13.10.2018 - 16:49
Папірня — напевне найцікавіше, що є в Радомислі. Там вам покажуть процес виготовлення паперу за старими технологіями, навіть дадуть спробувати самостійно, а майстер не згадує Ольгу Богомолець раз у декілька речень — він, здається, її ні разу не згадав. Тому я виніс папірню в окрему розповідь.
Лаврська папірня була створена в 1612 році і була третя в Україні. Перші дві — в Острозі та Львові, належали католикам і не горіли бажанням ділитися папером із православними. Тому Лавра запросила майстрів-бернардинців із Німеччини та відрядила своїх ченців їм у помічники.
Для виготовлення паперу готується пульпа, куди входять волокна коноплі, льону, біла глина, лушпиння цибулі та часнику. Наразі конопля заборонена, а замість білої глини взяли крейду, тому папір виходить біліший. Але в іншому технологію відтворили за тогочасними джерелами. Готується пульпа десь з місяць. На дотик вона як мило.
Далі за допомогою основи та рамки відбувається формування папірця. Рамка називається декель. На її основі філігрань у вигляді логотипу папірні, завдяки якому на кожному аркуші виходить водяний знак. Рамкою зачерпують пульпу, зливають зайву рідину і отримують сформований папірець.
Папірці складають один на один, перекладаючи тканиною формують стос до 30 аркушів.
Цей стос кладеться під прес, щоб зробити папір тоншим.
Після пресу папірці пропускають через ролики для остаточного формування.
В результаті отримуємо готові аркуші, які потрібно просушити.
Власне, майстерня ними завішана і майстер дістав уже сухий екземпляр для демонстрації нам.
На світлі добре видно водяний знак. Я тут ліплю свій логотип на кожну фотографію, а вони ліпили навіть на чистий папір.
Далі нам показали процес друку. Для того, щоб надрукувати текст, потрібні шрифти. Їх виготовляли з дерева або із сплаву свинцю та олова. Із літер формувалося кліше, яким робили відтиск на папері.
За допомогою валика майстер намочив тканину чорнилом, поклав на папірець і поніс під прес знову. Мабуть звідси виникло сучасне слово преса.
І після друку виходить сторінка із текстом. Наразі там Отче наш.
Папірець із відтиском пропонують купити за 25 гривень, але я на сувеніри не ласий. Зазначу, що в Радомишлі була лише папірня, а друкували таки в Лаврі.
Готову продукцію вантажили в такі човни і везли до Києва.
Ну ось і вся технологія, нічого складного. Можна робити свій власний папір і не годувати паперових бариг. А в наступних випусках ви побачите гарні парки та привидів. Не перемикайтеся.