1. Колись, в середині 90-х однокласник приніс до школи комп'ютерний журнал. Уже не свіжий, але гарний та глянцевий, з яскравими кольоровими фотографіями. В ньому були комп'ютери — настільні та портативні, з кольоровим дисплеями, принтерами та іншою периферією. Багато раз я переглядав той журнал, мене так не цікавили машини. Зараз комп'ютери оточують нас повсюди і не викликають взагалі ніяких відчуттів. Тоді вони мали дизайн, а зараз вони безликі, як і телефони. Але напередодні я відвідав музей, що повернув мене у ті часи, нагадав старі відчуття, дозволив поностальгувати.

Software and Computer museum

Музей називається Software and computer museum, знаходиться він в Києві, на Саксаганського 40/85 (майже в центрі) і безкоштовний для відвідання — тільки варто в них на сайті записатися на екскурсію. А так як про нього мало хто знає, то можна вибрати момент, коли екскурсій немає і зависнути там надовше.

В ті вихідні я не планував нікуди їхати, але товариш запропонував подивитися на паровози — мовляв, в Цвіткове збираються робити залізничний музей, там є всіляка ретро-техніка.

База запасу Цвіткове

Мені їхати туди дуже просто і дешево — вранці електричкою із пересадкою в Миронівці, назад так само. Тільки дуже довго, чотири години в сусідню область — ніби до Рахова їхати через всі Карпати Але подивитися на паровози мені завжди цікаво. А коли там буде відомий на всю країну та за межами музей, зможу написати — а я там був, коли все лише починалося.

На шляху до Качанівки ми відвідали іще два цікавих об'єкти, про які можна розказати окремо. Це садиба Галаганів в Сокиринцях та Тростянецький дендропарк. Ми не ночували в цих місцях, часу провели менше, тому фотографій буде менше. Почнемо ми із Сокиринців і залитого сонцем ландшафтного парку коло палацу.

Палац в Сокиринцях

Папірня — напевне найцікавіше, що є в Радомислі. Там вам покажуть процес виготовлення паперу за старими технологіями, навіть дадуть спробувати самостійно, а майстер не згадує Ольгу Богомолець раз у декілька речень — він, здається, її ні разу не згадав. Тому я виніс папірню в окрему розповідь.

Папірня

Лаврська папірня була створена в 1612 році і була третя в Україні. Перші дві — в Острозі та Львові, належали католикам і не горіли бажанням ділитися папером із православними. Тому Лавра запросила майстрів-бернардинців із Німеччини та відрядила своїх ченців їм у помічники.