Туристичний елементаль

Віконне середовище K Desktop Environment — один із таких вільних програмних продуктів, що мені подобається і я вважаю, що із комерційного софту нічого з ним тягатися не може. Деякий час, після виходу версії 4.0, середовище було погано придатне для використання, проте, наразі, все не своїх місцях. Бувають зрідка вильоти процесу kwin, проте вони не більше дістають, ніж вильоти explorer.exe у Windows.

Так от, чим KDE такий гарний? Перш за все дуже великими можливостями налаштування під себе. Зокрема:

• Середовище підключається до kde-look.org (чи до якогось аналогічного сайту) і дає користувачеві звідти величезний вибір шпалер, тем оформлення, курсорів, віджетів та інших плюшок. Тобто, можна зайти на сайт і скачати вручну і поставити, але швидше так.
• Відповідно, може бути налаштований вигляд всього, чого завгодно — від менюшок та кнопок до обрамлення вікон.
• Можливість ставити додаткові панелі для іконок та віджетів окрім стандартної, що знаходиться знизу екрану. Колись така можливість була у Windows XP, проте у наступних версіях її випиляли. Панелі можуть мати довільну товщину та ширину, можуть бути зверху чи збоків, можуть автоматично приховуватися чи перекриватися вікнами та вилазити коли користувач піднесе курсора до них.
• Годинник, системний лоток, індикатор розкладки клавіатури, індикатор підключених змінних носіїв — віджети, тобто не закріплені намертво знизу справа, як у Windows, а можуть кочувати на додаткові панелі, а то і взагалі бути розташовані на робочому столі. Як і кнопка Пуск головного меню.
• Головне меню може бути не тільки стандартним, а-й заміненим на Lancelot — віндовий девіз "начните работу с компьютером из нажатия на эту кнопку" цілком гарно в ньому реалізований — там можна не тільки запустити програму чи папку, подивитися останні документи, а-й звернутися до наявних контактів, прибити процес, що завис, навіть прості арифметичні розрахунки — а то навішуються плагіни.
• Віджетам можна міняти розмір, навіть обертати і їх дуже багато всяких. Хоча, для Windows 7 їх теж чимало останнім часом з’явилося.
• Централізована система глобальних "гарячих" клавіш — можна налаштувати їх для програми, яка, навіть, не запущена в даний момент. Контроль, щоб не повторювалися. Програми написані під Gtk, щоправда, не інтегруються в це, але багато нормального софту має дві оболонки — Gtk та Qt.
• Наявні багато плюшок у вигляді тривимірних ефектів — одні чисто для понтів, інші дозволяють зробити роботу приємнішою та зручнішою та не дратують.
• Якісна українська локалізація від Юрія Чорноівана.

Натрапив на одну картинку - деревовидна структура, хоча, більше схожа на схему нереально велетенського вантажного залізничного двору. Але, насправді, то графік появи та розвитку дистрибутивів Linux - їх зародження, форків та занепаду деяких із них. Генеалогія, коротше. Основних гілки три - Debian, Slackware та Red Hat. Є менші гілочки та окремі лінії, але назви там я ніколи не чув. Більшість назв я ніколи не чув, а бачив вживу так взагалі малу частку.

А тепер запитання до знавців - а навіщо так багато дистрибутивів? Виходить така собі феодальна роздробленість серед розробників, які могли-б разом створити щось краще. Я не волію мати один-єдиний Linux, але не плодити-ж стільки форків, які нічого кращого всеодно не дають. Тим більше, що сучасні дистрибутиви дозволяють робити альтернативні інсталятори, які будуть робити автоматичне встановлення під конкретні потреби, але із використанням штатного репозиторію. Не вистачає його - так створіть альтернативний репозиторій, який підключатиметься паралельно зі штатним, проте не міститиме всієї системи, а лише потрібне програмне забезпечення.

Коротше, думка така - якби люди не страждали маячнею і не робили дистрибутиви "з блекджеком та шльондрами", аби не такий, як у всіх, а займалися підтримкою та покращенням існуючих, то якість вільного софту була-б значно кращою.

Я маю на настільному комп’ютері 8 ГБ оперативної пам’яті, я задоволений, на всі потреби вистачає. Кажуть, люди тримають і по 16 на настільних системах. У кого великі сервери — потребують і 32 і 64 ГБ. Але всі ці масиви блякнуть перед одним чудо-пристроєм, на обсяг оперативної пам’яті в якому не заздритимуть хіба що власники кластерів. При чому, пристрій цілком доступний, більше того — поставляється в українські школи. Вітайте — "стобаксовий" нетбук, що розповсюджується з програмою "Один учень — один комп’ютер".

Детальніше тут: http://1to1.iteach.com.ua/press-releases/

Принесли тут мені флешечку. Щоправда, попередили, що там зоопарк. Коротше, я запустив перевірку...

Я ще такої кількості не бачив.

Сходив в Укртелеком, взяв на халяву за одну одиницю національної валюти роутер від виробника з непристойною назвою. Для капітанів, які понабігають розказати мені, що ніфіга це не халява, скажу, що умови акції читав і що доведеться заплатити 250 гривень у разі дострокового розривання договору — знаю. Та-й нікуди мені від них не піти, до мене ніякі провайдери більше не дістають. Але 250 гривень всеїдно доведеться заплатити в разі придбання модема самостійно. В перспективі, я так і зроблю, взявши щось від Linksys, а Huawei залишу на резерв.

Ну, тут є свої плюси і мінуси. По перше, в мене модем, світч та бездротова точка доступу були окремими пристроями, а зараз — одним. Але з іншого боку низька ціна такого комбайну спричиняє слабке залізо в ньому і, як наслідок, повільну роботу веб-інтерфейсу. Але це невеликий мінус — у налаштування я не заходжу щодня. А решту буде видно в процесі експлуатації.

Відвалився у мене в суботу увечері інтернет. При чому цікаво відвалився - DSL-лінк світиться, а ІР адресу модем не отримує. Перевів його у режим моста, спробував налаштуватися на комп'ютері - марно. Обнулив модем, налаштував наново - марно. Рахунки вчасно сплачую, тому плюнув і ліг спати.

В неділю ситуація не змінилася, тому я зателефонував у техпідтримку Укртелекому. Відповівши на ряд стандартних запитань (а які світяться індикатори, а чи перезавантажували ви модем) почув повідомлення про прийом заявки. Ну, вчора вибори і вихідний, ніхто і не мав цим займатися, сьогодні я пішов на роботу, як дзвонять із дому про те, що приїхав майстер. Оперативно, як для них. При тому, що років чотири-п'ять тому Укртелеком лаяли на чому світ стоїть за ставлення до клієнтів.

Майстер нічого не зробив, висловивши вердикт про несправність модема - всі налаштування були вірними, а лінія - справною. А я побіг до колеги позичати іншого модема. Майстер виявився правим, тому зараз гортаю каталоги інтернет-магазинів в пошуках чогось цікавого.

P.S. Спробую залити прошивку, може це програмний збій, але навіть тоді модем залишиться резервним.

До цих пір я вважав найбільшими збоченцями у світі Half Life творців Smod, але, насправді, то звичайні психи. А от справжні збоченці роблять на базі рушія Source класику:

Сучасні фотокамери з гравісенсором записують положення апарата під час зйомки у EXIF знімка. Ніби і зручно — сучасні переглядачі типу Gwenview читають цю інформацію і всі фотографії показують правильно. На що я і купився, думаючи, що фотоапарат, насправді, перевертає зображення при запису в пам’ять, а він цього не робить, а лише пише інформацію про орієнтацію.

Я вибрав потрібні фотографії, утиснув їх до потрібних розмірів і вивалив на сервер. Коли написав пост, виявив, що половина фотографій перевернута — браузеру начхати на орієнтацію. Довелося перезаливати виправлені знімки. Коротше, наступного разу цю функцію вимикатиму — нехай фотографії перевертатиму вручну, зате буду знати, що вони правильно повернуті.

Колись я писав про користь shell-скриптів в Linux для полегшення собі життя. Але своя консоль є і у Windows, хоча за неї вже всі успішно забулися, а лінуксоїди посміюються над її убогістю. Одного свого знайомого лінуксового фаната я товсто тролив, кидаючи посилання на можливість довідку про символьні посилання в NTFS, можливість монтувати дискові розділи в окрему теку, а не під літеру, менеджер інсталяцій MSI та інше, коли він казав, що у вінді такого немає.

Ну, я трішки пішов у сторону - власне, про консоль. Є такий шкідливий вірус, який приховує всі файли та теки в корені змінних носіїв, підсовуючи користувачу ярлики на своє тіло. Якщо вірус вилучити, то теки та файли залишаються прихованими, що створює незручності для користувачів, які не знають як дивитися приховані файли. Спроби зняти атрибут hidden через провідник завжди безуспішні - вірус сильно хитро їх приховує.

Так як я досить грамотний користувач і у мене звірів не водиться, то таких проблем не мав, але нещодавно заніс флешку на чийсь комп'ютер, де зараза зробила своє чорне діло. На флешці було музло, а програвач відмовився читати приховані теки. Довелося полазити і розшукати цікаву команду:

Де K: - шлях до флешки. А, іще - надзвичайно корисний гросбух Фігурнова розкаже вам, що то за attrib і те, що консоль у вінді не така вже-й убога - я колись, навіть, робив у ній стартове меню, де обирав варіант завантаження системи - ігровий чи робочий (доводилося збочуватися, бо тоді я мав у 2048 раз менше оперативної пам'яті, ніж нині)