1. В травні я ходив на каяку по Канівському водосховищу. Мені це не сподобалося — веслуєш, веслуєш, а картинка не міняється. До того ж був вітер і хвилі, з якими доводилося боротися. За цим я вирішив, що великі річки не для мене, проте цього разу таки взяв участь в поході від Канева до Черкас по ділянці Дніпра, що не покрита водосховищем. І мені сподобалося.

Цікавий Дніпро

1. Втретє ми з товаришем взяли участь у Поліській регаті, пройшовши заплутані русла Стоходу та Прип'яті. Цього разу змагання були ювілейні — десяті. Я вже двічі розказував про них, тож сьогодні буде невелика розповідь про те, що відбулося саме цього року — розкажу про позитивні моменти та про те, що не вдалося. Але, в цілому, Поліська регата принесла мені незмінне задоволення від участі.

Лабіринти Стоходу

Трішки про авторські права та ліва. Я, як учасник, практично не фотографував нічого і мене підвела екшн-камера, відмовившись записати таймлепс етапів. При тому, що вдома все працювало. Тож в розповіді лише дві моїх світлини — перша та дванадцята. Тринадцяту дав Богдан Калінін, а решта зроблена фотографом руками і душею на Nikon Олею Дарчич-Корець.

П'ять років тому мене покусали каякери я вперше сів у байдарку. З того часу водний туризм мене дуже зацікавив, тому я вирішив відзначити цю дату святковим сплавом. Покликав усіх причетних друзів, але, на жаль, зголосився лише один. Для сплаву я обрав річку Раставиця від села Шамраївка до впадіння в Рось. Цей маршрут дуже простий і матрацний: точка старту знаходиться коло траси Біла Церква — Сквира, а фінішувати можна будь де, адже по обидва береги села із регулярним автобусним сполученням. Тим не менше, маршрут дуже мальовничий. І почали ми буквально в лісі: після дощів поблукали в рукавах річки, пройшовши невеличку затоплену ділянку з деревами.

Ліс на воді

1. Після довгої перерви я знову пишу в свій затишний журнальчик і вже настало тепло, тож час переходити до водного туризму. Як я обіцяв, цього року його буде багато. Почнемо ми із сплаву Сіверським Донцем по території Балаклійського та Ізюмського районів Харківської області, що тривав чотири дні.

Коктейль Сіверський Донець

1. Якщо ви думаєте, що в жовтні на ZelGear я закривав сезон, то я теж так думав. Ми помилялися. Бо в листопаді я знову вийшов на воду, цього разу на Neris. Метою походу було познайомитися із Neris Expeditions та іще раз спробувати Neris Smart в рамках програми вибору байдарки. Ну і сплавитися, звісно.

Сплав по Самарі

А, взагалі, ця ідея мені спочатку здавалася божевільною — сплавлятися у листопаді на байдарках. Хоча, нічого неймовірного в цій забаві не виявилося. Сплавлялися ми річкою Самара, що впадає у Дніпро коло Дніпра. Але дещо вище за течією, коло Павлограда, тому Самарські плавні я не бачив.

В ролях: спина мого напарника, закадрова гієна, Віталій Веремчук та інші.

Сплав річкою Случ на другий день дуже відрізнявся від вчорашнього Корчика — широке русло без завалів, проте із камінцями, порогами, мальовничими берегами та руїнами замку. По суті, я отримав два різних сплави в одному. Маршрут другого дня складав також десь двадцять кілометрів.

Сплав по Случу

Наперед прошу вибачення за якість знімків — фотографував телефоном у герметичному захисному чохлі. Стартували ми досить пізно, довго збиралися, тому коли мій екіпаж сів у байдарку, то певний час ліниво веслували посеред русла, чекаючи інших. Тут виявили, що на Случі багато каміння і в травні воно все було підводним.

Сторінки