Завіз до офісу великий ноутбук, взяв на огляд маленький. Тепер вживаю багато нецензурних слів, звикаючи до нової клавіатури, намагаючись потрапляти на потрібні клавіші. Але суть допису не про те. Основна моя думка на сьогодні - сучасний комп'ютер без твердотільного носія це зло.

Можна, звісно, говорити про те, що останній Windows такий товстий, програми не оптимізовані, проте варто розуміти, що софт не може бути таких же розмірів, як і 15 років тому. Навіть в Linux буде куди веселіше із SSD, особливо у віконному середовищі із дракончиком на логотипі.

Колись я, будучи бідним студентом, настягував старих компонентів і зібрав собі компа - там був Pentium самий перший, розігнаний перемичками до 200 МГц, 32 МБ мізків і татко подарував мені новий Seagate Barracuda на 40 ГБ. BIOS із усього простору бачив лише 8,5, але якщо десь інакше розмітити на 40, то можна було використовувати все. Так от, цей жорсткий диск для Windows 98 давав ефект SSD - від увімкнення до повної готовності проходило 7-8 секунд. Але скільки часу з тих пір пройшло.