12.06.2014 - 20:42
По ящику та інших засобах зомбування народонаселення постійно показують рекламу всіляких планшетів та смартфонів і основним аргументом, щоб народонаселення їх купувало, заявляється потужний процесор у даних пристроях. Це мене змусило написати даний допис — для ІТшників тут нічого нового, але комусь іншому може знадобитися. Не знаю, хто ведеться на потужний процесор, бо я от не хочу його — чим менш потужний, тим краще — і гріється менше, і батареї на довше вистачає. Інженери також поділяють мою думку, створюючи дедалі все менш потужні процесори. Ви скажете — а як же запуск всяких ігор та інших великих програм?
Візьмемо, для прикладу, радянський програмований калькулятор МК-61. Він потужніший за сучасні смартфони. Він настільки потужний, що садить три батареї АА за три години (так написано в інструкції, не пробував) навіть без увімкненого WiFi — у калькуляторі його і немає. Проте розв'язання елементарного квадратного рівняння займе у калькулятора декілька секунд, не кажучи вже про програми з циклами (їх там можна було робити до 4-х вкладених). Комп'ютер ENIAC взагалі мав потужність цілого датацентру — не хочете собі такий?
Так от, що таке потужність? Потужність це відношення виконаної роботи до затраченого на це часу — Джоуль на секунду. Джоулі беруться із батареї і чим за меншу кількість секунд їх буде витрачено, тим потужніший пристрій.
А те, що рекламщики мають на увазі під потужністю, насправді є швидкодією. Тобто, як за швидко даний процесор здатен виконувати машинні команди програм — і вимірюється вона у flops’ах — floating point operations per second. Це як порівняти спортивний автомобіль з супертанкером. У останнього потужність в сто раз більша, проте швидкість в десять раз менша. І, замість потужного, процесор має бути швидким. Щороку мобільні процесори стають менш потужними, проте більш швидкими.