не ставлю і користуюся тим-же набором, що і на попередній версії прошивки.

Буду розбиратися.

Більш, ніж три роки тому я вже розважався на тему "Пакмен поглинає Вконактє" — тоді я розповів про дешевий та сердитий спосіб закрити відвідування небажаних сайтів правкою файлу hosts на шлюзі. Проте цей спосіб блокував VK на весь коледж, тоді як мене цікавить лише мій кабінет.

Які є варіанти? Перше — це зробити викладацький комп'ютер шлюзом. Але тоді, в разі неполадок на ньому, всі залишаться без інтернетів. Друге — це прописати змінений файл hosts на всіх комп'ютерах. Але антивірус лається на зміни і радісно їх прибирає. Та-й в разі зміни треба буде правити файли на всіх студентських комп'ютерах.

Цього разу я завантажив і встановив BIND9 для Windows — це DNS-сервер, якщо хто не знає. Знайшов інструкцію, як прописати йому локальну зону і тепер викладацький комп'ютер вважає, що vk.com — це він сам. На студентський-же прописав ІР викладацького комп'ютер як первинний DNS і гугловий 8.8.8.8 як вторинний. Тобто, якщо мій комп'ютер чомусь не працюватиме, то нічого страшного не станеться.

Власне, на викладацькому комп'ютері також працює Apache, що дає доступ до спільної папки з навчальними матеріалами — інколи я туди підсуваю студентські веб-сторінки для демонстрації.

Завжди маю проблему з паролями — з одного боку хочеться ставити складніші, з іншого — незручно їх зберігати. KDE WalletManager у мене не пішов чомусь.

Проте сьогодні у блозі в Олександра Наталенка натрапив на його реалізацію цікавої ідеї менеджера паролів — ви уводите майстер-пароль, уводите назву ресурсу, для якого він призначений, логін, протокол, порт, обираєте набір символів, версію та довжину. На основі всього цього набору інформації, програма за алгоритмом SHA-3 (Keccak) формує вам складний випадковий пароль. При чому, воно ніде не зберігає ніяких паролів — при повторному запуску вам доведеться уводити майстер-пароль заново, а цільові паролі програма обчислює за тим-же алгоритмом заново — єдине, що зберігається, це дані цільових ресурсів.

Автор заявляє про крос-платформовість свого витвору, сам користується ним під MacOS X, я спробував зібрати під Debian Wheezy. В цілому, збирається двома послідовними командами — qmake та make, проте автору довелося робити мені патч для того, щоб зібралося із використанням Qt4 замість Qt5

fastpwd

Хтось із читачів запитував мене про тимчасову недоступність мого сайту, так от, цей факт мав місце вже не раз, тому хостер планує змінити залізо.

В моєму житті бувають проблеми, що не вирішуються швидко шляхом прикладання зусиль — хоч ти трісни. Натомість, вони вирішуються дещо згодом — самі. Отже, серед того булшіту, що зараз коїться, трішки приємного.

Вчора увечері, коли я вже збирався лягати спати, телефон повідомив про наявність оновлень прошивки, при чому, в нотатці було сказано, що це Android 4.4. Я цього моменту чекав, оскільки під 4.2 не працювала моя бездротова клавіатура і я, навіть, розламав bluetooth, намагаючись її прикрутити. Отже, я потратив дві години на те, щоб викачалася і встановилася нова прошивка і, навіть, оновлення до неї. Тобто, неофіційна версія, порт з китайської прошивки, з'явилася уже пару місяців як, але я дочекався офіційної, що встановилася сама. Клавіатура запрацювала без нарікань — як і bluetooth, оскільки це, по факту, перевстановлення операційної системи. От тільки тепер треба всі програми заново ставити — контакти та смс я зберіг і відразу відновив.

Іще вони кудись діли кнопку меню програм, що знаходилася знизу посередині — по ходу, це самодіяльність Lenovo, так як у оглядах стандартного КітКата вона є. Але то дрібниці.

Я тут нещодавно отримав багато нових знань, в тому числі про роботу сайтів — зокрема, щодо опрацювання логів, знаходження причини навантаження на сайт та інших цікавих речей. Також мені показали, як докопуватися до причини того, чому сайт гальмує.

Суть полягає в тому, що спеціальний шматок PHP-коду, вставлений в index.php, зберігає всі змінні оточення у файлики. Потім, з консолі, за допомогою команди php-cgi і того-ж шматка коду це оточення відтворюється — тільки тепер index.php запускається не веб-сервером, а вручну. Вручну — значить, можна все це загорнути в команду strace, що відстежує всю системну активність піддослідного скрипту, що дозволяє побачити, на чому відбувається затримка.

І тут я згадав, що адмінка мого стенделону останнім часом гальмувала — то-ж вирішив її перевірити. Поки я все поставив на місця, пару раз помилився, проте, нарешті, зробив все правильно. На мій подив, під strace адмінка не гальмувала — скрипт виконувався швидко, як і повинно бути.

На мій іще більший подив, коли я прибрав із index.php той шматок коду, то виявив, що адмінка взагалі не гальмує, в нормальних умовах. Хоча, конфігурацію я не міняв.

Причини я так і не встановив — маю лише версії. Раніше, коли я заходив у адмінку, вона, серед інших проблем, попереджала мене про те, що Drupal не може встановлювати мережеві з'єднання. Після експериментів — перестала. Напевне, запуск скрипта не через веб-сервер, а вручну, допоміг йому якимось чином зрозуміти, що все гаразд. Але що саме там відбулося, я вже не дізнаюся. Для тих, кому цікаво — раніше сайт жив на моєму VPS, де був Apache, а потім мігрував без змін на звичайний сервер, де nginx і я не адміністратор.

По ящику та інших засобах зомбування народонаселення постійно показують рекламу всіляких планшетів та смартфонів і основним аргументом, щоб народонаселення їх купувало, заявляється потужний процесор у даних пристроях. Це мене змусило написати даний допис — для ІТшників тут нічого нового, але комусь іншому може знадобитися. Не знаю, хто ведеться на потужний процесор, бо я от не хочу його — чим менш потужний, тим краще — і гріється менше, і батареї на довше вистачає. Інженери також поділяють мою думку, створюючи дедалі все менш потужні процесори. Ви скажете — а як же запуск всяких ігор та інших великих програм?

Візьмемо, для прикладу, радянський програмований калькулятор МК-61. Він потужніший за сучасні смартфони. Він настільки потужний, що садить три батареї АА за три години (так написано в інструкції, не пробував) навіть без увімкненого WiFi — у калькуляторі його і немає. Проте розв'язання елементарного квадратного рівняння займе у калькулятора декілька секунд, не кажучи вже про програми з циклами (їх там можна було робити до 4-х вкладених). Комп'ютер ENIAC взагалі мав потужність цілого датацентру — не хочете собі такий?

Так от, що таке потужність? Потужність це відношення виконаної роботи до затраченого на це часу — Джоуль на секунду. Джоулі беруться із батареї і чим за меншу кількість секунд їх буде витрачено, тим потужніший пристрій.

А те, що рекламщики мають на увазі під потужністю, насправді є швидкодією. Тобто, як за швидко даний процесор здатен виконувати машинні команди програм — і вимірюється вона у flops’ах — floating point operations per second. Це як порівняти спортивний автомобіль з супертанкером. У останнього потужність в сто раз більша, проте швидкість в десять раз менша. І, замість потужного, процесор має бути швидким. Щороку мобільні процесори стають менш потужними, проте більш швидкими.

Долаючи хронічну прокрастинацію, таки розпочав сьогодні переводити створений ескіз блогу у формат штатного шаблонізатора Drupal. Наступного разу, буду робити шаблон прямо в рушії, щоб потім нічого не переводити — для цього в мене є локальна копія сайту. Іще готую теку з фотографіями для bins, який зробить веб-галерею всіх знімків із усіх дописів — крім тих, що живуть у Пікасі чи у ЖЖ.

До недавнього списку додаю нові пункти:

  • cron
  • php (самий жирний пункт)
  • postfix
  • sed
  • bash scripting (optional)

Іще про HDR. На відміну від панорами, де Hugin все за мене склеїв з прийнятною якістю, тут такий номер не пройшов. Під Linux знайшлася програма Luminance, проте для мене вона виявилася не очевидною. Тобто, після певних митарств, щось та-й вийшло, але воно не ідеальне. Власне, Lightroom та інші програми, яких я просив не називати у попередньому дописі, мене не влаштовують тим, що а) піратські б) не мають версії під Linux. Може хтось робив HDR під GIMP? І так — я не хочу сюрреалістичні картинки із нереальними кольорами, я просто хочу одночасно хороші деталі в тінях і на світлі.

HDR

Сторінки