overfeeded Leo

В прагненні зробити вивчення англійської мови цікавішим, одні розумні люди побудували для цієї мети спеціальну соціальну мережу LinguaLeo. На момент реєстрації я цього не знав, проте тепер, на запитання студентів, чи зареєстрований я десь в соціалках, буде що відповідати.

Отже, сервіс вивчення англійської мови, що працює за моделлю Freemium. Якість, як на мене, краща, ніж у повністю безкоштовного Duolingo, бо, по перше, більша кількість видів завдань (кросворди, конструктор фраз, різні тестові завдання), по друге, наявність великої кількості автентичних матеріалів — англомовних текстів, музики, аудіокниг та відео, які, до речі, можна додавати і самому. Є граматика, але, здебільшого, доступна в преміальному режимі. Ну і спілкування.

В системі є ігрова валюта — фрикадельки. За фрикадельки можна додавати у свій словник невідомі слова на вивчення, активувати граматичні курси. Їх можна отримати в якості бонусів за різні дії і за запрошення друзів. Я, дурень, витратив їх цілу купу за ІТ-ні слова, які і так знаю. Взагалі, я виявив, що мій словниковий запас загальної лексики досить широкий і дозволяє повністю розуміти більшість текстів неспеціальної тематики. На крайній випадок доводиться підглянути пару слів.

Власне, я відійшов в сторону. В грі є персонаж Лео, якого ви годуєте шляхом виконання різних завдань. Угодованість Лео вимірюється у відсотках і скидається на нуль на наступний день, як би ви його не годували. Що цікаво, 100% — не межа. Власне, 100% — це дуже мало, оскільки я їх набираю хвилин за 5-10 словникової роботи (ну, слова то я знаю, так). Його можна розгодувати і на 200, і на 300, і на 800%. Власне, я одного дня вирішив подивитися, чим це закінчиться і чи не лусне Лео від переїдання, але на 822% мені набридло і я зробив знімок екрану щоб поставити за ілюстрацію до цієї статті. Отже, висновок який — не варто орієнтуватися на те, що наберете 100% і досить на сьогодні. Займайтеся, поки лізе.

Про преміальний режим — в ньому облік фрикадельок не ведеться, ви можете додавати необмежену кількість слів до свого словника (нагадаю, тренувати можна саме слова із свого словника, тому додавайте туди лише те, чого ви не знаєте), можна користуватися курсами граматики і використовувати більшу кількість режимів навчання. Коштує досить не дорого, за рік десь 700 російських рублів, може і візьму, штука цікава.

Тепер про соціальну складову — по перше, є прайди, щось типу кіл у Гугльплюсі, куди можна додавати інших учасників. Система показує їх прогрес і те, що ви самий крутий в прайді. Або не самий. Можна чатитися. До мене постукала одна мадам із Татарстану і запитала, що я роблю на LinguaLeo. Дивне запитання, враховуючи що в сайті одна основна функція.

Іще хочу додати про аудіо та відео. Медіаконтент не заливається на сам сайт, а використовується ембед із титруби та інших хостингів. До нього має додаватися англійський текст пісні чи відео, який можна читати по ходу перегляду чи прослуховування. Для невідомих слів тут-же доступний переклад і можливість додати до свого словника. Я дивився кліпи Еліса Купера — там все зрозуміло, дивився Металіку — там все важко зрозуміло, незважаючи на відсутність невідомих слів. Дивився Top Gear — там теж усе зрозуміло, якби ведучі говорили повільніше, то можна було-б і на слух все сприймати.

Ну і на останок. Присутні додатки для смартфонів, плагін для браузерів — дозволяє додавати невідомі слова прямо з сайтів, або просто юзати його-ж як словник. Можна іще приєднатися до проекту перекладу інтерфейсу сайту та додатків на різні мови — є і українська — в разі активної роботи можуть дати преміум. Ось і все.

P.S. У мене виникла цікава ідея — може, навіть, стартап на цю тему розпочати? Колись мої однокласники гралися в Тамагочі, де треба було годувати віртуального улюбленця, прибирати за ним та бавити його. В дітей це була дуже популярна іграшка. А якщо зараз викотити в продаж схожу іграшку, де всі ці самі дії будуть виконуватися шляхом проходження завдань з іноземної мови? Або, взагалі, з будь-якого предмету. Вигадати гарну анімацію, сюжет, все таке.

Все нижческазане є лише моїм власним досвідом і не претендує на безумовну істину, проте тим, хто начитався, що продукція Apple зручна і надійна, варто це мати на увазі.

Я — досвідчений користувач комп'ютера, постійно тюкаю по клавішах десь з 2000-го року, вирішуючи широке коло завдань і, здебільшого, розбираючись з новими програмами сам. Коли прийшла пора телефонізуватися, я без проблем освоював інтерфейс телефонів, взагалі розрахований на недосвідчених користувачів. Спочатку одноклітинний Nokia 1110, потім Motorola PEBL U6, Nokia C5-00 на Symbian 9.3 і, врешті, Lenovo P780 на зеленому роботі. Тобто, основні функції, пов'язані із керуванням контактами, повідомленнями, картинками та іншим контентом, освоювалися на ходу, що я вважаю нормальним явищем. Lenovo я освоїв у маршрутці по дорозі додому з Києва, де його купив.

Так ось, підходить колега з ЙаМобілко 3 (три) аж на цілих 32 ГБ і каже — ви викладач інформатики, допоможіть відправити фотографію через MMS. Ось картинка, ось контакт в телефонній книзі. Заходжу я в галерею, тицяю на картинку, шукаю додаткові функції — можна відправити поштою, можна відправити у Твіттер, але MMS — ніяк. Заходжу я у телефонну книгу, створюю нове повідомлення і ніде не бачу можливості долучити до нього фотографію. Тицяв-тицяв, так і нічого не розібрав.

Скажіть мені, яблучники, там взагалі передбачені MMS, чи я даремно шукав? Якщо передбачені, то в якому важкодоступному місці заховані? А, так, за той час, коли я розбирався з ЙаМобілко, він ні разу не заглючив, правда.

cover

Я на днях писав про заняття в системі Duolingo, наразі хочу продовжити свою думку про неї. Абсолютно ніяких претензій, оскільки заняття безкоштовні, більше того, на сайті не вилазить жодна реклама, тому тільки побажання.

Ну, по перше, словник. Написано, що я уже вивчив 501 слово (насправді, переважна більшість були мені відомими, тому назвемо це "пройшов"). Але "агласите весь список, пжалйста". Хоча це не критично — в системному лотку висить GoldenDict, там вони всі є. Більш критично те, що за весь час мене не попросили прочитати жодного граматичного правила. А артиклі в мене шкутильгають по крупному, а також різні has, had, have. І роблю помилки у фразах, які міг-би не робити. Сьогодні приставав до викладачки англійської мови, показав їй мобільний додаток Duolingo на Android, вона сказала, що того цілком досить щоб порозумітися на вулиці, але для здавання серйозних екзаменів не підійде. Я здавати нічого не маю, проте писати грамотно хочеться.

Тому я витрусив із полиці стареньку книжечку А. В. Петрової "Самоучитель английского языка" ще 1990-го року видання, придбане мені батьками, коли англійську мову я почав вивчати в школі. Що з того вийде, подивлюся. Може почну вести блог англійською.

У виконувача обов'язків прем'єр-міністра синтезатор мови значно кращий, ніж у його папєрєдніка. Проте занадто малий мовний буфер, тому виконувач мусить після двох-трьох слів здійснювати операцію читання з носія — а так як він не підтримує читання під час відтворення, то змушений зупинятися щоразу, коли мовний буфер спустошується. Відео 5 каналу про те, як це відбувається:

Мені от цікаво — якщо в тому тексті трапиться матюк, він його перше прочитає, а потім зрозуміє, чи навпаки?

Спробував сервіс по вивченню мов Duolingo. Власне, я його хотів спробувати раніше, проте там не було ані української, ані російської мови як базової, а я хотів покращити свою англійську — воно мені пропонувало варіанти англійської для іспаномовних, франкомовних, німецькомовних та інших європейців, мови яких я не знаю взагалі. Аж ось ввели російську, тому я взявся — спочатку, фрази типу "The boy drinks water" і т. д. Сам процес досить не напружуючий, головне не поспішати. Можна проходити з браузера, а можна додатком на Андроїді. Подивлюся, що з цього вийде. Сподобається — візьмуся за німецьку чи французьку.

Duolingo cannibalism

P.S. Зверніть увагу на варіанти відповідей. :-)

Поставив собі на комп'ютер Steam, а під нього потягнув пару безкоштовних ігор і Source SDK. Потім у магазині знайшов Orange Box (комплект із декількох ігор), який я колись хотів купити. За $5 всього. Але ці гроші треба якось вкинути на свій рахунок у них. Це можна зробити за допомогою банківської картки - тільки для цього мені треба підключати інтернет-банкінг а зарплатну картку та розбиратися з ним, або через платіжні автомати, але тільки за кордоном.

То-ж питання до читачів - хто здійснює покупки через інтернет карткою, чи не могли-б допомогти мені в цьому?

В розповіді про новий смартфон щось ніхто не звернув уваги, що я приписав сильно багато мегапікселів як для такого класу апарата. Нехай, зараз Nokia ставить і по 20, і по 40 (тільки як?), а от іще я написав, що в ньому APS-C матриця, що принципово неможливо для телефона — її там просто нікуди запхати.

А трішки раніше я писав за програму DSLRDashboard, що дозволяє рулювати цифровими камерами із пристрою на Android. Отже, читайте розповідь, що з цього вийшло, тільки без скріншотів — для цього треба ставити або AndroidSDK на свій комп'ютер, або рутувати телефон — ні того, ні іншого я робити наміру не маю.

Власне, знімків екрану достатньо на сторінці в автора, там-же і відео.

Коли я дістав із коробки OTG-кабель до телефону і підключив через нього фотоапарат, програма відразу його побачила і дозволила керувати. Радості моїй не було меж, оскільки подібні дії можливі або в платному софті від Nikon (ціною в недорогу дзеркалку), або від Adobe — теж недешево. А тут — задарма. Звісно, часто такою можливістю користуватися не буду, але:

  • Телефон відіграє роль пульта дистанційного керування — тепер можна знімати вночі зі штативу.
  • Екран на телефоні дещо більший і кращий — фотографія потрапляє прямо туди, працює LiveView за бажанням. В цілому, програма дозволяє дивитися уже відзняті кадри з камери, забирати їх на телефон — це дозволить публікувати смачні фотографії десь на виїзді. Якщо у вас великий планшет — то іще краще.
  • Програма дозволяє регулювати всі параметри окрім тих, що вмикаються апаратним диском режимів — його з телефону, звісно, не покрутити. І, так, бачить RAW — тільки, чомусь, я не спробував досі його конвертувати.
  • На екрані показує всякі гістограми для тих, кому цікаво.
  • Ну і всяких інших повно плюшок.

Серйозно нею я іще не фотографував — власне, зі штатива я не знімав багато, в тім, хочу вибратися кудись і спробувати. Тому поки даю картинку, зняту звичайним способом.

fountain roshen

Коли я придбав свою фотокамеру, то зареєстрував її у виробника. Вони, до честі, не стали валити мені всякий спам із пропозиціями купити нові скельця чи інші фірмові аксесуари (велика каменюка зі свистом летить в город деяким українським інтернет-магазинам та банкам і Дмитру Сподарцю особисто). Натомість, вони прислали сповіщення про оновлення прошивки.

Оновлення стосується камер D3100, D3200, D5100, D5200 та компакта P7700. Пишуть, що воно покращує розрахунок остаточного заряду акумулятора, що дозволяє збільшити автономність камери. Встановлення просте, як двері. Завантажуємо SFX-архів (під Linux його успішно розпакував unrar), з нього витягуємо bin файл, кидаємо за допомогою кард-рідера в корінь карти пам'яті, яку вставляємо в фотокамеру. Меню — Налаштування — Версія мікропрограми. Там буде пункт "Оновитися" і фотокамера покаже поточну версію прошивки та нову. Процес займає десь до п'яти хвилин, тому переконайтеся, що у вас акумулятор заряджений достатньо — виробник рекомендує, щоб повністю. Ось і все.

Тим, кому цікаво, детальніша інформація з інструкціями тут: https://nikoneurope-uk.custhelp.com/app/answers/list/c/648#tabtop. Ось і все на сьогодні, не перемикайтеся.

Яхта Космина

Хочеш усе сфотографувати, не вистачає рук, щоб натискати на кнопочки в камерах? Zoltan Hubai рулює батареєю дзеркалок за допомогою одного планшету. Фотокамери із вбудованим WiFi можуть керуватися взагалі через мережу, а не через USB - на відео видно роутер для цього.

Задоволення цілком доступне - автор не жадібний, дає свою програму усім охочим. Батарея, плі!

Інколи дивлюся відеоогляди тої, чи іншої техніки — трапляються як професійні, так і аматорські. Деякі із них викликають позіхання і бажання припинити дивитися. Причини — цілком елементарні, не варто бути професійним журналістом, щоб їх врахувати та виконати. Серед них я виокремлю:

  • Розпакування товару. Руки перед камерою відкривають коробку і дістають звідти купу мотлоху — інструкцію, рекламки, кабелі, зарядки, гарантійки і, на решті, сам пристрій. Під шелепання кульочків, плівочок та папірців автор називає, що там є, на що йде купа часу. Хочеш показати багату комплектацію? Поклади все поруч розпакованим, зніми в кадр і покажи рукою. Товар купують не заради класної упаковки, вона геть не цікава.
  • Фон теж, часом, радує. Ідеальний, на мою думку, білий. Або іншого кольору тільки однотонний. Або, принаймні, без зайвих предметів. Останнє можна отримати навіть в домашніх умовах.
  • Бекання і мекання. Красномовності Ціцерона ніхто не вимагає, але хоч продумай трішки розповідь і напиши на листочку, що будеш розповідати. Експромт мало кому вдається.
  • Руки мнуть пристрій і не знаходять собі місця. Може прибрати їх з екрану?
  • Елементарний монтаж теж не завадить — повирізати моменти очікування, наприклад, вставити плавні переходи.

Може не все сказав, те, що в голову спало, можете дописати.

Сторінки