Туристичний елементаль

Що-ж, час підводити підсумок туристичного 2021 року. Можна назвати це роком відродження — відродження туристичної активності після карантинів. Не все, звісно, вдалося, але 29 днів у подорожах це теж непогано.

Натомість, вдалося те, що хотів давно.

У цьому випуску я поділюся своїм досвідом із використання інформаційних технологій для підготовки до подорожі та під час її проведення: як по горах, так і по рівнинній території. Він включає в себе як онлайн-сервіси, так і додатки, що працюють автономно, без підключення до інтернету. Мій перелік не є вичерпним — я знаю, що існую багато інших рішень.

Якщо ви погортаєте донизу головну сторінку сайту, то побачите підсумки минулого року. Тобто, весь туризм 2020 помістився на одну сторінку — зі зрозумілих причин. Тож, що вдалося цього року?

Карпати: взиму до Говерли, там навіть було багато снігу. Влітку полонина Красна — але не вийшло пройти все задумане.

Водний туризм: дводенний похід по Росі і багаторазові локальні покатушки вихідного дня. Але Рось для мене це локально і так.

Всяке різне: відвідання Трахтемирова навесні з друзями та покатушки на яхті восени.

Також я спробував велосипед — поки не турінгував, розкатувався недалеко від дому, купував сумки, вирішував проблему незручного сідла та інше. Але, в цілому, перспективна тема.

На наступний рік перенесено подорож у нове, не затоптане місце, яке я не анонсую. А також декілька місць в Карпатах. А на цей рік все, ходіть здорові і не перемикайтеся.

Потихеньку розгрібаю необроблені відео. Ось вересневий похід на Чорногору.

Текстова версія тут. В наступному відео Дунай.

41. Продовжимо нашу подорож осіннім Дунаєм. В попередньому випуску ми дегустували вино, глянули на місто Вилкове і трішки позирили на румунський беріг із човна. Сьогодні ми попрямуємо на нульовий кілометр, оглянемо рукави дельти Дунаю та погуляємо на човнах по Вилково та околицях. Також побачимо шматочок Міжрічинського парку.

1. Сьогодні я розкажу про подорож із жовтня у вересень в складі організованої туристичної групи. Подорож у дельту Дунаю — я декілька років не хотів туди їхати через рибне меню, а цього разу мені пояснили, що рибу замовляти не обов'язково, тож я зібрався поїхати. І в цьому випуску я розкажу про виноробство, канали та єрики Вилково, трішки про Дунай, а також покажу гарні нічні та ранкові фото.

Зараз йде мова про перетворення Бессарабії в аналог Закарпаття у туристичному плані. Відкриваються зелені садиби, розвиваються традиційні промисли та ремесла, будують бази та готелі щоб приймати гостей. Так само як і Закарпаття, Бессарабія мультинаціональна — тут живуть українці, росіяни, молдовани, румуни, болгари. Немає, щоправда, замків (хіба що Білгородський, до якого я ніяк не дістануся) проте є дуже гарна дельта Дунаю. Садиби теж дещо схожі — акуратні, доглянуті, із квітниками та виноградниками, лишень немає таких хоромів, як у Нижній Апші.

1. Я вам обіцяв відео, але його іще немає. Я його не зробив: відпустка закінчилася, інші клопоти. Тому я вам покажу фото. Фото із невеликого походу на Чорногору — цього разу я фотокамеру почепив спереду і таки знімав нею, не як на Боржаві. Але відео теж буде ... не знаю коли. Тож сьогодні у випуску похід із села Дземброня в село Дземброня. Через Вухатий камінь, Попа Івана та Смотрич. І десь там ми заночували.

1. В травні я ходив на каяку по Канівському водосховищу. Мені це не сподобалося — веслуєш, веслуєш, а картинка не міняється. До того ж був вітер і хвилі, з якими доводилося боротися. За цим я вирішив, що великі річки не для мене, проте цього разу таки взяв участь в поході від Канева до Черкас по ділянці Дніпра, що не покрита водосховищем. І мені сподобалося.

Поперло з мене відео — цього разу про Боржаву. Екшн-камера свою вартість відпрацьовує. Наступного разу може зроблю про похід через Канівське водосховище.

У цьому відео: матрацний підйом на канатці, адреналінові наркомани, фантастичні краєвиди, приготування бограчу, град та повен вокзал рюкзаків. Текстова версія тут.

Іще вам відео з водного походу. Текстову версію можете почитати тут.